Онуфріївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 1-120/11
25.07.2011 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі головоючого судді: Шелесько В.Д.
при секретарі: Бондаренко О.В.,
з участю прокурора: Виноградов М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Онуфріївка справу по обвинуваченню , -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шимкент Казахстан, росіянина, гр.-на України, освіта не повна середня загальна (9 класів), не одруженого, працює по найму в приватних осіб, проживає АДРЕСА_1, судимого 20 жовтня 2010 року Онуфріївським районним судом по ч. 1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт, покарання не відбув, судимість не погашена,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-
ОСОБА_120 жовтня 2010 року Онуфріївським районним судом був засуджений по ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт по місцю проживання. 10 листопада 2010 року, працівниками Знам'янського MB Онуфріївського РП кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_1, було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджений, що в разі ухилення від відбування покарання його може бути притягнено до кримінальної відповідальності по ч.2 ст.389 КК України. Він був направлений для відбування покарання до Онуфріївської селищної ради.
В період з 18 листопада 2010 року по 31 січня 2011 року з 120 годин громадських робіт відбув лише 16 годин.
У зв'язку з зміною місця проживання 29.03.2011 року ОСОБА_1 був направлений для відпрацювання громадських робіт до Павлишської селищної ради, де ним відпрацьовано ще 32 години громадських робіт. Станом на 13.07.2011 року ним відпрацьовано 48 годин громадських робіт, а залишилось невідпрацьованими 72 години громадських робіт. Поважні причини для не відпрацювання громадських робіт не встановлені.
Підсудний ОСОБА_1 вину свою в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.389 КК України визнав повністю, розкаявся, завірив суд, що в подальшому злочинів вчиняти не буде, просив суворо не карати і не ізолювати від суспільства.
В судовому засіданні він пояснив, що не зміг повністю відпрацювати громадські роботи, так як працював в м. Кременчук по найму у приватних осіб без вихідних. Іншого виходу у нього не було, так як батьки знаходяться за межами України, а коштів для існування у нього не було.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому злочині, вина підсудного підтверджується і іншими доказами по справі, які за згодою підсудного і прокурора визнано недоцільним досліджувати ці фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи і розмір цивільного позову у апеляційному порядку, що відповідає вимогам ч.3 ст. 299 КПК України, і суд обмежив дослідження фактичних обставин справи тільки допитом підсудного та вивченням даних про його особу.
Таким чином в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина підсудного ОСОБА_1 в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує: тяжкість вчиненого ним злочину, який є невеликої тяжкості і не спричинив тяжких наслідків; особу підсудного, який притягувався до кримінальної відповідальності, покарання за попереднім вироком не відбув, по місцю проживання характеризується посередньо; обставини, що пом'якшують покарання : щире каяття у вчиненому злочині і сприяння його розслідуванню; запевнення суду, що в подальшому злочинів вчиняти не буде; відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства і відносно нього необхідно призначити покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст.. 75 КК України.
Поскільки підсудний ОСОБА_1 на даний час покарання за попереднім вироком повністю не відбув, то остаточне покарання необхідно враховувати у відповідності з ст.ст. 71, 72 КК України.
По справі цивільний позов не заявлено, судових витрат та речових доказів немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 65,71-76 КК України, ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік.
На підставі ст.ст. 71-72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком -72 години громадських робіт з розрахунку, що одному дню обмеження волі відповідають 8 годин громадських робіт і остаточно визначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 9 (дев'ять) днів.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком в 1 (один) рік, якщо він впродовж іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього судом обов'язки.
У відповідності з ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 впродовж іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в силу засудженому ОСОБА_1 залишити раніше обрану -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 15 діб з часу проголошення через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.
Суддя В. Д. Шелесько