11 липня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4597/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю секретаря - Горбач Д.О.,
представника позивача - Шулік О.Й.,
представника відповідача - Кадишевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Владікос" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
31 травня 2011 року позивач Приватне підприємство "Владікос" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 року №0002201502/1474, обґрунтовуючи свої вимоги незгодою із висновками податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за січень 2011 року, у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договором купівлі-продажу, який має ознаки фіктивності, а також для оформлення операцій з постачання товару за заявками позивача. Крім того, зазначав, що на момент вчинення фінансово-господарських операцій між ПП "Владікос" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" останнє існувало як суб'єкт господарювання (перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), було зареєстроване платником податку на додану вартість. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договірних відносин, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року №0002201502/1474.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що Кременчуцькою ОДПІ зменшено суми податкового кредиту ПП "Владікос" з підстав формування його за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного в ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", основним постачальником якого є ПП "Нафта-Капітал", в якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, ТОВ "Компанія "Відродження", яке відсутнє за місцезнаходженням. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Приватне підприємство "Владікос" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 27 листопада 2006 року, ідентифікаційний код юридичної особи -34689669, про що видане свідоцтво про реєстрацію серії А00 №683459. Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ 28 листопада 2006 року за реєстраційним №8426, зареєстрований платником податку на додану вартість 08 грудня 2006 року, про що видане свідоцтво №100104600.
Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Камеральною, відповідно до положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
На виконання наведених норм законодавства України, Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Владікос" поданої за січень 2011 року (реєстраційний №9000297656 від 15.02.2011 року).
За результатами даної перевірки, Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 06.04.2011 року №2017/15-322/34689669, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПП "Владікос" вимог статті 185, статті 187, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 13478,28 грн, в тому числі за січень 2011 року на суму 13478,28 грн.
В матеріалах справи наявна копія заперечення ПП "Владікос" на акт перевірки, в якому позивач вказує про незгоду із висновками акту від 06.04.2011 року №2017/15-322/34689669. За наслідками розгляду заперечень, Кременчуцькою ОДПІ висновки акту перевірки залишені без змін.
У зв'язку із встановленням, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року №0002201502/1474 яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13478,28 грн. - за основним платежем та 1 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 13479,28 грн.
ПП "Владікос", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось із позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 27.04.2011 року №0002201502/1474, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Судом встановлено, що 25 січня 2011 року між ПП "Владікос" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" укладено договір поставки №19, відповідно до умов якого останнє зобов'язалося передати у власність позивача продукцію, а ПП "Владікос" зобов'язалося прийняти продукцію та здійснити її оплату на умовах Договору.
Кременчуцькою ОДПІ зазначено, що господарська операція, оформлена вказаним договором, несе податкову вигоду для осіб, на користь яких вчинений правочин та які штучно формують податковий кредит, адже ПП "Владікос" за січень 2011 року, податковий кредит сформований по операціях із контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", контрагентом якого в свою чергу є ПП “Нафта-Капітал”(код 34987667, і.п.н. 349876616034) м. Кременчук, та ТОВ “Компанія “Відродження”(код 33207902) м. Харків. Згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.
Крім того, згідно акту перевірки від 10.03.2011 року №20/15-321/37261004 "Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" декларацій з ПДВ за січень встановлено порушення вимог статті 185, статті 187, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та податкове зобов'язання за січень 2011 року на суму ПДВ 3562926,00 грн та відповідно зменшено податкове зобов'язання за січень 2011 року в тому числі по контрагенту ПП “Владікос”.
В ході судового розгляду справи представником Кременчуцької ОДПІ зазначалося про те, що ПП "Нафта-капітал", згідно акту від 14 лютого 2011 року №644 "Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість" декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року встановлено порушення підпунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями в частині завищення податкового кредиту та податкового зобов'язання на суму 6379408,00 грн, та як наслідок зменшено податкове зобов'язання в тому числі по контрагенту ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за грудень 2010 року.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського обліку: видаткової накладної №б/н від 25.01.2011 року, податкової накладеної №316 від 25.011.2011 року та рахунку-фактури №б/н від 25.01.2011 року та витягу з журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товар за договором поставки № 19 від 25 січня 2011 року поставлений позивачеві.
