09 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/5812/2011
09.08.11
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі -Чемерин І.В.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, суд -
Черкаський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 2001 грн. 30 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення», перебуваючи в статусі фізичної особи -підприємця, одержував допомогу по безробіттю. Враховуючи те, що відповідач вказані кошти не повернув у добровільному порядку, позивач просить стягнути їх примусово.
Представник позивача надав до суду клопотання від 27.07.2011р. про зменшення позовних вимог, в якому у зв'язку із сплатою відповідачем частини коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 1200 грн., позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 801 грн. 30 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 801 грн. 30 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти адміністративного позову не надав, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду, що підтверджується реєстром на відправлення простої кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2011р. та від 27.07.2011р.
Оскільки відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядає справу у відсутність відповідача та у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем проведено перевірку достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків, про що складено акт від 06.04.2011р. №156. Зазначеним актом перевірки встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості в період з 04.08.2008р. по 03.02.2009р. приховав відомості про те, що з 02.12.2005р. він був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності.
За наслідками зазначеного акту перевірки директором Черкаського міського центру зайнятості прийнято наказ №283 від 06.04.2011р., яким зобов'язано відповідача повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 2001 грн. 30 коп. за період з 04.08.2008р. по 30.01.2009р., протягом 15 календарних днів після отримання копії цього наказу.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець, виконавчим комітетом Черкаської міської ради з 02.12.2005р., що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2011р.
Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі -Основи) та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року №1533-III, та «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. №803, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за №915/5136, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62.
Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.
Зокрема, у статті 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачені у статті 25 Основ і до цих видів, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.
Також, ст. 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року №803 (далі -Закон №803), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Згідно статті 2 Закону №803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.200р. №1533 (далі -Закон №1533) встановлено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 36 вищезазначеного Закону №1533 встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Так, застраховані особи зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Неподання відомостей до центру занятості в період проведення виплат з допомоги по безробіттю, таких як реєстрація фізичної особи-підприємця в установленому законом порядку та отримання доходів від такої діяльності застрахованої особи, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 36 Закону №1533, а саме: внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 801 грн. 30 коп., тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (18015, АДРЕСА_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330) кошти, виплачені, як допомога по безробіттю у розмірі 801 (вісімсот одна) гривна 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Руденко