ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 29/639-25/35-А-61/20415.08.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват»
до:Державної податкової адміністрації у м. Києві (Відповідач 1)
Головного управління державного казначейства у м. Києві (Відповідач 2)
третя особа:
за участю Товариство з обмеженою відповідальністю «НВКЦ «Новас»
Прокуратури міста Києва
про: стягнення 777 165 грн. 48 коп.
Головуючий суддя Івченко А.М.
Судді Самсін Р.І.
Бойко Р.В.
Представники
від позивача:не з'явився
від відповідача-1:ОСОБА_1, довіреність №191/10-405 від 10.08.2011
від відповідача-2:ОСОБА_2, довіреність №05-04/703-22160 від 15.05.2011
від третьої особи:
від прокуратури:не з'явився
Некрасов О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної податкової адміністрації у м. Києві 777 165 грн. 48 коп. збитків, спричинених протизаконними діями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 суддею Івченко А.М. прийнято справу № 29/639-25/35-А до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.05.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 розгляд справи відкладено на 15.06.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 визначено колегіальний склад суду: Івченко А.М. (головуючий), Спичак О.М., Бойко Р.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 розгляд справи призначено на 01.08.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 розгляд справи відкладено на 15.08.2011.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Івченко А.М., судді Бойко Р.В., Самсін Р.І.
15.08.2011 в судове засідання з'явились представники відповідача-1, відповідача-2 та прокуратури.
Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
03.04.2003 Регіональним управлінням у м. Києві Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України за результатами перевірки складу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 стосовно ТОВ «Альфа-Приват» було складено акт № 260242, а також додаток до нього -акт зняття залишків продукції.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308 позивачу визначено суму податкового зобов'язання в сумі 800 641,00 грн. за платежем «Фінансові санкції: код платежу 23030100».
17.04.2003 рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві № 000129 до позивача було застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків, що перебувають в складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму 800 641,00 грн.
Відповідно до зазначеного рішення службовими особами Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві було складено протокол про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 17.04.2003 та описано активів на суму 800 641,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399 за позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Приват»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів, строк умовного адміністративного арешту активів позивача, застосованого на підставі Рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003 продовжено до 3600 годин з моменту його прийняття.
Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №21/399 від 23.04.2003 вжито заходи забезпечення позову: до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2003 по справі №21/399 за позовом ДПА у м. Києві до TOB «Альфа-Приват»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів TOB «Альфа-Приват», заборонено позивачу та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами TOB «Альфа-Приват».
Вказані рішення та ухвала від 23.04.2003 залишені без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2003 у справі № 21/399.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2003 у справі №21/399 роз'яснено, що ухвала господарського суду м. Києва від 23.04.2003 стосується заборони відповідачу та будь-яким іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами «Альфа-Приват», що перебувають у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму 800 641,00 грн.
З листа Прокуратури міста Києва від 08.07.2003 № 04/1-127-03 вбачається, що 24.04.2003 працівниками УПМ ДПА у м. Києві вивезено зі складу за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 товарно-матеріальні цінності та передано на відповідальне зберігання ТОВ «Техкомплект».
26.06.2003 Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 25/322 за позовом ТОВ «Альфа-Приват»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308. Вказане рішення залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2003 у справі № 25/233.
24.11.2003 Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 21/796 ДПА у м. Києві відмовлено в позові до ТОВ «Альфа-Приват» про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів з підстав того, що 3600 годинний термін адміністративного арешту активів ТОВ «Альфа-Приват»закінчується 24.11.2003 о 10 год. 30 хв. і нормами ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не передбачений порядок повторного продовження строку адміністративного арешту активів платників податків за одним і тим же рішенням керівника податкового органу.
14.04.2004 заступником начальника оперативного відділу ГВПМ ДПІ у Деснянському районі капітаном податкової міліції Жигалюк В.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 9/7 стосовно директора ТОВ «Технокомпроект»Сало В.М., який в порушення п. 7 постанови КМУ від 15.10.2003 № 1636 зберігає алкогольні напої належні ТОВ «Альфа-Приват», на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 14.07.2004 по справі № 3-10389/2004 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Сало В.М. за ч. 1 ст. 164-5 КпАП України закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності; горілчані вироби в кількості 137 465 пляшок, всього 121 найменування (згідно з актом інвентаризації від 03.02.2004) конфісковано і знищено.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.06.2003 по справі № 25/322 податкове повідомлення - рішення №3762308 від 09.04.2003 визнано недійсним. Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України вищезгадане рішення місцевого суду залишено без змін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок застосування 17.04.2003 рішенням ДПА у м. Києві умовного адміністративного арешту активів позивача, зі складських приміщень комісіонера позивача -ТОВ «НВКЦ «Новас»працівниками УПМ ДПА у м. Києві 24.04.2003 було вивезено лікеро-горілчані вироби на загальну суму 777 165,48 грн. Підставою для прийняття рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003 № 000129 про застосування адміністративного арешту активів позивача стало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308, яке визнано недійсним рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2003 по справі № 25/322; термін умовного адміністративного арешту активів TOB «Альфа-Приват», продовжений рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2003 по справі № 21/399 є вичерпаним; внаслідок вилучення активів позивача йому спричинена шкода в розмірі 777 165, 48 грн.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, у спосіб, визначений статтею 1192 Цивільного кодексу України, тобто, за вибором потерпілого шляхом передачі речі в натурі чи відшкодування завданих збитків.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:
- втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на заподіяння йому таких збитків (шкоди) вартості лікеро-горілчаних виробів в кількості 137 465 пляшок, всього 121 найменування вартістю 777 165,48 грн.
Наявність протиправної поведінки та вини відповідача позивач обґрунтовує незаконністю податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003 № 3762308, що було підставою для прийняття рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003 № 000129 про застосування адміністративного арешту активів позивача, яке визнано недійсним відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2003 по справі № 25/322.
Колегією суддів відхиляється дане твердження позивача з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 4, 19, 20 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що Державна податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до чинних на момент існування спірних правовідносин Законів України «Про власність»(п. 1, 4 ст. 4), «Про підприємництво»(ст. 5, 13, 15), «Про підприємства в Україні»(ст.13) держава не має права втручатися в господарську діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, крім випадків, передбачених Законом.
Відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181 в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Доказів порушення відповідачем п.9.2.3. п.9.2. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач не надав.
При накладанні адміністративного арешту на активи платника податків органи державної податкової служби діяли на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, що підтверджується Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.04.2003 № 000129 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків (чинне на день розгляду спору, яке не оспорювалося позивачем та не скасоване в установленому порядку), а також рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2003 у справі № 21/399, яким продовжено термін застосування адміністративного арешту активів (залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2003 у справі № 21/399).
Позивач стверджує, що протиправна поведінка відповідача-1 полягає також у безпідставному вивозі з території складських приміщень комісіонера позивача -ТОВ ТОВ «НВКЦ «Новас»за адресою м. Києві, вул. Щорса, 18 активів позивача, що знаходились під адміністративним арештом та передачі їх на зберігання ТОВ «Технокомпроект».
Вказані твердження відхиляються колегією суддів оскільки незалежно від місцезнаходження товарно-матеріальних цінностей позивача, під час умовного арешту активів відповідно до п.9.2.3. п.9.2. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»діяло обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягало в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами.
Відтак, дії по вивезенню майна не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із неможливістю його реалізації.
Крім того, на момент розгляду справи спірні лікеро-горілчані вироби конфісковані та знищені на підставі судового рішення (постанова Деснянського районного суду м. Києва від 14.07.2004 по справі № 3-10389/2004), що свідчить про не доведення позивачем розміру заподіяних збитків (відсутні підстави вимагати повернення конфіскованого майна).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень. Позивач не довів суду ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, у т. ч. щодо наявності шкоди, наявності неправомірних дій відповідача, що тягнуть заподіяння шкоди позивачу).
Позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності сукупності обставин з якими приписи чинного законодавства передбачають можливість стягнення збитків, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити.
Головуючий суддяА.М. Івченко
СуддіР.І. Самсін
Р.В. Бойко
Дата підписання рішення: 22.08.2011