Постанова від 16.08.2011 по справі 4470/11/2070

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

"16" серпня 2011 р. Справа № 2а-4470/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника відповідача - Коваль О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська", в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 140692,80грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, який до 16.04.2011 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, не виконав свого обов'язку, чим спричинив збитки державі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

У судовому засіданні та у наданих до суду запереченнях (а.с.11-14), представник відповідача заперечував проти позову, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Представник відповідача вважає, що на відповідача не може бути покладено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій за неналежне виконання обов'язків з працевлаштування інвалідів, оскільки ним вжито всіх заходів, необхідних для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача зазначає, що інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача службою зайнятості в необхідній кількості не направлялись. Також зазначає про відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Представник відповідача повідомив, що відповідач протягом 2010 року кожного місяця звертався до органів служби зайнятості шляхом подання звітності за формою N3-ПН, в яких постійно зазначав про наявність вакантних місць для інвалідів. Не дивлячись на це Красноградським РЦЗ Харківської області до відповідача на працевлаштування у 2010 році було направлено тільки два інваліда, які і були прийняті на роботу. Ще два робітника набули у 2010 році статусу інвалідів під час роботи у Відповідача. Також відповідач у 2010 році неодноразово та регулярно розміщував оголошення про наявність вакантних посад для інвалідів у місцевій газеті. Але не дивлячись на ці об'яви у 2010 році до відповідача самостійно для працевлаштування не звернулося жодного інваліда.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі -Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з ч.1 та 2 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Суд звертає увагу, що на підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, покладено лише обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N70 передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до звіту товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" про працевлаштування інвалідів за 2010 рік (а.с.5), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 250 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 5 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 10 осіб.

У наданому позивачем до суду розрахунку суми позову (а.с.4) зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві, складає 4 особи.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач щомісячно протягом 2010 року, у встановлені чинним законодавством терміни, інформував Красноградський районний центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою №3-ПН, що підтверджується копіями звітів (а.с.71-82) та листа Красноградського районного центру зайнятості від 07.06.2011 №910/01-18 (а.с.69).

В той же час позивач не довів суду, що органи, на які покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, направляли у 2010 році до відповідача інвалідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивач не надав суду доказів того, що інваліди звертались безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм так само було відмовлено у прийнятті на роботу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" адміністративно-господарських санкцій необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 69-71, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 23 серпня 2011 року.

Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< > Р.В. Мельников< >

Попередній документ
18251871
Наступний документ
18251873
Інформація про рішення:
№ рішення: 18251872
№ справи: 4470/11/2070
Дата рішення: 16.08.2011
Дата публікації: 27.09.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: