14 липня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4226/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
при секретарі - Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Тарасюка О.І.,
представника відповідача - Божинського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Плюс" до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
20 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Плюс" (надалі - позивач, ТОВ "Клімат Плюс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002261502/1464 від 27.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3972 грн., в тому числі за основним платежем - 3971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002261502/1464 від 27.04.2011 року винесено відповідачем на підставі висновку про порушення ст. 185, ст. 187, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за лютий 2011 року в розмірі 3971 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (надалі - ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"). Разом з тим, правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої під час придбання у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товару у лютому 2011 року, підтверджено належними документами (податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, банківськими виписками та документами, що підтверджують подальше використання відповідної продукції у господарській діяльності).
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0002261502/1464 від 27.04.2011 року зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено, що позивачем неправомірно віднесено в лютому 2011 року суму ПДВ в розмірі 3971 грн. до складу податкового кредиту, оскільки основним контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, було ПП "Нафта-Капітал", якому анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкового органу 20.01.2011 року, та у якого згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, а також ТОВ «Компанія «Відродження», у якого також відсутні основні фонди та витрати на оплату праці. Відповідно до актів камеральних перевірок ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" № 20/15-321/37261004 від 10.03.2011 року та № 26/15-321/37261004 від 31.03.2011 року встановлено порушення Податкового кодексу України в частині завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень 2011 року на суму ПДВ 3562926 грн., за лютий 2011 року - на суму ПДВ 5 006 017 грн., та як наслідок, зменшено податкове зобов'язання, в тому числі, по контрагенту ТОВ "Клімат Плюс" за лютий 2011 року на суму ПДВ 3971 грн. За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі -3972 грн., в тому числі за основним платежем 3971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, свідка ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.02.2011 року державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Лашко А.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Клімат Плюс" (ідентифікаційний код 33809777) з питання взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.04.2011 року № 1982/15-322/33809777, в якому відображено порушення позивачем ст. 185, ст. 187, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 3971 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002261502/1464 від 27.04.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3972 грн., в тому числі за основним платежем 3971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.
Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням № 0002261502/1464 від 27.04.2011 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0002261502/1464 від 27.04.2011 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Суд також враховує, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.
Як встановлено судом, позивачем з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було укладено договір поставки № 55 від 02.02.2011 року, відповідно до умов якого ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Клімат Плюс" (покупцю) товар (зовнішній блок MUZ-GE 35VA кількістю 1 шт.), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Сума цього договору складає 7 000 грн., в тому числі ПДВ 1166 грн. 67 коп.
Крім того, між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" укладено договір поставки № 56 від 18 лютого 2011 року, згідно з умовами якого ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Клімат Плюс" (покупцю) товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Сума цього договору визначається відповідно до додатку до цього договору. У додатку № 1 до договору поставки № 56 від 18.02.2011 року було визначено перелік товарів (шинорейка S-30, уголок S-30, уголок S-20, струбцина с болтом М 8, лента уплотнительная, метизи, гибкая вставка 440мм х 400 мм, воздуховод d 0,8 мм 700*300 мм, воздуховод d 0,55 мм 300*300 мм, воздуховод d 0,8 мм 400*400 мм, телефон Panasonic KX-TG 8302) на суму 16823 грн. 80 коп., з них ПДВ - 2803 грн. 97 коп.
На виконання умов вказаних договорів ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було видано податкові накладні від 02.02.2011 року № 498, від 18.02.2011 року № 882, на загальну суму 3 971 грн.
Актом перевірки від 06.04.2011 року № 1982/15-322/33809777 встановлено та підтверджується даними податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2011 року, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", в розмірі 3971 грн.
На підтвердження факту здійснення господарської операції із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" щодо поставки товарів у лютому 2011 року позивачем надано суду накладні № 22 від 02.02.2011 року, № 18/02 від 18.02.2011 року, рахунки № 2/02 від 02.02.2011 року, № 18/02 від 18.02.2011 року, банківські виписки, платіжні доручення № 7 від 07.02.2011 року, № 14 від 18.02.2011 року, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар.
Крім того, позивачем надано документи на підтвердження факту подальшого використання у господарській діяльності придбаного у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товару (податкові, видаткові накладні тощо), із яких вбачається, що зовнішній блок MUZ-GE 35VA був реалізований ТОВ "Єристівський ГЗК", телефон Panasonic KX-TG 8302 введений в експлуатацію підприємства, інша частина товарів - використана у підрядних роботах для НВП "Фероліт".
