08 вересня 2011 р. № 2-а- 7479/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участі
представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 5 від 09.05.2011 року)
представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 25401/10/10020 від 22.11.2010 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного науково-виробничого підприємства "АГРОЛЮС" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Приватне науково-виробниче підприємство "АГРОЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004272302/0 від 16.11.2010 року та № 0004282302/0 від 16.11.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що правомірно включило до складу валових витрат, витрати пов'язані з придбанням у ПП "Буддизайн" робіт по обробці озимої пшениці та маючи від виконавця належним чином оформлені податкові накладні, правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що ПНВП "АГРОЛЮС" було порушено:
- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені по правочинах здійснених ПНВП "АГРОЛЮС" з ПП "Буддизайн";
- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року підприємством ПНВП "АГРОЛЮС", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 41562 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2009 року на суму 41562 грн.;
- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року внаслідок чого занижено ПНВП "АГРОЛЮС" занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 20775 грн. та зменшено 26 строку декларації з ПДВ за лютий 2009 року у сумі 12475 грн.
В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне науково-виробниче підприємство "АГРОЛЮС" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 29.04.1999 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова за № 604
29.10.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку ПНВП "АГРОЛЮС" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ПП "Буддизайн" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року.
За результатом перевірки було складено Акт "Про результати невиїзної документальної перевірки приватного науково-виробничого підприємства "АГРОЛЮС" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ПП "Буддизайн" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року" № 6332/23-506/30377771 від 29.10.2010 року (надалі - Акт перевірки).
Відповідно висновків Акту перевірки ПНВП "АГРОЛЮС" порушено:
- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені по правочинах здійснених ПНВП "АГРОЛЮС" з ПП "Буддизайн";
- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року підприємством ПНВП "АГРОЛЮС", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 41562 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2009 року на суму 41562 грн.;
- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року внаслідок чого занижено ПНВП "АГРОЛЮС" занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 20775 грн. та зменшено 26 строку декларації з ПДВ за лютий 2009 року у сумі 12475 грн.
На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення - рішення № 0004282302/0 від 16.11.2010 року, яким ПНВП "АГРОЛЮС" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31163,0 грн., в тому числі за основним платежем 20775,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 10388,0 грн. А також, податкове повідомлення - рішення № 0004272302/0 від 16.11.2010 року, яким ПНВП "АГРОЛЮС" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 62343,0 грн., в тому числі за основним платежем 41562,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 20781,0 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення були залишені без змін.
Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті ДПІ у Київському районі м. Харкова за результатом перевірки правовідносин ПНВП "АГРОЛЮС" з ПП "Буддизайн".
Так, між ПНВП "АГРОЛЮС" та ПП "Буддизайн" було укладено договір № 1 від 12.01.2009 року, відповідно до якого ПП "Буддизайн" (виконавець) приймає на себе обов'язок по обробці пшениці озимої озоноповітряною сумішшю, а позивач (замовник) сплачує вартість робіт, згідно актів виконаних робіт. Також, між ПНВП "АГРОЛЮС" та ПП "Буддизайн" було укладено договір № 2 від 02.02.2009 року, відповідно до якого ПП "Буддизайн" (виконавець) приймає на себе обов'язок по обробці пшениці озимої (фимігація), а позивач (замовник) сплачує вартість робіт, згідно актів виконаних робіт.
На виконання умов зазначених договорів, ПП "Буддизайн" здійснило роботи по обробці пшениці озимої озоноповітряною сумішшю та обробці пшениці озимої (фимігація) на загальну суму 199499,50 грн., в т.ч. ПДВ - 33249,92 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № б/н від 30.01.2009 року, № б/н від 27.02.2009 року, № б/н від 27.02.2009 року. ПП "Буддизайн" було видано податкові накладні № 18/2 від 30.01.2009 року на загальну суму 71005,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11834,17 грн., № 40/2 від 27.02.2009 року на загальну суму 89418,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14903,00 грн., № 40/3 від 27.02.2009 року на загальну суму 39076,50 грн., в т.ч. ПДВ - 6512,75 грн.
