"10" серпня 2011 р. м. Київ К-13140/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.
суддів: Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група" на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2010 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року у справі №1/146-11А за позовом відкритого акціонерного товариства "Голобський комбінат хлібопродуктів" до Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група", про скасування реєстрації права власності та відновлення запису в реєстрі, -
У грудні 2007 року ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів»звернулось до суду з позовом до КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», третя особа - ТОВ "Волинська інвестиційна група", про скасування реєстрації права власності та відновлення запису в реєстрі.
Постановою господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року позов задоволено. Скасовано реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів»за ТОВ «Волинська інвестиційна група», зобов'язано КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»до 01.03.2008 року відновити запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу площею 14345,6 кв.м. за ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів», що знаходиться за адресою: смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області, про що проінформувати господарський суд Волинської області.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року скасовано постанову господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
06.07.2009 ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів»подало заяву про перегляд вище вказаної постанови за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2010 року задоволено заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року. Апеляційну скаргу ТОВ "Волинська інвестиційна група" -залишено без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року -залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ "Волинська інвестиційна група" просить скасувати зазначене вище судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.12.2003 між ТОВ НВК «Західагроінвест»та ЗАТ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №3464 з відповідними додатковими угодами, де майновим поручителем виступило ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів». В забезпечення даного договору позивачем 17.12.2003 передано банку в іпотеку цілісний майновий комплекс, що належав останньому на праві власності. 01.11.2006 між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя - банку. 27.08.2007 ТОВ «Волинська інвестиційна група» сплатило ЗАТ КБ «Приватбанк»2056729,06 грн. в погашення боргу за кредитним договором.
29.08.2007 господарським судом Волинської області у справі №1/109-77 винесено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено ТОВ „Волинська інвестиційна група” перераховувати та ВАТ КБ "Приватбанк" зараховувати будь-які платежі, що надходять від ТОВ "Волинська інвестиційна група" в рахунок задоволення вимог кредитора ВАТ КБ "Приватбанк" як кредитора по кредитному договору №3464 від 10.12.2003. Дана ухвала була скасована 27.11.2007 Львівським апеляційним господарським судом як незаконна .
20.09.2007 ТОВ „Волинська інвестиційна група” направила на адресу ВАТ „Голобський комбінат хлібопродуктів”, ПВКФ „Гранд-Агро”, ТОВ НВК „Західагроінвест” вимогу про усунення порушення, а 09.11.2007 ТОВ „Волинська інвестиційна група” направила на адресу ВАТ „Голобський комбінат хлібопродуктів” повідомлення про прийняття майна, що належить останньому у свою власність на підставі Закону України „Про іпотеку” .
29.11.2007 між ТОВ „Волинська інвестиційна група” та ЗАТ КБ „Приватбанк” був укладений договір спрямований на остаточне врегулювання взаємних відносин щодо оформлення заміни кредитора у зобов'язанні, що витікає з кредитного договору №3464 від 10.12.2003 та інших договорів, в тому числі договору іпотеки (застави) цілісного майнового комплексу від 17 грудня 2003 року, що укладений між ВАТ “Голобський комбінат хлібопродуктів” та ЗАТ КБ “Приватбанк”.
29.11.2007 вказаний договір було внесено до реєстру правочинів, а також було внесено запис про заміну іпотекодержателя з ЗАТ КБ „Приватбанк” на ТОВ „Волинська інвестиційна група”, згідно з витягом з реєстру іпотек .
10.12.2007 КП „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” зареєструвало за ТОВ „Волинська інвестиційна група” цілісний майновий комплекс пл. 14345,6 кв.м., що знаходиться за адресою Волинська обл., Ковельський р-н, см. Голоби, вул. Ткача, буд. 1.
Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.12.2007 №16981667, підставами для реєстрації права власності є договір застави (іпотека) майнового комплексу підприємства , який нотаріально посвідчений 17.12.2003, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений Ковельською держнотконторою 01.11.2006, договір посвідчений Першою Луцькою держнотконторою 29.11.2007.