Разом з тим, будь-яких документів (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів тощо) або обґрунтованих пояснень щодо транспортування товару від ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»до ТОВ «Клімат плюс»позивачем не надано.
Договорами поставки № 55 від 02.02.2011 року та № 56 від 18.02.2011 року не було визначено, на яку сторону покладається обов'язок перевезення товару. При цьому місцезнаходженням постачальника ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є м. Комсомольськ, вул. Строни, 1, натомість місцезнаходженням позивача є м. Кременчук, вул. Бутиріна, 2/34, кв.1.
В ході розгляду справи позивачем неодноразово змінювалися пояснення з приводу транспортування придбаного у ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»товару.
Так, у письмових поясненнях, які надійшли до суду 20.06.2011 року, позивач зазначав, що товар перевезено власним транспортом (автомобіль ВАЗ 2109, № НОМЕР_1), доручення керувати яким надано працівнику ОСОБА_3
У судовому засіданні представник позивача директор ТОВ «Клімат Плюс»зазначив, що перевезення товару з м. Комсомольска у м. Кременчук позивачем не здійснювалося, перевезення товару забезпечував постачальник ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10», при цьому товар забирався на складі однієї із служб кур'єрської доставки власним автомобілем директора ТОВ «Клімат Плюс» ВАЗ 2109, № НОМЕР_1, після чого одразу був відвантажений контрагентам ТОВ «Клімат Плюс».
В іншому судовому засіданні той же представник позивача посилався на те, що товар було поставлено службою кур'єрської доставки до офісу ТОВ «Клімат Плюс», після чого перевантажено на власний транспорт та поставлено контрагентам. При цьому представник позивача вказав, що безпосереднє прийняття товару здійснювалося працівником ОСОБА_3, а також зазначив, що жодних документів від служби доставки не збереглося.
Згідно із показаннями ОСОБА_3, який був допитаний в якості свідка, товар було поставлено до офісу ТОВ «Клімат Плюс»службою «Нова Пошта», після чого власним транспортом відвезено до ТОВ "Єристівський ГЗК" та НВП "Фероліт". При цьому свідок зазначав, що товар, отриманий згідно накладної ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»від 18.02.2011 року, був перевезений до НВП «Фероліт»за декілька разів, оскільки автомобіль ВАЗ 2109 № НОМЕР_1 не міг вмістити весь товар.
При цьому щодо можливості позивача зберігати товари від ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10», то в одному судовому засіданні представник позивача стверджував, що за юридичною адресою ТОВ «Клімат плюс»знаходиться виключне офісне приміщення, в іншому судовому засіданні зазначав, що також є складські приміщення.
На запит суду чи замовлялися послуги перевезення Приватним підприємством "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (або його директором Болтишевим Р.В. ) у лютому 2011 року та чи здійснювалася ТОВ "Нова пошта" у лютому 2011 року доставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Клімат плюс" (директор - Тарасюк О.І.) на адресу : вул. Бутиріна, 2/34, офіс 1, м. Кременчук, Полтавська область, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" надіслало відповідь від 13.07.2011 року № 777, у якій повідомило, що по даним ТОВ «Нова Пошта»немає жодних даних щодо відправлень ПП «Сільгоспнафтопрдуктсервіс»або його директором Болтишевим Р.В. до ТОВ «Клімат плюс»або його директору Тарасюку О.І.
З огляду на неодноразову зміну позивачем пояснень про факт транспортування товару від ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10», суперечливий характер зазначених пояснень та їх спростування в ході розгляду справи, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання товарів позивачем саме від ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»(товарно-транспортних накладних, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місце поставки) або інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місце відвантаження товару та прийняття товару позивачем від ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10», суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій позивача із ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10», а отже, і про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.
Враховуючи зазначене, позивачем не доведено обставини, покладені в основу позову, та відповідно не спростовано висновки перевірки відповідача.
Згідно частини 7 підрозділу 10 Прикінцевих положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
З огляду на встановлені перевіркою порушення позивачем, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 3971 грн. та правомірно застосовано штрафні санкції.
Отже, позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 201 Податкового кодексу України, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол