Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
09.09.2011р. № 2-а- 12182/11/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області
провизнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області та просив суд визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області щодо неприйняття рішення у порядку та у строк, передбачений ст. 97 Кримінально - процесуального кодексу України, при розгляді заяв ОСОБА_1, у яких повідомлялося про можливу наявність ознак злочину; зобов'язати посадових осіб Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області прийняти рішення у порядку та у строк, передбачений статтею 97 КПК України, за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 про можливу наявність ознак злочину, копію рішення направити заявнику; постановити окрему ухвалу суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, бездіяльність яких визнається протиправною.
Розглянувши подану позовну заяву, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у відкритті провадження по даній справі через те, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суд зазначає, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас суд зазначає, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Таким чином, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Окрім того, відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Окремого застереження про те, що дана категорія справ може розглядатися адміністративними судами в КПК України не міститься.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Як вбачається із позовної заяви та доданих документів, вимоги, з якими позивач звертався до відповідача стосуються відповідного реагування на заяву про скоєння злочину.
Отже, таке звернення має розглядатися в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 109 ч.1 п.1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
З урахуванням вищенаведеного, ст., ст. 32, 234, 235, 236 КПК України, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 17, 107, 109, 160, 165, 185, 186 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.О. Біленський