Справа № 2а- 7822/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
17 серпня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання Русецького І.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Україна" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" про скасування податкового повідомлення-рішення -,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 0000132310 від 12.04.2011 р. в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»платежу з податку на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 243046,56 грн. (двісті сорок три тисячі сорок шість гривень 56 коп.), в тому числі за основним платежем на суму 194437,25 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень 25 коп.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 48609,31 грн. (сорок вісім тисяч шістсот дев'ять гривень 31 коп.);
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 0000101801 від 12.04.2011 р. в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»платежу з податку на додану вартість, 3014010100 на суму 147853,75 грн. (сто сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 75 коп.) в тому числі за основним платежем на суму 118283,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят три), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29570,75 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 75 коп.).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що товариство мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Побутелектротехніка»(код ЄДРПОУ 24136939).
На адресу ДПІ у Зміївському районі Харківської області листом №2273 /7/23-514 від 11.03.2011р. надійшов з ДПІ у Київському м. Харкова акт невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»(код ЄДРПОУ 24136939), з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.04.2010 року-31.01.2011 року (акт від 09.03.2011р. №717/23-5/24136939).
Згідно наданих до ДПІ у Київському районі м.Харкова декларацій з податку на прибуток загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 76047092 грн., при цьому підприємство не має у достатній кількості основних фондів, складів, на підприємстві відсутні транспортні засоби (як власні так й орендовані).
Таким чином, ДПІ у Зміївському районі Харківської області на підставі використаних документів та баз даних ДПС в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Податковою зроблено висновок, що встановити реальність та товарність здійснення операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.
На думку відповідача, наведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством ТОВ «Побутелектротехніка»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.
Таким чином, ДПІ у Зміївському районі Харківської області зроблено висновок, що правочини, укладені від імені ТОВ «Побутелектротехніка»не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, а ТОВ «Кронекс-Україна»в перевіряємому періоді в порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включено суму витрат по придбанню у ТОВ «Побутелектротехніка»сировини від виконання угод, які визначені нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не мають юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю на загальну суму 777749 грн. (без ПДВ), в тому числі за III квартали 2010 року - 18740 грн., за 2010 р. - 777749 грн.
Позивач вважає, що платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів та їхніх контрагентів. На час здійснення правовідносин між ТОВ «Побутелектротехніка»підприємство було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників ПДВ та знаходилось в Єдиному державному реєстрі підприємств України. На момент проведення перевірки кримінальна справа відносно посадових осіб ТОВ «Кронекс-Україна»або ТОВ «Побутелектротехніка»щодо знищення, пошкодження чи незаконне заволодіння ним тощо порушена не була й, відповідно, вирок у кримінальній справі, який би доводив наявність вини, що виражалася б у намірі порушити публічний порядок, відсутній, а тому відповідач не мав законних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000132310 від 12.04.2011 р.
Крім того, ТОВ «Кронекс-Україна»вважає податкове повідомлення-рішення № 0000101801 від 12.04.2011 р. частково незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині збільшення платежу з податку на додану вартість, 3014010100 на суму 147853,75 (сто сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 75 коп.) грн., в тому числі за основним платежем на суму 118283,00 (сто вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29570,75 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 75 коп.) грн.
Враховуючи презумпцію дійсності правочинів, угоди, що укладені між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»є дійсними. На момент проведення перевірки, у ТОВ «Кронекс-Україна»були наявні податкові накладні на кожну поставку товару, які відповідали вимогам законодавства та були виписані особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.
Таким чином, підстави для висновку щодо порушення ТОВ «Кронекс-Україна»п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутні.
У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що представник відповідача не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився та пояснив, між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»відбувались господарські операції для одержання прибутку, які здійснювались з використанням певних ресурсів: матеріалів, устаткування, робочої сили. ТОВ «Побутелектротехніка»є належним чином зареєстрованим платником ПДВ та на сьогоднішній час свідоцтво платника ПДВ не анульовано. ТОВ «Побутелектротехніка»повністю виконало свої зобов'язання встановлені податковим законодавством, а саме своєчасно надало звіти з ПДВ та з податку на прибуток, де задекларувало зобов'язання з ПДВ та валові доходи та витрати за укладеними угодами з підприємством позивачем, а також сплатило до державного бюджету свої податкові зобов'язання за цими угодами в повному обсязі. Крім того, представник третьої особи пояснив, що у ТОВ «Побутелектротехніка»є в наявності складські приміщення, автомобільний транспорт, а також устаткування, що підтверджується копіями відповідних договорів про оренду даних об'єктів.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, як законного та обґрунтованого з наступних підстав.
ТОВ «Кронекс-Україна»зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 09.10.1998 р. за № 14581200000000231. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30192967. Місцезнаходження юридичної особи: 63402, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Фабрична, б. 11 (а.с. 1 т. 3).
Як платник податку на додану вартість ТОВ «Кронекс-Україна»зареєстровано в ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 29.10.1998 р., має свідоцтво платника ПДВ № 27777608. Індивідуальний податковий номер 301929620091 (а.с. 249 т. 2).
