Справа № 2-а/0606/234/2011
19.05.2011 смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі
головуючого-судді Криницького Л.В.
при секретарі Свиридок А.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування їй надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язання відповідача щомісячно виплачувати їй надбавку до пенсії, як дитині війни відповідно до ст. 6
Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по даний час з врахуванням фактично виплачених сум,-
27 квітня 2011 року позивачка звернулась до суду із даним позовом в обґрунтування якого зазначає, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни. Їй повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але нарахування та виплата вказаної допомоги їй проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, тобто не в повному обсязі.
Позивачка просить суд постановити рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування їй надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача щомісячно виплачувати їй надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по даний час з врахуванням фактично виплачених сум.
Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду даної справи в судове засідання не прибули надіславши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивачка вказує, що заявлений позов вона підтримує, відповідач, що позов не визнає і надіслав до суду заперечення на заявлений позов.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, відповідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.
Позивачка не просить суд поновити пропущений неї строк звернення до суду поза межами шестимісячного строку і на причини його пропущення, в позовній заяві, не посилається.
- 2 -
Суд приходить до висновку, що підлягає задоволенню позов за період з 27 жовтня 2010 року по 27 квітня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку позовної давності, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до категорії дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі, що підтверджується її пенсійним посвідченням.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці надбавка до пенсії, як особі зі статусом «дитини війни», нараховувалась та виплачувалась не у повному обсязі, тобто не на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі постанови Кабінету Міністрів України»«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05. 2008 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зміст закону України, яким встановлюється надбавка до пенсії дітям війни, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком особам, які мають статус «дитина війни».
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05. 2008 року.
Таким чином позивачка мала право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, але до суду із позовом не зверталася, а звернулася лише 27 квітня 2011 року.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги позивачки за період з 27 жовтня 2010 року по 27 квітня 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не підлягає задоволенню вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача
проводити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 22 травня 2008 року по 27 жовтня 2010 року, так як вказаний проміжок часу знаходиться поза межами строку позовної давності, а також її вимоги проводити виплати на майбутнє.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позивачка просить суд зобов'язати відповідача щомісячно виплачувати їй 30 відсоткову надбавку, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто як на час звернення до суду так і на майбутнє. Суд же розглядає звернення позивачів до адміністративного суду з уже порушеними правами, свободами та інтересами позивачів, тобто в минулому часі, на час звернення до суду, а не в майбутньому.
Так як відповідач звільнений від сплати судового збору то витрати позивачки належить стягнути на її користь з Державного бюджету України.
-3-
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,ст.ст. 158, 159, 160 ч.3, 161-163, 167, 254 КАС України, суд ,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, з 27 жовтня 2010 року по 27 квітня 2011 року, підвищивши її на 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 ( три) гривні 40 копійок з Державного бюджету України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Володарсько- Волинський районний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії
постанови.
Головуючий:/підпис/
Копія вірна:
Суддя: