Справа № 2а/1570/1974/2011
08 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Наталка-Маркет»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень №№ 0009352310/1, 0009302310/1, 0012722310/0 від 31.12.2010 року, -
Закрите акціонерне товариство «Наталка-Маркет»(надалі по тексту -Позивач або ЗАТ «Наталка-Маркет») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (надалі по тексту Відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення №№ 0009352310/1, 0009302310/1, 0012722310/0 від 31.12.2010 року. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 04.11.2010р., відповідно до висновку якого, відповідачем, зокрема, було встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 347 500 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого підлягає зменшенню сума податкового кредиту всього у сумі 231 666,67 грн. На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.12.2010р. № 0009352310/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 258211,00 грн. (за основним платежем -183903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -74308,00 грн.), № 0009302310/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 303 738,00 грн. (за основним платежем -202492,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -101246,00 грн.) та № 0012722310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 212,00 грн. (за основним платежем -0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -212,00 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (в редакції чинній на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
На підставі направлень від 05.08.2010р. №001368/1127, від 15.10.2010р. № 001716/1494, № 001715/1495 (а.с. 93-97, том І) посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПА в Одеській області згідно із абз. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (в редакції чинній на момент проведення перевірки) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Наталка-Маркет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Наталка-Маркет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року» від 04.11.2010 року № 76220/23-4/30610951 (а.с. 8-21, том І), відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 347 500 грн., у тому числі по періодах: у тому числі за 2-4 квартал 2009р. в сумі 347 500 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого підлягає зменшенню сума податкового кредиту всього у сумі 231 666,67 грн., у тому числі по періодах: травень 2009р. в сумі 21576,76 грн., червень 2009р. в сумі 36515 грн., серпень 2009р. в сумі 41493,78 грн., вересень 2009р. в сумі 33195 грн., листопад 2009р. в сумі 58091,3 грн., грудень 2009р. в сумі 24896,27 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2010р. № 0009352310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 258211,00 грн. (за основним платежем -183903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -74308,00 грн.), № 0009302310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 303 738,00 грн. (за основним платежем -202492,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -101246,00 грн.).
Не погодившись з вищенаведеними рішенням, позивачем була подана первинна скарга до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з проханням скасувати вищезазначені податкові повідомлення - рішення від 19.11.2010р. № 0009352310/0 та № 0009302310/0.
31.12.2010р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси за результатами розгляду первинної скарги ЗАТ «Наталка-Маркет»прийнято рішення №102576/10/25-012, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.11.2010р. № 0009352310/0 та № 0009302310/0 залишені без змін, а скарга без задоволення, а також збільшено суму застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток, визначеної в податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.11.2010р. № 0009352310/0 на 212,00 грн. (а.с. 25-28, том І).
На підставі рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси про результатами розгляду первинної скарги ЗАТ «Наталка-Маркет»прийнято рішення №102576/10/25-012 та акту перевірки від 04.11.2010 року № 76220/23-4/30610951 відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 31.12.2010р. № 0009352310/1 (а.с. 22, том І), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 258211,00 грн. (за основним платежем -183903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -74308,00 грн.), № 0009302310/1 (а.с. 23, том І), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 303 738,00 грн. (за основним платежем -202492,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -101246,00 грн.) та № 0012722310/0 (а.с. 24, том І), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 212,00 грн. (за основним платежем -0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -212,00 грн.).
Як вбачається з акту (п.3.1.2 стор. 7 акту, а.с. 11, том І), перевіркою повноти визначення валових витрат за період 01.04.2009 року по 31.03.2010 року встановлено їх завищення у загальній сумі на 1 218 875 грн., у тому числі за II квартал 2009 року у сумі 225 187 грн., за І квартал 2009 року у сумі 225 187 грн., IV квартал 2009 року у сумі 300 249 грн., за І квартал 2010 року у сумі 468 252грн.
Зазначений висновок був зроблений відповідачем в довідці (з окремих питань плану перевірки як складової частини акту) від 04.11.2011 року №339/35-012/30610951 (а.с. 115-122, том ІІ) після дослідження під час перевірки первинних документів, що підтверджують факт замовлення позивачем аудіо реклами в ефірі радіостанцій «Просто радіо», «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ», які замовлялись позивачем у ТОВ «Аметт»та ПП «Валенсія 5», але при відсутності доказів фактичного виконання цих рекламних послуг, що зумовило зменшення в ході перевірки валових витрат на вартість цих послуг.
Судом встановлено, що згідно з наданими до перевірки договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Аметт»та ПП «Валенсія 5», останні взяли на себе зобов'язання щодо організації розміщення аудіо реклами товару медичного асортименту, які реалізуються позивачем, в ефірі радіостанцій «Просто радіо», «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ».
На виконання цих договорів виконавцями були складені акти - прийняття виконаних робіт (надання послуг), а саме ТОВ «Аметт»: акт №1 до додатків №1, 2, 3, 4, 5 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у травні 2009р.; акт №2 до додатків №6, 7, 8, 9, 10 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у травні 2009р.; акт №5 до додатків №21,22, 23, 24, 25 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у червні 2009р.; акт №12 до додатків №54, 55, 56, 57, 58 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у серпні 2009р.; акт №13 до додатків №59, 60, 61, 62, 63 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у серпні 2009р.; акт №14 до додатків №64, 65, 66, 67, 68 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у вересні 2009р.; акт №19 до додатків №87, 88, 89, 90, 91 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у листопаді 2009р.; акт №20 до додатків №92, 93, 94, 95, 96 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у листопаді 2009р. акт №21 до додатків №97, 98, 99, 100, 101 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у листопаді 2009р.; акт №24 до додатків №112, 113, 114, 115, 116 до договору б/н від 05.05.2009р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн. за розміщення реклами на радіо у грудні 2009р. та ПП «Валенсія 5»: акт №1 від 26.02.2010р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн.; акт №2 від 26.02.2010р. на суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 14937,76 грн.; акт №5 на суму 70000 грн. в т.ч. ПДВ 11618,26 грн. за розміщення реклами на радіо у березні 2010р.; акт №6 на суму 70000 грн. в т.ч. ПДВ 11618,26 грн. за розміщення реклами на радіо у березні 2010р. (а.с. 159-162, 183-187, 212-216, 240-243, том І, 14-18, 44-46 том ІІ).
В бухгалтерському обліку позивача операції щодо придбання рекламних послуг відображені по Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Судом встановлено, що з метою перевірки фактичного розміщення реклами позивача в ефірі радіостанцій «Просто радіо», «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ»ДПА в Одеській області був наданий запит №30625/10/26-050н від 19.08.2010р. на адресу ТОВ «Дюк ФМ», який є власником радіостанцій «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ».
У відповідь на зазначений лист ДПА в Одеській області був отриманий лист від 20.08.2010 р. №20-08-10-01 (а.с. 106, том ІІ), згідно з яким ТОВ «Дюк ФМ»повідомив, що розміщення рекламних роликів з рекламою аптек позивача в ефірі радіостанцій «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ»у періоді з 01.04.2009р. по 31.03.2010 р. не здійснювалось, крім іншого, ніяких взаємовідносин з ТОВ «Аметт»та ПП «Валенсія 5»у періоді з 01.04.2009р. по 31.03.2010р. ТОВ «Дюк ФМ»не мав.
Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 335/94-ВР.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Таким чином, під час формування валових витрат з врахуванням наведених вище норм Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР необхідно підтвердити факт використання отриманих послуг, в даному випадку рекламних, у господарської діяльності платника податків, який включив до складу валових витрат.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»від 03.07.1996 р. №270/96-ВР, реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товарів.
Згідно з ст.9 цього ж Закону реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу; інформаційний, авторський або редакційний матеріал, який цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування інтересу і сприяння реалізації продукції, а також містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє або розповсюджує зазначену продукцію, вважається рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама»чи «На правах реклами».
Під час перевірки та суду були надані для дослідження акти виконаних робіт, в яких зазначено про виконання послуг по розміщенню рекламної продукції в ефірі радіостанцій «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ»з наведенням сум та кількості хвилин такого розміщення, проте, суд вважає, що фактичного отримання таких послуг позивач суду не довів та не надав доказів спростування фактів, викладених в листі ТОВ «Дюк ФМ»від 20.08.2010 №20-08-10-01.
Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведений факт отримання послуг по розміщенню реклами і відповідно не надані документи, які б підтверджували зв'язок отриманих послуг із власною господарською діяльністю підприємства.
За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат у перевіяємому періоді на суму 1 218 875 грн. є правомірними.
Також як вбачається з акту, перевіркою встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.9 Декларації за І квартал 2010 року «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»в сумі 201 364 грн.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника датку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
З урахуванням встановлених судом порушень Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР що зазначені вище, суд вважає, що у позивача не виникає від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за підсумками 2009 року, тому він не має право на застосування п.6.1 ст.6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР у І кварталі 2010 року.
Судом встановлено, що наведені вище порушення вимог Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, призвели до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 183 903 грн., проте при визначенні сум заниження податку по періодам в акті перевірки допущена технічна помилка, а саме слід вважати, що за 3 квартали 2009 року позивачем занижено податку на суму 56 172 грн. (в т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму 56 297 грн.), за 2009 рік на суму 137315 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2009 року на суму 81 143 грн.), за 1 квартал 2010 року на суму 46588 грн.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми плати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк плати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З врахуванням встановлених порушень Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, до позивача на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 вищенаведеного Закону повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток на суму 74 520 грн., а не 74 308 грн., як наведено в оскаржуваному повідомленні рішенні від 19.11.2010р. № 0009352310/0.
Пунктом 6 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 і частиною 7 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України в ред. від 02.03.2001 р. № 82, передбачено, що рішення прийняте за результатами розгляду скарги, може бути менш сприятливе для платника податків, ніж рішення, яке оскаржується. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені, штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем за результатом розгляду первинної скарги, сума застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток правомірно збільшена на 212,00 грн.
Також як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення позивачем податкового кредиту за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010 р. встановлено його завищення у сумі 202492 грн., в тому числі: травень 2009р. в сумі 29876 грн., червень 2009р. в сумі 14938 грн., серпень 2009р. в сумі 29876 грн., вересень 2009р. в сумі 14938 грн., листопад 2009р. в сумі 44813 грн., грудень 2009р. в сумі 14938 грн., лютий 2010р. в сумі 29876 грн., березень 2010р. в сумі 23237 грн.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
На підставі вищезазначеного, право на податковий кредит по податку на додану вартість у позивача виникає з дати видачі йому податкових накладних контрагентами.
Згідно п.п. 7.4.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які включені до вартості послуг з розміщення реклами на радіостанціях «Просто радіо», «Хіт ФМ», «Русское Радио», «Кісс ФМ», факт отримання яких суду не доведено, в результаті чого, суд вважає, що відповідачем правомірно зроблений висновок про відсутність зв'язку цих послуг з господарською діяльністю позивача.
За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача, щодо завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010 р. у сумі 202492 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач суб'єкт владних повноважень - ДПІ у Приморському районі м. Одеси довів суду та підтвердив належними доказами правомірність винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень -рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ЗАТ «Наталка-Маркет».
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних позивачем податкових-повідомлень рішень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, а тому позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства «Наталка-Маркет»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень №№ 0009352310/1, 0009302310/1, 0012722310/0 від 31.12.2010 року - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 12 серпня 2011 року.
Суддя С.О. Cтефанов