"08" квітня 2010 р. м. Київ К-10933/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.
суддів: Амєліна С.Є., Гаманка О.І., Гуріна М.І., Юрченка В.В.
секретар: Вербов С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою ОСОБА_1 про поновлення прав, заінтересована особа: Державна податкова адміністрація у Донецькій області
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2005 року, -
У липні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою. Зазначав, що постановою Донецького обласного суду від 17 листопада 1997 року скасована постанова Київського районного суду м.Донецька від 04 липня 1997 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь, провадження по справі закрито. Вважав, що відповідно до Закону України від 01.12.1994р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»він має право на поновлення трудового, пенсійного та іншого порушеного права і на відшкодування моральної шкоди. Проте відповідно до цього Закону право на відшкодування шкоди виникає лише у разі повної реабілітації громадянина. Посилаючись на вказаний Закон та Конституцію України, просив суд ухвалити постанову про його повну реабілітацію, а також письмово повідомити всі трудові колективи ДПА України про його реабілітацію.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2005 року залишено без змін рішення Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 2004 року, яким у задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, як необґрунтовані, і ухвалити нове - про задоволення його заяви. Вважає, що висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам.
Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін з таких підстав.
Судами встановлено, що постановою Київського районного суду м.Донецька від 04 липня 1997 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння діянь, передбачених п.а ст. 5, ч.1 ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Наказом ДПА у Донецькій області від 09.07.1997р. за №210-л ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного податкового інспектора організаційно- розпорядчого відділу ДПА у Донецькій області за порушення присяги державного службовця, грубе порушення трудових обов'язків, вчинення корупційних діянь. Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 26 вересня 1997 року, залишеним без змін ухвалою Донецького обласного суду від 01 грудня 1997 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Державної податкової адміністрації в Донецькій області про зміну формулювання звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і премії.
Постановою в.о. голови Донецького обласного суду від 17 листопада 1997 року вказана постанова суду першої інстанції скасована, провадження по справі закрито на підставі п.7 ст.247 КпАП України.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення цивільного права, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки провадження у адміністративній справі відносно нього закрито у зв'язку із тим, що сплинули строки притягнення до адміністративної відповідальності, а не у зв'язку з реабілітуючими обставинами, то вважати ОСОБА_1 повністю реабілітованим немає підстав.
Такий висновок судів є правильним і ґрунтується на законі.
Відповідно до п.7 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1, оскільки підстав для визнання особи повністю реабілітованою у зв'язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності законом не передбачено. Отже, висновки судів про те, що права ОСОБА_1 не були порушені є обґрунтованими.
За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 230 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м.Донецька від 15 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у випадках, з підстав, у строки та в порядку, визначених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Кобилянський М.Г.
Судді: Амєлін С.Є.
Гаманко О.І.
Гурін М.І.
Юрченко В.В.