ПНВП "АГРОЛЮС" в свою чергу на виконання умов договорів було здійснено оплату зазначених робіт, шляхом взаємозаліку вимог, що підтверджується угодами про взаємозалік вимог від 30.01.2009 року та 27.01.2009 року. Також, позивачем надано договір купівлі - продажу, видаткові та податкові накладні, що підтверджують постачання ПНВП "АГРОЛЮС" муки ПП "Буддизайн".
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору виконання робіт, укладеного з ПП "Буддизайн". Крім того, реальність здійснення господарських операцій не заперечується відповідачем. Так, в акті перевірки на сторінки 4 зазначено, що фактичне отримання виконаних робіт підтверджується.
Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих робіт, на підставі виданих ПП "Буддизайн" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за січень та лютий 2009 року.
Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).
Як вбачається з матеріалів справи, ПНВП "АГРОЛЮС" виконав вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих робіт від ПП "Буддизайн", яке в свою чергу, виконало вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видало ПНВП "АГРОЛЮС" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих робіт з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарських операцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих робіт від ПП "Буддизайн".
Також, суд зазначає, що в акті перевірки на сторінки 4 зазначено, що ПП "Буддизайн" в деклараціях з ПДВ у відповідних періодах задекларувало податкові зобов'язання по податку на додану вартість по правовідносинам з ПНВП "АГРОЛЮС".
Щодо посилання відповідача в акті перевірки (сторінка 6) на те, що при вчиненні правочинів по придбанню робіт від ПП "Буддизайн" не було дотримана вимога щодо вільного волевиявлення учасника правочину, суд зазначає наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.03.2011 року відмовлено в позові ПП "Буддизайн" до ПНВП "АГРОЛЮС" про визнання недійсним договору № 1 від 12.01.2009 року. Зазначеним рішенням суду не встановлено підстав для визнання договору № 1 від 12.01.2009 року недійсним. Також, договори укладені ПНВП "АГРОЛЮС" з ПП "Буддизайн" є виконаними та сторони претензій не мають.
Щодо посилання відповідача на пояснення директора ПП "Буддизайн" Юрко Ю.В. з питання господарської діяльності підприємства, суд зазначає наступне.
Суду було надано копії пояснень, оригінал пояснень суду не надаввався. Пояснення надавались Юрко Ю.В. не в рамках розгляду даної справи. Зі змісту пояснень вбачається, що Юрко Ю.В. зазначає про формування податкового кредиту з ПДВ ПП "Буддизайн", разом з тим предметом розгляду даної справи є правомірність формування валових витрат та податкового кредиту ПНВП "АГРОЛЮС", а не ПП "Буддизайн".
Отже, пояснення Юрко Ю.В. не містять фактичних даних щодо формування валових витрат та податкового кредиту ПНВП "АГРОЛЮС".
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ухилення виконавця від сплати податкового зобов'язання з ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Закон України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлював обов'язок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.
Таким чином, ухилення продавця від сплати податку при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи з наведеного аналізу норм права, суд дійшов висновку, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при ухиленні від сплати податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Щодо висновку відповідача про неправомірність включення ПНВП "АГРОЛЮС" до складу валових витрат коштів сплачених за правовідносинами з ПП "Буддизайн", суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94ВР від 28.12.1994 року (надалі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
При цьому, згідно з ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 не входять до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов'язковість ведення й збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Суд зазначає, що ПНВП "АГРОЛЮС" були надані належним чином складені документи визначені ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 для підтвердження валових витрат підприємства та докази використання придбаних робіт у господарській діяльності підприємства.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів не використання у господарській діяльності позивача придбаних у ПП "Буддизайн" робіт.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов приватного науково-виробничого підприємства "АГРОЛЮС" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Податкові повідомлення рішення № 0004272302/0 від 16.11.2010 року та № 0004282302/0 від 16.11.2010 року - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 13.09.2011 року.