"09" серпня 2011 р. м. Київ К/9991/17070/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Рибченко А.О.,
розглянув у письмовому провадженні засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області (далі -Управління)
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2008
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009
у справі № 2-а-6604/08 (22-а-9179/09)
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
та Управління
про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду за позовом про зобов'язання Управління нарахувати їй щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки у сумі 2733,30 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Управління, яка полягала у нездійсненні перерахунку та виплати зазначеної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язано відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати з 09.07.2007 по 31.12.2007 з посиланням на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Управління просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити в позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на відсутність джерел для здійснення виплат на виконання приписів Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення у справі в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Управління з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у розгляді справи було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Причиною виникнення спору зі справи стала відмова Управління здійснити перерахунок розміру пенсії позивачеві відповідно до вимог статті 6 названого Закону у 2006-2007 роках.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Втім пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 названого Закону було зупинено на 2007 рік. При цьому статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону.
В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведених законодавчих приписів, як вірно зазначили суди, у 2007 році з 09.07.2007 доплата до пенсії громадянам, що мають статус дітей війни, повинна була здійснюватись за правилами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому непроведення Управлінням відповідних нарахувань є протиправною бездіяльністю цього суб'єкта владних повноважень.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами не розглядалися.
Водночас суди правомірно відмовили в частині позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати зазначеної соціальної допомоги позивачеві за 2006 рік, позаяк у цьому році до 15.03.2006 дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена, а з 15.03.2006 -ставилася у залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу управління управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області залишити без задоволення.
2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2008 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 у справі № 2-а-6604/08 (22-а-9179/09) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Г.К. Голубєва
Н.Є. Маринчак
С.Е. Острович
А.О. Рибченко