09 серпня 2011 року 11:41 Справа № 2а-0870/3211/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Павлові С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТРАНС», м. Пологи
Запорізької області
до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької
області, м. Пологи Запорізької області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення;
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №29-07-11/1 від 29.07.2011;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 12136/10/10 від 24.12.2010;
Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТРАНС» звернулося із адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000632301 від 14.04.2011р. винесене Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцію Запорізької області про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 163333,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40833,25 грн.
В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що висновки про заниження товариством податку на додану вартість, засновані на твердженні відповідача про «нікчемність» договору поставки №115МП/10, укладеного 25.06.2010р. між позивачем та постачальником ДП «Ескорт-Агроз іноземною інвестицією», оскільки на думку відповідача зазначений договір спрямований на незаконне заволодіння майном Держави. Твердження відповідача про спрямованість Договору на незаконне заволодіння майном Держави грунтується на висновку про «безтоварність» господарських операцій з придбання товару - олії соняшникової нерафінованої, за Договором, оскільки не встановлено факту передачі товарів від продавця ДП «Ескорт-Арго з іноземною інвестицією» до покупця ТОВ «Саноіл-Транс», а також у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) первинних документів про передачу та оприбуткування товарів. Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, в перевіряємий відповідачем період строк виконання обов'язку Постачальника з поставки товару не закінчився, оскільки останнім днем строку поставки товару є 31.07.2011 року. Саме з причин відсутності поставки товару у перевіряємий період (грудень 2010 року) відстуні будь-які первинні документи, які б підтверджували поставку (передачу) партії товару або її частини позивачу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення та додатково суду пояснив, що 29 березня 2011 року було здійснено часткову поставку товару - олії соняшникової нерафінованої, в кількості 23,3 тон на суму 251640,00 грн., що підтверджується податковою накладною №226 від 29 березня 2011 року, яка була додана до заперечень позивача на акт перевірки. Також представник позивача зазначив, що згідно додаткової угоди №5 від 29.07.2011 р. до договору поставки №115МП/10 від 25.06.2011р. сторони змінили умови поставки партії продукції за додатковою угодою №2 від 01.12.2010 р. в частині строка поставки продукції, встановив новий строк поставки до 31.12.2011 року включно.
Пологівська МДПІ Запорізької області адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 01.08.2011 р. зазначає, що Пологівська МДПІ на виконання вимог розпоряджень ДПА України від 24.01.11 №48-р та ДПА у Запорізькій області від 28.02.2011р. надає інформацію щодо результатів опрацювання та вжитих заходів по підприємствах, задіяних у формуванні сумнівного (схемного) податкового кредиту. У результаті відпрацювання відділом оподаткування юридичних осіб проведено камеральні перевірки, складено висновки та побудовано схеми руху ПДВ з грудень 2010 року. Згідно висновку відділу оподаткування юридичних осіб, службової записки відділу податкової міліції, по підприємству - «вигодонабувачу» ТОВ «Саноіл-Транс» на підставі п. 20.1.6 ст. 20 Податкового кодексу України направлено запит щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ДП «Ескорт-Агро з ІІ», яке згідно з інформацією ДПА України є «транзитером» Проведено позапланову невиїзну перевірку, акт від 28.03.2011 року №94/23/33561148. За результатами перевірки встановлено, що внаслідок правочину, що є нікчемним, укладеного ТОВ «Саноіл-Транс» з ДП «Ескорт-Агро з ІІ» по торгівлі товарами, сума податку на додану вартість, не сплачена до бюджету внаслідок заниження податку на додану вартість склала - 163333,0 грн. Також відповідач у письмових запереченнях зазначає, що згідно статистичної довідки основним видом діяльності ТОВ «Саноіл-Транс» є вантажоперевезення, проте в червні 2010 року підприємством укладено угоду №115МП від 25.06.2010р. по постачання олії соняшникової нерафінованої. Згідно додаткової угоди 32 від 01.12.2010р., покупець поводить попередню оплату 100% вартості партії продукції, вказаної в п. 1 додаткової угоди шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата партії продукції повинна бути проведена покупцем до постачання продукції. Згідно додаткової угоди №2 до договору поставки постачання продукції по додатковій угоді буде здійснюватись у термін до 31 липня 2011 року включно. ТОВ «Саноіл-Транс» згідно вищенаведеної угоди здійснило попередню оплату за олію соняшникову платіжним дорученням №1907 від 29.12.2001 року в сумі 980000,00 грн. на що виписано податкову накладну від 23.12.2010 року. Суму податку на додану вартість за зазначеною накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Олія соняшникова станом на 01.03.2011р. ТОВ «Саноіл-Транс» не отримана, сальдо по передплаті значиться на рахунку 3711 «розрахунки за виданими авансами» в сумі 980000,00 грн. Враховуючи наведене, згідно наявних матеріалів перевірки не встановлено операцій з придбання товару, оскільки в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця ДП «Ескорт-Агро з ІІ» до покупця ТОВ «Саноіл-Транс» у зв'язку з відстуністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, первинних документів про передачу та зберігання на оприбуткування товарів.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених вище.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до наказу Пологівської МДПІ від 25.03.2011 року №143 державним податковим інспектором сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб Пологівської МДПІ Запрізької області Деревянко Л.І. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Саноіл-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства з період з 01.12.2010р. по 31.12.2001р. по взаємовідносинах з ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», за результатами якої складено акт № 94/2301-33561148 від 28.03.2011 р.