Дослідивши податкову накладну №316 від 25.011.2011 року, виписану ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" для документального оформлення виконання умов договору та виконаних операцій з постачання, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів з боку Кременчуцької ОДПІ не висувалося.
Згідно вказаної податкової накладної позивачем включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за січень та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.
Також позивачем до матеріалів справи надано копію виписки установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПП "Владікос" станом на 31.01.2011 року, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь постачальника товарно-матеріальних цінностей.
В ході судового розгляду справи, представником ПП "Владікос" надавалися пояснення щодо перевезення придбаного у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товару за допомогою автомобіля DAF 85-340, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з встановленим на нього маніпуляційним обладнанням, з допомогою якого здійснювалось завантаження товару (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та копія ліцензії надані позивачем до матеріалів справи).
Автомобілем марки DAF 85-340, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рейко-шпальні решітки, перевезені позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних від 25.01.2011 року та подорожнього листа вантажного автомобіля № 05008 від 25.01.2011 року (копії яких наявні в матеріалах справи).
Представниками позивача в ході розгляду справи надані пояснення стосовно використання товару придбаного в ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" у господарській діяльності ПП "Владікос".
Так, 05 січня 2011 року між ПП "Владікос" (продавець) та ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця продукцію згідно специфікації, а ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" зобов'язалося прийняти продукцію та здійснити її оплату на умовах Договору.
Фактична передача товару на користь ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" оформлено позивачем шляхом видачі видаткової накладної №12 від 02.02.2011 року, податкової накладної №4 від 02.02.2011 року, рахунок-фактуру №01*003 від 05.01.2011 року та копію довіреності №1556 від 02.02.2011 року, виданої ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" ОСОБА_5 на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно рах. №1*3 від 05.01.2011 року (копії наявні в матеріалах справи). Отримання грошових коштів від покупця позивачем, підтверджено банківською випискою від 20.01.2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 02.02.2011 року №008 та подорожнього листа №05022 від 02.02.2011 року, товар перевезений у м. Полтава автомобілем DAF 85-340, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПП “Владікос”.
Формування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах ПП "Владікос" із ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" відображене у податковій звітності позивача за січень 2011 року.
17 березня 2011 року між ПП "Владікос" (продавець) та ПП "Кременчукбудкомплект" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №6, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця продукцію згідно специфікації, а ПП "Кременчукбудкомплект" зобов'язалося прийняти продукцію та здійснити її оплату на умовах Договору.
На підтвердження належного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано рахунок-фактуру №03*004 від 17.03.2011 року, видаткову накладну №4 від 21.03.2011 року, податкову накладну №2 від 21.03.2011 року та копію довіреності №9 від 21.03.2011 року, виданої ПП "Кременчукбудкомплект" ОСОБА_6 на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії наявні в матеріалах справи).
Грошові кошти покупцем - ПП "Кременчукбудкомплект" за товарно-матеріальні цінності на користь позивача сплачено у повному обсязі, що підтверджується копією виписки установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПП "Владікос" станом на 21.03.2011 року.
Як пояснив представник позивача перевезення придбаного товару покупцем здійснено ПП "Владікос" за допомогою автомобіля DAF 85-340, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до товарно-транспортних накладних від 21.03.2011 року №023, №024, №025, від 22.03.2011 року№026, №027, №028 та подорожнього листа вантажного автомобіля №01035 від 21.03.2011 року та № 01036 від 22.03.2011 року (копії яких наявні в матеріалах справи)
Взаємовідносини ПП "Владікос" з ПП "Кременчукбудкомплект" відображені у податковій звітності ПП "Владікос" за відповідний період, сформовані податкові зобов'язання, про що вбачається з копії податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року.
В ході судового розгляду справи, представником ПП "Владікос" надавалися пояснення стосовно зберігання матеріалів, навантаження та розвантаження матеріалів, які використовувалися для продажу за вищевказаними договорами.
Так, 01.11.2011 року між ТОВ “Ремонтно-будівельне управління “Промбудколія”(орендодавець) та ПП “Владікос”(орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування виробничу базу площею 520 м2 з метою організації виконання операцій пов'язаних з навантаженням та розвантаженням матеріалів та їх зберігання. На підтвердження належного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано копію акта прийому-передачі майна до договору від 01.11.2010 року.
Директором ПП "Владікос" в ході судового розгляду справи пояснено про навантаженняґ і розвантаження рейко-шпальної решітки власними сила за допомогою крана-маніпулятора. В ході пояснень директором ПП "Владікос" зазначено про безпідставне твердження представників Кременчуцької ОДПІ про неможливість одноособового виконання навантаження і ровантаження товару -рейко-шпальної решітки. Так, ОСОБА_7 пояснив, що керування краном-маніпулятором, що встановлений на автомобіль DAF 85-340, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснюється однією особою. Вручну рейко-шпальну решітку не переносили, не навантажували і не розвантажували, дані дії здійснювалися виключно за допомогою крана-маніпулятора.
Стосовно подальшої реалізації придбаного в ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товару, пояснив про реалізацію рейко-шпальної решітки після здійснення її розбирання. Також пояснив, що решітка не є металевою решіткою -товаром металопрокату в розумінні представника Кременчуцької ОДПІ (про що останнім зазначалося в ході розгляду справи), а є частиною залізничного шляху, демонтованого і реалізованого у вигляді рейко-шпальної решітки.
Щодо контрагента позивача - ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", то факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. При цьому, суд зазначає, що податковим органом не надано суду доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача - ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за наслідками господарських операцій з яким останнім сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства в результаті чого вказаному підприємству визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі, про що прийняті податкові повідомлення-рішення.
Щодо висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", основними постачальниками якого в свою чергу являються ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження", в яких відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, то ним не доведено, що придбаний позивачем товар у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було придбано у ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження" в результаті неправомірного обміну первинними документами з метою незаконного формування сум податкового кредиту та заниження сум податкових зобов'язань.
Крім цього, суд зазначає, що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за січень 2011 року 21.02.2011 (копія податкової декларації наявна у матеріалах справи). При цьому, зазначена у рядку 22 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до декларації за січень 2011 року сума податкового зобов'язання ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" відповідає сумі податкового кредиту ПП "Владікос" за січень 2011 року.
В ході судового розгляду доведено та надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені копії податкових накладних та інших первинних документів на підставі яких сформований податковий кредит за січень 2011 року, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку.
Позивачем до матеріалів справи надані копії відповідних копії податкових накладних та інших первинних документів, які підтверджують використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності ПП "Владікос" та податкових накладних, які підтверджують реалізацію товарів на користь контрагентів позивача.
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано копії бухгалтерських проводок за січень 2011 року по взаємовідносинах з ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" в розмірі 75436,07 грн -доходу від реалізації ТМЦ, в тому числі ПДВ -12572,68 грн, за березень 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Кременчукбудкомплект" в розмірі 76569,60 грн. - доходу від реалізації ТМЦ, в тому числі ПДВ -12761,60 грн. та копію бухгалтерської довідки, яка підтверджує отримання прибутку ПП "Владікос" за період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року по взаємовідносинах з ПРАТ "Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп" та ПП "Кременчукбудкомплект" в розмірі 8816,93 грн.
З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товар, в ціні якого ПП "Владікос" сплачені суми податку на додану вартість використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та подальшій реалізації в господарській діяльності позивача оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів в спростування вищевикладеного та правомірності свого рішення не довів, доказів та пояснень позивача по суті справи, не спростував.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Владікос" і, відповідно, про протиправність і необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 року №0002201502/1474 яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13478,28 грн. - за основним платежем та 1 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 13479,28 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "Владікос" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0002201502/1474 від 27.04.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Владікос" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2011 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва