26 липня 2011 року 09:30 Справа № 2а-6561/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»
до: Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог ЛТД»
про: визнання протиправним та скасування рішення від 22.10.2009 №921 про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язання зареєструвати за позивачем право власності на нерухоме майно
01.12.2009 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності АКБ «Індустріалбанк» на нежиле приміщення, ХІХ літ. А-5, загальною площею 257,3 м2, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.87, реєстраційний номер 13680569, прийняте відповідачем 22.10.2009 за №921 та зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права власності на зазначене майно за позивачем.
Ухвалою суду від 02.12.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6561/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 21.12.2009. Також, ухвалою суду від 02.12.2009 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Пролог ЛТД». Розгляд справи відкладався до 19.01.2010. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.01.2010.
Ухвалою суду від 27.01.2010 провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом Запорізької області справи №22/46д/10, винесення відповідного рішення з цієї справи та набрання ним законної сили. Сторін зобов'язано повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 08.04.2011 по справі №22/46д/10 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду не оскаржувалося.
26.07.2011 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без участі його уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Доповнення до позовної заяви від 15.01.2010 просить не розглядати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив суду заперечення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову. Просить розглянути справу без його участі.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, направила суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Відповідно до ч.4 ст.122 особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами статей 33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності на нежиле приміщення, XIX літ. А-5, загальною площею 257,3 м2, що знаходиться за адресою Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.87, реєстраційний номер 13680569, прийняте відповідачем 22.10.2009 за №921; зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію права власності за позивачем зазначеного нежилого приміщення на підставі договору застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/0100/6/07 від 13.03.2007. Зазначає, що спірне рішення реєстратора є неправомірним та видано з порушенням норм чинного законодавства України. Право власності на зазначене майно перейшло до АКБ «Індустріалбанк» на підставі пунктів 4.2, 4.5 і 4.6 договору застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/0100/6/07 від 13.03.2007, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Подані позивачем для реєстрації права власності на нерухоме майно документи і заявлені права відповідають вимогам, установленим Тимчасовим положенням та іншими актами чинного законодавства України. Твердження відповідача, що договір іпотеки передбачає лише можливість переходу права власності на предмет іпотеки у разі невиконання основного зобов'язання і не може посвідчувати перехід права власності на нерухоме майно, суперечить Закону України «Про іпотеку». Просить позов задовольнити.
Відповідач направив суду письмові заперечення та доповнення до заперечень. Зазначає, що рішення реєстратора вих.№921 від 22.10.2009 про відмову в проведенні реєстрації права власності на нежиле приміщення №ХІХ літ.А-5, яке розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 87, на підставі договору застави нерухомого майна (іпотеки), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В. та додаткових угод до нього є цілком законним та обґрунтованим. Договір іпотеки не входить до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Отже, надані на реєстрацію позивачем документи не є правовстановлювальними документами, на підставі яких відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за МІ57/6445 (із змінами, та доповненнями (далі - Тимчасове положення) проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно. Просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, письмові пояснення по суті спору не надала. Направила клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2007 між АКБ «Індустріалбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог ЛТД» було укладено договір кредитної лінії №КЛ/0100/6/07 (далі - кредитний договір). На підставі кредитного договору з додатковими угодами до нього АКБ «Індустріалбанк» надав, а ТОВ «Пролог ЛТД» отримав кредит у сумі 160 000 доларів США зі сплатою 14,5% річних за користування коштами.
Одночасно в забезпечення виконання зобов'язання з повернення кредиту і сплати процентів за кредитним договором між АКБ «Індустріалбанк» та ТОВ «Пролог ЛТД» укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/0100/6/07 від 13.03.2007 (далі - договір іпотеки), на підставі якого, ТОВ «Пролог ЛТД» передано в іпотеку нежиле приміщення, XIX літ.А-5, загальною площею 257,3 м2, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 87 (далі - предмет іпотеки).
Станом на 05.08.2009 ТОВ «Пролог ЛТД» не виконало основне зобов'язання, встановлене п.4.6 кредитного договору, а саме: несплачені проценти за користування кредитом нараховані по 30.07.2009 р. у сумі 6 231,11 доларів США, строк сплати яких настав.
05.08.2009 за вихідним №3592 АКБ «Індустріалбанк» направив ТОВ «Пролог ЛТД» повідомлення про порушення зобов'язання, а саме несплату процентів за користування кредитом, з вимогою про виконання порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Протягом 30 днів після отримання повідомлення (із врахуванням нормативного строку пересилання поштових відправлень місцевої пошти 30-й день припадає на 09.09.2009) ТОВ «Пролог ЛТД» не виконало порушені зобов'язання за кредитним договором.
Договір іпотеки (п.п. 4.2, 4.5, 4.6) містить застереження, яке визначає спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Суб'єктом оціночної діяльності (ПП «Пріоритет Груп») здійснена оцінка предмету іпотеки: вартість предмета іпотеки визначена у сумі 1 463 348 грн.
09.09.2009 Правління АКБ «Індустріалбанк» прийняло рішення про набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Пролог ЛТД» за договором кредитної лінії №КЛ/0100/6/07 від 13.03.2007 яка складає 169 431,11 доларів США, що за курсом НБУ на 10.09.2009 (7,995 грн. за 1 долар США) складає 1 352 203 грн. 22 коп.
16.09.2009 за вихідним №4369 АКБ «Індустріалбанк» направив ТОВ «Пролог ЛТД» повідомлення про звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким повідомив про звернення стягнення та набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Пролог ЛТД» за кредитним договором.
12.10.2009 АКБ «Індустріалбанк» звернувся до Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як підставу виникнення права власності позивачем було зазначено: договір застави нерухомого майна (іпотеки) № КЛЗ/0100/6/07 від 13.03.2007, пункти 4.2, 4.5 і 4.6 якого містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі АКБ «Індустріалбанк» права власності на нерухоме майно в рахунок виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №КЛ/0100/6/07 від 13.03.2007 у порядку, встановленому ст.37 Закону «Про іпотеку».
До заяви були додані: оригінал договору застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/0100/6/07 від 13.03.2007; оригінал повідомлення про порушення основного зобов'язання від 05.08.2009 №3592; оригінал повідомлення про звернення стягнення від 16.09.2009 №4369; нотаріально засвідчена копія договору застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/0100/5/07 від 13.03.2007; нотаріально засвідчена копія повідомлення про порушення основного зобов'язання від 05.08.2009 №3592; нотаріально засвідчена копія повідомлення про звернення стягнення від 16.09.2009 №4369; нотаріально засвідчена копія Статуту АКБ «Індустріалбанк»; довідка про балансову вартість нерухомого майна; документ про сплату плати за реєстрацію права власності.
22.10.2009 Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за №921 прийняло рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності АКБ «Індустріалбанк» на предмет іпотеки.
На обґрунтування відмови відповідачем зазначено, що згідно з додатком 1 до п.2.1. Тимчасового положення правовстановлювальним документом, у даному випадку, може бути договір купівлі-продажу предмета іпотеки, чи договір про задоволення вимог іпотекодержателя, які посвідчують перехід права власності на нерухоме майно. Тоді як договір іпотеки передбачає лише можливість переходу права власності на предмет іпотеки у разі невиконання основного зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні іпотекодавця чи третьої особи. Надані на реєстрацію документи не є правовстановлювальними документами, на підставі яких відповідно до вимог Тимчасового положення проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, правовстановлювальним документом буде або договір купівлі-продажу нерухомого майна, або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частинами 1 і 2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон від 01.07.2004 №1952-IV) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.
Згідно пункту 5 розділу V Закону від 01.07.2004 №1952-IV до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» 05.06.2003 №898-IV (далі - Закон «Про іпотеку») правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно пункту 4 статті 18 Закону від 01.07.2004 №1952-IV для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Згідно ст.19 Закону від 01.07.2004 №1952-IV підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно.
Отже, відповідно до наведених норм законодавства:
- право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації;
- повноваження державного органа з реєстрації права власності на об'єкти нерухомості делеговані підприємствам бюро технічної інвентаризації;
- реєстрація права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки здійснюється на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Отже, договір іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно в розумінні ст.19 цього Закону.
Статті 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» встановлюють такі правила стосовно договору про задоволення вимог іпотекодержателя:
«Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя ...» (ч. 1 ст.36) «Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону...» (ч.2 ст.36)
«Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону» (ч.3 ст.36).
«Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання» (ч.1 ст.37).
Згідно ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до наведених норм договором про задоволення вимог іпотекодержателя є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому закон прямо встановлює однакові правові наслідки для договору як у формі окремого договору, так і у формі застереження в договорі іпотеки.
Договір іпотеки, що містить застереження, є змішаним договором, в якому містяться елементи двох договорів - іпотеки і задоволення вимог іпотекодержателя. До відносин сторін у договорі іпотеки щодо застереження застосовуються відповідні положення актів цивільного законодавства про договори про задоволення вимог іпотекодержателя.
В спірному рішенні відповідач не заперечує, що згідно з вказаним Додатком №1 правовстановлювальним документом є договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст.ст. 36 і 37 Закону України «Про іпотеку», ч.2 ст.628 ЦК України договір іпотеки в частині застереження є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає перехід права власності.
Законом України «Про іпотеку» (ч.1 ст.37) та Законом від 01.07.2004 №1952-IV (ст.19) прямо встановлено, що договір іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
Як вбачається з Тимчасового положення до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності (Додаток №1) відносяться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
Посилання відповідача на те, що договір іпотеки не передбачений переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна є необґрунтованими, оскільки зазначений перелік договорів не є вичерпним, а містить визначення деяких видів договорів, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності на нерухоме майно. Тобто правовстановлюючим документом у розумінні Тимчасового положення є будь-який договір за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності.
Закон України «Про іпотеку» є законом, який регулює процедуру певного способу звернення стягнення та предмет іпотеки та правові підстави переходу та реєстрації права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки.
Окрім цього, виходячи із загального принципу пріоритетності законів над іншими нормативно - правовими актами, до питання щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки повинні застосовуватися норми Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Суд проаналізувавши всі надані до матеріалів справи докази та норми ст.24 Закону від 01.07.2004 №1952-IV та п.п.3.4 п.3 Тимчасового положення вважає, всі необхідні документи, які передбачені законодавством для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, були надані позивачем, відповідно підстави для відмови у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у відповідача були відсутні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного суд вважає, що рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно 22.10.2009 за №921 прийнято без врахування норм Закону 01.07.2004 №1952-IV та Закону України «Про іпотеку» і базується лише на нормах підзаконного акта, що свідчить про недостатню правову оцінку чинного законодавства України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію суд зазначає наступне:
Пункт 1.3 Тимчасового положення передбачає, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.
Оскільки законодавством України здійснення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно віднесено до виключної компетенції реєстраторів БТІ, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію задоволенню не піддягають. Крім того, на час винесення рішення у суду відсутні відомості щодо можливих заборон здійснювати будь-які дії зі спірним об'єктом.
Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності АКБ «Індустріалбанк» на нежиле приміщення, ХІХ літ. А-5, загальною площею 257,3 м2, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.87, реєстраційний номер 13680569, прийняте відповідачем 22.10.2009 за №921 та зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права власності на зазначене майно за позивачем -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22.10.2009 за №921 про відмову в реєстрації права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» (вул.Сорок років Радянської України, буд.39-Д, м.Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 13857564) на нежиле приміщення, ХІХ літ. А-5, загальною площею 257,3 м2, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.87, реєстраційний номер 13680569.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» (вул.Сорок років Радянської України, буд.39-Д, м.Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 13857564) 1 грн. 70 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції..
Суддя І.В.Садовий
Постанова складена у повному обсязі 26.07.2011