Згідно зі ст. 316, 317, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як власник цілісного майнового комплексу, за власною волею передав майно в іпотеку. Кредитний договір №3464 від 10.12.2003 року, договір застави (іпотеки)цілісного майнового комплексу від 17 грудня 2003 року, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.11.2006 року є чинними та не визнані не дійсними.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Кредитний договір від 10.12.2003 року, договір застави (іпотеки) цілісного майнового комплексу від 17 грудня 2003 року, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.11.2006 року не містять заборони щодо переходу прав кредитора до іншої особи.
Відповідно ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
ЗАТ КБ „Приватбанк” мало права кредитора по відношенню до ВАТ „Голобський комбінат хлібопродуктів” на підставі кредитного договору №3464 від 10.12.2003 року, договору застави (іпотеки) цілісного майнового комплексу від 17 грудня 2003 року, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.11.2006 року.
ТОВ „Волинська інвестиційна група” сплатила в користь ЗАТ КБ „Приватбанк” борг ВАТ „Голобський комбінат хлібопродуктів” згідно із платіжними дорученнями від 27.08.2007 року №№150-154.
Згідно ст. 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в України” переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 528 ЦК України інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 ЦК України.
Як вбачається з виписки про операції за 30.08.2007 року грошові кошти були повернуті від ЗАТ КБ „Приватбанк” на рахунок ТОВ „Волинська інвестиційна група” на виконання ухвали господарського суду Волинської області від 29.08.2007 року.
Зі змісту договору від 29.11.2007 року вбачається, що даний договір укладено з метою остаточного врегулювання взаємних відносин ЗАТ КБ „Приватбанк” і ТОВ „Волинська інвестиційна група” по заміні кредитора у зобов'язанні, що ґрунтуються в тому числі на кредитному договорі №3464 від 10.12.2003 року, договорі застави (іпотеки) цілісного майнового комплексу від 17 грудня 2003 року, договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.11.2006 року. Умови договору від 29.11.2007 року, що укладено між кредиторами позивача - ЗАТ КБ „Приватбанк” та ТОВ „Волинська інвестиційна група” передбачають врегулювання відносно сплати грошових коштів.
Як вбачається з договору від 29.11.2007 року, що укладено між ЗАТ КБ „Приватбанк” та ТОВ „Волинська інвестиційна група”, його було занесено до реєстру правочинів та змінено особу іпотедержателя в реєстрі іпотек.
Таким чином, ТОВ „Волинська інвестиційна група” шляхом здійснення ряду правочинів, в тому числі перерахування коштів, укладення договору від 29.11.2007 року, набуло усіх прав кредитора, що належали ЗАТ КБ „Приватбанк” і перейшли до третьої особи.
Згідно із ст. 35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення в якій зазначає стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 37 Закону України „Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „Волинська інвестиційна група” 20.09.2007 року надіслало на адресу ВАТ „Голобський комбінат хлібопродуктів”, ПВКФ „Гранд-Агро”, ТОВ НВК „Західагроінвест” вимогу про усунення порушення та 09.11.2007 року направило на адресу ВАТ „Голобський комбінат хлібопродуктів” повідомлення про прийняття майна, що належить останньому у свою власність на підставі Закону України „Про іпотеку” .
Отже, відповідач мав підстави для реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс за адресою Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Голоби, вул.. Ткача, 1 за третьою особою на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договору застави (іпотеки) та витягів з реєстру правочинів і реєстру іпотек.
Не можна залишити поза увагою і той факт, що за приписами ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Пунктами 4, 5 частини 2 статті 248 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто, такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
В даному випадку переглядаючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року за нововиявленими обставинами апеляційний суд дійшов хибного висновку про наявність таких підстав, оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року, якою апеляційну скаргу ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів»задоволено, постанову господарського суду Волинської області від 26.03.2009 року у справі № 05/74/34-92 скасовано, та прийняте нове рішення яким позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір від 29.11.2007 року, укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк»і ТзОВ «Волинська інвестиційна група», що зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1-2010, прийнята після перегляду в апеляційному порядку постанови господарського суду Волинської області від 21 лютого 2008 року.
Тобто, апеляційний суд задовольняючи заяву про перегляд судового рішення послався на обставини, які не існували на час прийняття апеляційним судом рішення, оскільки дані обставини в силу ст. 245 КАС України не являються нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Волинська інвестиційна група" підлягає задоволенню, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2010 року скасуванню.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група" -задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2010 року скасувати, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: