"06" вересня 2011 р.Справа № 30/170-10-4697
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Туренко В.Б.,
(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №517 від 05.09.2011р.)
при секретарі судового засідання Войт К.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. -за довіреністю,
від відповідача-1 -не з'явився,
від відповідача-2 -не з'явився,
від відповідача-3 -не з'явився,
від відповідача-4 -не з'явився,
від відповідача-5 -ОСОБА_2. -за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія Агро”
на рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2011 року
у справі №30/170-10-4697
за позовом Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк”
до відповідачів:
1. Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Ольшанців;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”;
3. Відкритого акціонерного товариства „Лиманський”;
4. Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Ольвія”;
5. Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія Агро”
про стягнення заборгованості,
встановив:
Публічне акціонерне товариство (ПАТ) „Перший Український Міжнародний банк” (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства (СЗАТ) ім. Ольшанців (далі-відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Бізнес Вин” (далі-відповідач-2), відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Лиманський” (далі-відповідач-3), сільськогосподарського закритого акціонерного товариства (СЗАТ) „Ольвія” (далі-відповідач-4) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Ольвія Агро” (далі-відповідач-5) про стягнення з відповідачів як із солідарних боржників заборгованості за кредитним договором №7.5-58 від 31.03.2008р. з додатковою угодою до цього договору №1 від 08.04.2008р. та за договорами поруки №7.5.-59/ПБВ, №7.5.-59/ПОл, №7.5.-59/ПО від 31.08.2009 р. у розмірі 2341133 грн. 18 коп., з якої: заборгованість за основною сумою кредиту -1500000 грн., заборгованість за процентами -491835 грн. 60 коп., пеня за порушення умов кредитного договору -349297 грн. 58 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 не були виконанні належним чином зобов'язання по кредитному договору щодо повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним. Оскільки в забезпечення виконання умов вказаного договору між позивачем та іншими відповідачами були укладені договори поруки, усі відповідачі солідарно несуть відповідальність за невиконання кредитного договору та договорів поруки.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02 червня 2011 року (суддя Рога Н.В.) позов задоволено у повному обсязі: стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та договорами поруки в розмірі 2341133, 18 грн. та судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач належними доказами обґрунтував свої позовні вимоги, вони відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ „Ольвія Агро” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ „Перший Український Міжнародний банк” у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки рішення було прийняте за відсутності жодного представника відповідачів, які не були належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, а також судом не взято до уваги, що господарським судом Одеської області відносно ТОВ „Ольвія Агро”, ТОВ „Бізнес Вин”, СЗАТ „Ольвія” та СЗАТ ім. Ольшанців порушені провадження у справах про банкрутство.. Таким чином, прийняте рішення є незаконним та необґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду законним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
В судове засідання апеляційної інстанції з'явилися представник скаржника та позивача.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явилися, своїх пояснень щодо апеляційної скарги не надали.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників відповідача -ТОВ „Ольвія Агро” та позивача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 31 березня 2008р. між ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк” (Банк) та СЗАТ ім. Ольшанців (Позичальник) був укладений кредитний договір №7.5-59, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 1500000 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором, з метою поповнення обігових коштів.
За умовами договору кредит надається Позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, відповідно до встановленого графіку. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 31.03.2009 р. (п.6.1 договору).
Пунктом 5.4 кредитного договору передбачено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит, а Позичальник зобов'язаний незважаючи на положення п.6.1 цього договору виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника в порядку, встановленому цим договором для погашення боргового зобов'язання Позичальника.
Згідно п.7.3.1 вказаного договору у випадку невикористання всієї суми кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити Банку комісію за списання сум кредиту з позичкового рахунку в розмірі 0,2% від сум кредиту, списаних із позичкового рахунку. Період нарахування комісії складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування комісії є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком-дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (з його урахування) (п.7.3.2 договору). Комісія нараховується щоденно на фактичну суму невикористаної частини кредиту з першого дня встановлення Позичальнику щоденного ліміту кредитування (включаючи цей день) до дня (без його урахування) повернення кредиту, передбаченого договором (п.7.3.3). Комісія за невикористану частину кредиту повинна сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (якщо за розрахунковий період є підстави для її сплати)(п.7.3.4 договору).
За приписами п.8.1 кредитного договору забезпеченням боргових зобов'язань Позичальника за договором є угоди про забезпечення, укладення яких передбачено цим договором, інші угоди про забезпечення та інше забезпечення, що будуть укладені чи виникнуть в майбутньому.
Позивач належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши Відповідачу 1 обумовлені кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи, але відповідач - СЗАТ імені Ольшанців, неналежним чином виконує свої зобов'язання за вказаним договором.
Станом на 27.10.2010р. Відповідач -1 має наступну заборгованість: 1500000 грн. по сумі кредиту, 491835,60 грн. по процентах за користування кредитом. За порушення строків виконання зобов'язань по кредитному договору йому нарахована пеня у сумі 349297,58 грн.
З метою виконання зобов'язань за кредитним договором №7.5-59 від 31.03.2008р. між ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк” (Кредитор) та СЗАТ „Ольвія”, ВАТ „Лиманський”, ТОВ „Бізнес Вин”, ТОВ „Ольвія Агро” (Поручителі) були укладені договори поруки №7.5.-59/ПБВ, №7.5.-59/ПОл, №7.5.-59/ПО, згідно яких Поручителі поручаються перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань по кредитному договору.
Згідно п.1.2 договорів поруки Поручитель та Боржник відповідають за виконання зобов'язань Боржником в повному обсязі
Відповідно до п.1.3 договорів поруки у разі порушення Боржником зобов'язання, Поручитель і Боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від Боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані в ст.554 Цивільного кодексу (ЦК) України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч.3 ст.554 ЦК). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.
Законом не заборонено укладання й кількох договорів поруки на виконання того й самого зобов'язання, але в цьому випадку ч.3 ст.554 ЦК застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого Поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Крім того, до позивача, який виконав зобов'язання за кредитним договором, переходять права кредитора лише в розмірі частини зобов'язання, виконаного ним.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскільки відповідачі СЗАТ ім. Ольшанців, ТОВ „Бізнес Вин, ТОВ „Ольвія Агро” не укладали з банком спільного договору поруки, а укладали декілька окремих договорів поруки, то банк, як кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів. Поручителі у такому разі солідарну відповідальність не несуть.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника і поручителів солідарно, тобто в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що вона підписана особою, яка не мала повноважень на звернення до суду з апеляційною скаргою, не приймається судом до уваги, оскільки це твердження є безпідставними. В матеріалах справи відсутні докази скасування довіреності, виданої Є.С. Котелевському на представництво інтересів ТОВ „Ольвія Агро”.
Апеляційна інстанція відповідно до ст.101 ГПК України переглядає рішення суду в повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Судові витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд,
постановив :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія Агро” 11705,66 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
Судді Мишкіна М.А.
Туренко В.Б.