Перевіркою встановлено порушення ч. 1,2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, що призвело до визнання нікчемною угоди від 25.06.2010 за №115 МП/10, що була укладена між ТОВ «Саноіл-Транс» та ДП «Ескорд-Агро з ІІ»; порушення п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 163333 грн. у т.ч. по періодах : грудень 2919 року - 163333 грн.
14.04.2010 р. на підставі акта перевірки № 94/2301-33561148 від 28.03.2010 р. Пологівською МДПІ Запорізької області прийняте рішення № 0000632301, яким ТОВ “Саноіл-Транс” було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 204166 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем у розмірі 163333грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 40844 грн. 25 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “САНОІЛ-ТРАНС” звернулося до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між ТОВ «САНОІЛ-ТРАНС» (покупець) та ДП «Ескорт-Аго з іноземною інвестицією» (постачальник) 25.06.2010 року було укладено договір №115МП/10 про постачання олії соняшникової нерафінованої не нижче першого сорту виробництва ЗАТ «Пологівський ОЕЗ». Згідно з пунктами 2.2., 3.1., 4.2., 6.1 зазначеного Договору умови поставки кожної партії товару, строк поставки партії товару, вартість партії товару, вартість однієї тони товару, кількість товару та умови його оплати погоджуються Постачальником та Позивачем у додаткових угодах до цього Договору. На виконання умов Договору 01.12.2010р. між Постачальником та позивачем була укладена додаткова угода №2 до Договору, відповідно до якої останні домовилися про поставку партії Товару в кількості 100,00 тон у строк до 31.07.2011р.
На виконання вищевказаних договорів, позивач у грудні 2010 року здійснив передоплату за продукцію у сумі 980000,00 грн. на адресу ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією платіжним дорученням №1907 від 29.12.2010 рік, що підтверджується долученими до справи копіями банківських виписок та не заперечується сторонами по справі. У зв'язку із зарахуванням передплати на розрахунковий рахунок ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» виписало податкову накладну №605 від 29.12.2010 року на суму 980000 гривень.
Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(надалі за текстом - Закон), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.3.1 Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Отже, ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» на законних підставах при отриманні від ТОВ «САНОІЛ-ТРАНС» передплати за товар склало та видало позивачу податкові накладні. Будь-яких висновків щодо неправомірності їх виписки чи невідповідності заповнення, податковим органом в акті перевірки не виказано.
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Крім того, п. 7.2.6 Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення “першої події” та наявність податкової накладної.
Як зазначалося вище, у позивача виникла перша подія у вигляді здійснення (фактичного перерахування) передплати та отримання від постачальника податкової накладної. Тому, у ТОВ “САНОІЛ-ТРАНС” були всі передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” підстави для відображення податкового кредиту за вказаною операцією у грудні 2010 року.
З огляду на наведене, суд не погоджується з висновками акту перевірки про нікчемність угод через не встановлення в ході проведення перевірки факту передачі товарів від продавця ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» до покупця ТОВ «САНОІЛ-ТРАНС» у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, первинних документів передачу та зберігання на оприбуткування товарів, оскільки у грудні 2010 року (тобто у перевіряємий відповідачем період) постачальник позивача не здійснював поставки партії Товару, що не суперечить умовам угоди і вищенаведеним нормам Закону України «По податок на додану вартість».
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що оскільки фактична поставка товару за здійсненими передплатами не була проведена у грудні 2010 р., то позивач не мав права на податковий кредит, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.
Крім того, згідно наданої суду видаткової накладної №226 від 29.03.2011р., ДП «Ексорт-Агро з інозменою інвестицією» 29.03.2011 року було здійснено часткову оплату партії Товару (олії соняшникової нерафінованої) в кількості 23,3 тон на суму 251640,0 грн. з урахуванням податку на додану вартість, про що позивач також зазначав у запереченнях до акту перевірки.
Щодо посилання відповідача на те, що згідно статистичної довідки ТОВ «САНОІЛ-ТРАНС» основним видом діяльності є вантажоперевезення, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно наявної в матеріалах справи довідки з ЄДРПОУ АА №070932 , одним з видів діяльності позивача за КВЕД є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види потової торгівлі.
Крім того, в обґрунтування «реальності» здійснених правочинів, представник позивача суду зазначив, що олія соняшникова, виробництва ЗАО «Пологівський МЄЗ» придбавалась саме у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», оскільки вказаний товар виготовлявся ЗАО «Пологівський МЄЗ» на підставі договорів про переробку соняшника н давальницьких умовах, укладених між ДП «Ескорт-Агро» і ЗАО «Пологівський МЄЗ»
Таким чином, посилання податкового органу в акті перевірки на те, що зазначені угоди є нікчемними і не створюють юридичних наслідків не підтверджуються долученими до справи доказами і є лише припущеннями.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.
Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту п. 4.3 ст.4, п. п. 7.3.6 п. 7.3, абз.4 п. п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на 163333 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000632301 від 14.04.2011 р. підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТРАНС» до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
про скасування податкового повідомленнля-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області №0000632301 від 14 квітня 2011 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТРАНС» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 204166 гривень 25 копійок, в тому числі за основним платежем у розмірі 163333 гривні і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 40833 гривні 25 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ-ТРАНС» 3 гривні 40 копійок судового збору
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова