Справа № 2а/2570/4510/2011
13 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заробітної плати, -
30.08.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату (надалі - військового комісара ЧОМВК), в якому просить зобов'язати військового комісара ЧОМВК видати йому посвідчення офіцера запасу та стягнути з Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату (надалі - Чернігівський ОМВК) на його користь заробітну плату в розмірі 61656,00 грн. за ввесь час вимушеного прогулу з 23.06.2009 року по 30.07.2011 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з вини роботодавця він був позбавлений можливості працювати та отримувати трудову книжку з дня закінчення терміну дії контракту - 23.06.2009 року по день постановки на тимчасовий військовий облік - 30.07.2011 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та надали письмові заперечення в яких зазначили, що відповідно до п. 1.5. «Інструкції з питань організації та порядку ведення військового обліку осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.12.2010 року № 650 військовий облік офіцерів запасу здійснюється за місцем проживання офіцерів запасу на підставі паспорта громадянина України, документів, які визначають їх місце проживання. У паспорті позивача відсутні дані щодо реєстрації його місця проживання у місті Чернігові, документів, які б підтверджували місце проживання позивача у місті Чернігові до Чернігівського ОМВК ним надано не було. Таким чином, жодних законних підстав для зарахування ОСОБА_1 на військовий облік у Чернігівському ОМВК немає. В зв'язку з цим, відсутні законні підстави для видачі позивачеві посвідчення офіцера запасу, оскільки, воно видається лише тим особам, які зараховані на військовий облік. Крім того, відповідно до особової справи позивача військову службу у Чернігівському ОМВК він не проходив, рішенням військового комісара ЧОМВК не звільнявся, а тому права на стягнення з Чернігівського ОМВК грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не має.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до послужного списку ОСОБА_1 проходив службу з 01.08.1994 року по 09.10.2009 року у різних військових частинах. Наказом Першого заступника Міністра оборони України від 02.10.2009 року № 200 майора ОСОБА_1 звільнено у запас за пунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. На виконання зазначеного наказу 08.10.2009 року наказом № 194 командира Військової частини А 4558 з 09.10.2009 року ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та направлено на військовий облік до Чернігівського ОМВК. 30.06.2011 року позивача, у зв'язку з тим, що місце його проживання відповідно до паспортних даних було м. Ніжин, а не м. Чернігів, зараховано на тимчасовий військовий облік у Чернігівському ОМВК.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до п. 1.5. «Інструкції з питань організації та порядку ведення військового обліку осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.12.2010 року № 650 військовий облік офіцерів запасу здійснюється за місцем проживання офіцерів запасу на підставі паспорта громадянина України, документів, які визначають їх місце проживання.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судовому засіданні, останнім місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_1 було АДРЕСА_1, з якого він знявся. На час розгляду справи в паспорті позивача відсутня відмітка про його місце проживання.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача стосовно відсутності законних підстав для зарахування ОСОБА_1 на військовий облік у Чернігівському ОМВК. При цьому, для видачі посвідчення офіцера запасу військовим комісаріатом необхідно щоб військовозобов'язаний знаходився на військовому обліку у зазначеному комісаріаті, а оскільки, ОСОБА_1 не знаходиться на військовому обліку у Чернігівському ОМВК, то суд не вбачає підстав для видачі відповідачем йому посвідчення офіцера запасу.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з Чернігівського ОМВК на користь позивача заробітної плати за ввесь час вимушеного прогулу, то вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). З аналізу вказаної норми вбачається, що виплата військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу здійснюється органом, який прийняв рішення про поновлення на військовій службі (посаді). Тобто, підставою для виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є поновлення відповідним органом на військовій службі (посаді). Останнім місцем служби ОСОБА_1 була Військова частини А 4558, з якої він був звільнений і доказів поновлення на посаді суду не надав. Крім того, військову службу в Чернігівському ОМВК він не проходив і рішенням військового комісара ЧОМВК з військової служби не звільнявся. За таких обставин відсутні підстави для стягнення з Чернігівського ОМВК на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць