Рішення від 24.06.2011 по справі 2-450/11

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-450/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2011 р. м.Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого -судді Вдовіченко М.М..

при секретарі -Кігім Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Мала Виска справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні будинком ,-

ВСТАНОВИВ:

04.05.2011 року позивач звернулася до суду з позовом, зазначивши, що згідно договору купівлі- продажу жилого будинку, від 17 листопада 2005 року їй на праві приватної власності належить жилий будинок АДРЕСА_1, Маловисківського району, Кіровоградської області. На данний час нумерація будинків змінилася і будинку присвоєно номер АДРЕСА_1. Згідно рішення Маловисківського районного суду від 15 травня 2009 року в результаті поділу спільного майна подружжя за нею визнано право власності на зазначений будинок, а її зобов'язано сплатити відповідачу 2500 грн. Данну суму позивач сплатила 4 листопада 2009 року. Відповідач з 04.11.2009 року проживає в іншому місці. Але не має наміру знятися з реєстрації з належного їй домоволодіння.

Прописка відповідача, створює позивачці перешкоди у здійсненні її цивільних прав(оформлення субсидії). Просить суд усунути перешкоди в користуванні будинком , та зняти його з реєстрації.

В судове засідання позивачка позов підтримала повністю, пославшись на матеріали позовної заяви.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що на данний час йому немає де зареєструватися, тому він на данний час немає змоги виписатися.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив слідуючі обставини і визначив відповідно до них правовідносини.

Згідно договору купівлі- продажу жилого будинку, від 17 листопада 2005 року посвідченого приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстровано в реєстрі за №2853, ОСОБА_1, на праві приватної власності належить жилий будинок АДРЕСА_1, Маловисківського району, Кіровоградської області.(а.с.6, а.с. 8).

В домоволодіння зареєстрований ОСОБА_2,однак з 04 листопада 2009 там не проживає.

Засади захисту права власності визначені ст.386 ЦК України. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна, зокрема, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім”ї, інших осіб (ч.1ст.383 ЦК України).

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється в порядку, передбаченому ст.16 ЦК України. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Судом не встановлено факту порушення відповідачем права власності позивачки на жилий будинок, на який вона посилалась як на підставу для усунення їй перешкод у користуванні та розпорядженні будинком.

Оскільки, цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки (ч.1ст.11 ЦК України), враховуючи обставини справи, суд вважає що відповідач правомірно вселився до будинку позивачки та проживав у ньому.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно із ч.1ст.7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування жилим приміщенням, визнання особи безвісно відсутністю або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, правовідносини щодо зняття фізичної особи з реєстрації місця проживання мають адміністративний характер і існують лише між цією особою та відповідним територіальним органом Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, як урядовим органом державного управління. Між позивачкою та відповідачем існують правовідносини щодо користування останнім спірним жилим приміщенням. За таких обставин, право або інтерес позивачки може бути захищений тільки у спосіб, встановлений ст..16 ЦК України та нормами ЖК України, як складовою частиною цивільного законодавства, якими урегульовані питання визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Таким чином суд вважає що позов не обґрунтований та задоволенню, не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 208,209,212,213,215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом зобов'язання знятися з реєстрації з будинку АДРЕСА_1, Маловисківсько-

го району, Кіровоградської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Маловисківський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.М. Вдовіченко.