ДПІ у Зміївському районі Харківської області, на підставі направлень № 30 від 03.02.2011 р., № 53 від 04.03.2011 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Кронекс-Україна»(код ЄДРПОУ 30192967) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., результати, якої оформлені актом № 260/23/30192967 від 28.03.2011р. (а.с. 22-122 т. 1).
За твердженням перевіряючи в діяльності ТОВ «Кронекс-Україна»встановлено порушення:
1. ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Кронекс-Україна»з постачальником ТОВ «Побутелектротехніка»в частині проведення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України.
2. п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Кронекс-Україна»занижено валовий дохід на суму 223721 грн. та завищено валові витрати на суму 777749 грн., за рахунок чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 250368 грн., в т.ч. за І квартал 2010 р. в сумі 36539 грн., за І півріччя 2010 року сумі 196406 грн., за III квартали 2010 року в сумі 7323 грн., за 2010 рік в сумі 250368 грн.
3. п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Кронекс-Україна»занижено податкові зобов'язання на суму 9637 грн., та завищено податковий кредит на суму 139897 грн., за рахунок чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 149534 грн., у тому числі за червень 2010 р. на суму 1168 грн., за вересень 2010 р. на суму 944 грн., за жовтень 2010 р. на суму 335563 грн., за листопад 2010 р. на суму 49502 грн., за грудень 2010 р. на суму 64357 грн.
4. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Кронекс-Україна»за перевіряємий період завищено обсяг поставки по рядку 10.2А Декларації з ПДВ «обсяг придбання товарів з ПДВ, які не підлягають оподаткуванню або/та звільнені від оподаткування»на загальну суму 250965 грн.
В основу висновку ДПІ у Зміївському районі Харківської області було покладено відомості, отримані в результаті проведеної ДПІ у Київському м. Харкова невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»(код ЄДРПОУ 24136939), з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.04.2010 року-31.01.2011 року (акт від 09.03.2011р. №717/23-5/24136939).
ДПІ у Зміїському районі у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000101801 від 12.04.11 р., яким ТОВ «Кронекс-Україна»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, 3014010100 на суму 186917,50 (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 50 коп.) грн., в тому числі за основним платежем на суму 149534 (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 37383,5 (тридцять сім тисяч триста вісімдесят три гривні 50 коп.) грн. (а.с. 139 т. 1) та № 0000132310 від 12.04.11 р., яким ТОВ «Кронекс-Україна»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 312960 (триста дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн., в тому числі за основним платежем на суму 250368 (двісті п'ятдесят тисяч триста шістдесят вісім) грн.., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62592 (шістдесят дві тисячі п'ятдесят дев'яносто дві) грн. (а.с. 140 т. 1).
Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані ТОВ «Кронекс-Україна»12.04.2011р.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями 20.04.2011 р. ТОВ «Кронекс-Україна»здійснило процедуру адміністративного оскарження та звернулось із скаргою до ДПА в Харківській області.
Рішенням ДПА в Харківській області від 14.06.11 р. за результатами розгляду скарги підприємства позивача № 2495/10/25-203 від 09.06.11 р. залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області № 0000101801 від 12.04.11 р. та № 0000132310 від 12.04.11 р.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд зазначає, що порушення, про яке зазначено в Акті перевірки, стосується порядку формування податкового кредиту платника ПДВ по операціям, що є об'єктом оподаткування зазначеним податком.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Побутелектротехніка»(код ЄДРПОУ 24136939).
Як платник податку на додану вартість ТОВ «Побутелектротехніка»зареєстровано в ДПІ у Київському районі м. Харкова від 21.03.2003 р., має свідоцтво платника ПДВ № 28751801. Індивідуальний податковий номер 241369320310 (а.с. 250 т. 2).
13.09.2010 р. за № 03/09/10 (а.с. 145 т. 1) та 20.10.2010 р. за № 20/10-1 (а.с. 149 т. 1) між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»було укладено договори поставки, предметом яких були зобов'язання постачальника, тобто ТОВ «Побутелектротехніка»поставити та передати у власність покупця, ТОВ «Кронекс-Україна»макулатуру марки МС-1А, МС-2А, МС-3А, МС-6Б, МС-7В, МС-8В, МС-9В (ГОСТ 10700-97).
Згідно Специфікації № 1 від 13.09.2010 р. (а.с. 148 т. 1) до договору поставки № 03/09/10 від 13.09.2010 р. мала здійснюватися поставка макулатури марки МС-2А за ціною 2650 грн. за 1 тону товару, в т.ч. ПДВ, Специфікації № 1 від 20.10.2011 р. (а.с. 152 т. 1) до договору поставки № 20/10-1 від 20.10.2010 р. - макулатура МС-1А за ціною 4800 грн. за 1 тону, в т.ч- ПДВ, макулатура МС-2А за ціною 3000 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-3А за ціною 1600 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-5Б за ціною 1600 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-6Б біла без печатки за ціною 2200 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-6Б сіра за ціною 1100 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-7Б за ціною 1600 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-8В за ціною 2000 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, макулатура МС-9В за ціною 1500 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ, заглушки втулки за ціною 0,45 грн. за 1 шт., в тому числі ПДВ. Згідно п. 6.1 зазначених договорів вони набувають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до 31.12.2011р.
На виконання умов договорів поставки № 03/09/10 від 13.09.2010 р. та № 20/10-1 від 20.10.2010 р. ТОВ «Побутелектротехніка»була передана ТОВ «Кронекс-Україна»макулатура, що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (а.с. 153-250 т. 1).
Отримана макулатура була оплачена ТОВ «Кронекс-Україна»шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Побутелектротехніка», що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи (а.с. 1-41 т. 2).
За договорами поставки № 03/09/10 від 13.09.2010 р. та № 20/10-1 від 20.10.2010 р., укладеними між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ «Кронекс-Україна»придбавало макулатуру, яка в подальшому була використана у власному виробництві для виготовлення паперу, що підтверджується вимогами, наявними в матеріалах справи (а.с. 42-90 т. 2).
ТОВ «Побутелектротехніка»було виписано на користь ТОВ «Кронекс-Україна»податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вищевказаними договорами товару (а.с. 91- 188 т. 2).
Матеріали справи містять реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 189- 248 т. 2).
У відповідності до акту №717/23-5/24136939 від 09.03.2011р. ДПІ у Київському м. Харкова невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»(код ЄДРПОУ 24136939), з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.04.2010 року-31.01.2011 року, згідно наданих до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацій з податку на прибуток загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 76047092 грн., при цьому податковою зроблено висновок, що підприємство не має у достатній кількості основних фондів, складів, на підприємстві відсутні транспортні засоби (як власні так й орендовані).
Таким чином, ДПІ у Зміївському районі Харківської області на підставі використаних документів та баз даних ДПС в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.
Суд зазначає наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, висновок податкової інспекції щодо того, що спірні договори поставки № 03/09/10 від 13.09.2010 р. та № 20/10-1 від 20.10.2010 р., укладені між ТОВ «Кронекс-Україна»та ТОВ «Побутелектротехніка»укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства не ґрунтується на наведених нормах законодавства та встановлених обставинах справи.
За таких умов, факти, вказані в акті № 260/23/30192967 від 28.03.2011р. невиїзної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кронекс-Україна»(код ЄДРПОУ 30192967) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. щодо порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Кронекс-Україна»з постачальником ТОВ «Побутелектротехніка»в частині проведення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України слід вважати недоведеними.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджена реальність укладання угод, а витрати, понесені позивачем у зв'язку з ними правомірно були віднесені до складу валових витрат. Оскільки ТОВ «Кронекс-Україна»не занижувало валові витрати на загальну суму 777749 грн., підстав для збільшення основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 194437,25 немає.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.
Згідно з п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податків, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:
- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
На момент проведення перевірки, у ТОВ «Кронекс-Україна»були наявні податкові накладні на кожну поставку товару, які відповідали вимогам законодавства та були виписані особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.
Оскільки ТОВ «Побутелектротехніка»було виписано на користь ТОВ «Кронекс-Україна»податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вищевказаними договорами товару (а.с. 91- 188 т. 2), суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем не доказана правомірність свого рішення, не обґрунтовано посилання на неможливість встановити реальність та товарність здійснення операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця.
Суд зауважує, що невиконання свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету контрагентами тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, але зазначені обставини не є підставою для позбавлення позивача на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами позивача податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Приймаючи до уваги те, що Закон України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження відповідача є неправомірними.
Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Отже, факти, вказані в акті № 260/23/30192967 від 28.03.2011р. невиїзної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кронекс-Україна»(код ЄДРПОУ 30192967) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. щодо порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Кронекс-Україна»занижено податкові зобов'язання на суму 9637 грн., та завищено податковий кредит на суму 139897 грн., за рахунок чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 149534 грн., у тому числі за червень 2010 р. на суму 1168 грн., за вересень 2010 р. на суму 944 грн., за жовтень 2010 р. на суму 335563 грн., за листопад 2010 р. на суму 49502 грн., за грудень 2010 р. на суму 64357 грн. та 4. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Кронекс-Україна»за перевіряємий період завищено обсяг поставки по рядку 10.2А Декларації з ПДВ «обсяг придбання товарів з ПДВ, які не підлягають оподаткуванню або/та звільнені від оподаткування»на загальну суму 250965 грн. слід вважати недоведеними.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 0000132310 від 12.04.2011 р. в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»платежу з податку на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 243046,56 грн. (двісті сорок три тисячі сорок шість гривень 56 коп.), в тому числі за основним платежем на суму 194437,25 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень 25 коп.), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 48609,31 грн. (сорок вісім тисяч шістсот дев'ять гривень 31 коп.).
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 0000101801 від 12.04.2011 р. в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»платежу з податку на додану вартість, 3014010100 на суму 147853,75 грн. (сто сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 75 коп.) в тому числі за основним платежем на суму 118283,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят три), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29570,75 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 75 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Україна»(код 34172551, Харківська область, Зачепилівський район, с. Чернещина, р/р 26003012834 ФХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 351823) судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 22.08.11 року.
Суддя Бідонько А.В.