Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
09 серпня 2011 р. № 2-а- 9105/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_2
до Державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Рогачова Дмитра Ігоровича
про визнання дій протиправними ,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державного виконавця Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Рогачова Дмитра Ігоровича (надалі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача з проведення 5 липня 2011 року опису майна позивача, визнати недійсним та скасувати акт опису й арешту майна від 05 липня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено, що оскаржений акт опису й арешту майна від 05.07.2011 року складено державним виконавцем Рогачовим Д.І., між тим, з повідомлення Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ за вих. № 1208 вбачається, що виконавче провадження № 24879012 веде не відповідач, а державний виконавець Громов О.В. Виконавчі дії, на думку позивача, вчинені відповідачем без належних повноважень, і тому, є неправомірними, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутній відповідний акт приймання - передавання виконавчого провадження від одного держвиконавця до іншого, затверджений керівником відділу. Крім того, відповідачем 05 липня 2011 року проведено виконавчі дії без використання бланків визначених законодавством, що є порушенням Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 865/4158, зокрема, п.п. 1.7.12, 1.7.3, 5.6.6 Інструкції. Виконавчі дії також проведені відповідачем 05.07.2011 року без вмотивованого рішення суду, що є порушенням приписів ст. 19 Конституції України та п. 15 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд ухвалити рішення про його задоволення.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав письмові заперечення щодо поданого позову, у яких проти задоволення позову заперечував з підстав необґрунтованості позовних вимог та вчинення останнім дій в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, у тому числі у повній відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, оцінюючи дії відповідача з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного:
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 8 вищеназваного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Згідно з п.п. 3.6.1. Наказу Мінюсту України "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" від 15.12.1999р. № 74/5 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.01.2011 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Громовим О.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 9071 від 13.08.2010 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про стягнення з позивача - ОСОБА_2, суми боргу у розмірі 87300,00 грн. на користь ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 3,18,19,20,24,25 Закону України «Про виконавче провадження», яка була направлена сторонам виконавчого провадження.
Згідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику був наданий строк до 20.01.2011 року для добровільного виконання вищевказаного виконавчого документу. Однак, боржник у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання виконавчого документу не виконав, у зв'язку з чим розпочалось примусове виконання вищевказаного виконавчого напису.
07.02.2011 р., відповідно до акту прийому - передачі, затвердженого начальником Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ, виконавче провадження № 24879012 (за вик. Нап 9071 від 13.08.10р.) було передано державному виконавцю відділу - Рогачову Д.І.
04.03.2011 року державним виконавцем Рогачовим Д.І. були направлені запити до установ, що реєструють право власності на об'єкти нерухомого ванна, до ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова, інспекції Держтехнагляду, ВДАІ з обслуговування Орджонікідзевського району міста Харкова, КП «Харківське міське БТІ».
Статтею 52 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошті на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах.
За правилами ч.5 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі відсутності у божника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на інше належне майно боржнику.
Як вбачається з відповіді ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, боржник ОСОБА_2 не має відкритих рахунків у фінансових установах.
Відповідно до відповіді, наданої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», за боржником ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частину квартири № 28 по вул. 2-ї П'ятирічки 15 та на частину квартири АДРЕСА_1.
05.07.2011 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Рогачовим Д.І. було здійснено вихід за місцем знаходження майна боржника, а саме: по АДРЕСА_1 та було складено акт опису та арешту належного майна боржнику - частини квартири АДРЕСА_1. При складанні акту опису та арешту мийна був присутній боржник ОСОБА_2, представник торгівельної організації ТД «Укрспецреалізація» Мірошник О.О., поняті. Вказане майно боржника було описано, арештовано державним виконавцем та передано на відповідальне зберігання представнику торгівельної реалізації з метою його оцінки та реалізації. Копію акту опису та арешту майна було вручено представнику торгівельної організації та боржнику.
Таким чином, дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Рогачова Д.І. були вчинені в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог Закону україни «Про виконавче провадження».
Суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що акт опису та арешту майна повинен був складений на відповідному бланку, оскільки відповідно до доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №25-32/94 від 31.03.2011 р. щодо набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) та реформування органів державної виконавчої служби» - бланки суворої звітності державними виконавцями використовуватись не можуть.
За таких обставин, акт опису та арешту майна, яким було описано та арештовано майно боржника ОСОБА_2 був складений держвиконавцем Рогачовим д.І. у загальному порядку з дотриманням положень Інструкції про проведення виконавчих дій.
Що стосується доводів представника позивача про порушення відповідачем приписів ст. 19 Конституції України та положення п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає:
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
В даному випадку відповідач вчиняв дії щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з боржника - ОСОБА_2 суми боргу. Боржник був повідомлений про вчинення такої дії, та був присутній при її виконання.
За таких підстав, останнім не було порушено а ні приписи ст.. 19 Конституції України, а ні п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Рогачова Дмитра Ігоровича у частині про визнання дій протиправними - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2011 року.
Суддя О.В. Панченко