Справа № 0907/2-317/2011 року
04 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Горейко М.Д.
секретаря Карпенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №121К від 17.04.2008 року в сумі 54669 грн. 18 коп., посилаючись на те, що 17.04.2008 року відповідачка ОСОБА_1 отримала в позивача кредит в розмірі 54000 грн. з терміном погашення до 15.04.2013 року зі сплатою 21% річних за час фактичного користування кредитом та зобов'язалася виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 06.05.2009 року за відповідачкою наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 54669 грн. 18 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 48759 грн. 56 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 2997 грн. 10 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 71 грн. 13 коп., штраф (фіксована частина) в розмірі 250 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 2591 грн. 39 коп. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, є правом банку згідно договору застави рухомого майна звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.
Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату , час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 52). Причину неявки суду не повідомила.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
17 квітня 2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №121К (а.с. 5-7), за яким банк надав, а позичальниця (відповідачка) отримала кредит в сумі 54000 грн. та зобов'язалася погасити кредит до 15.04.2013 року. Умовами п. 4.1. кредитного договору (а.с. 6 зв.) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 21% річних за час фактичного користування кредитними коштами. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту п. 4.3 договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Згідно п. 4.4. кредитного договору (а.с. 6 зв.) відповідачка зобов'язалася повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення - 15 числа кожного поточного місяця.
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка систематично порушувала строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №121К від 17.04.2008 року (а.с. 4).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Згідно п. 6.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п. 6.6 у разі подання до суду при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.
Згідно п. 2.3.9 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.
За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Позивачем станом на 06.05.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №121К від 17.04.2008 року (а.с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 54669 грн. 18 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 48759 грн. 56 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 2997 грн. 10 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 71 грн. 13 коп., штраф (фіксована частина) в розмірі 250 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 2591 грн. 39 коп.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачкою не представлено суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
В забезпечення виконання даного кредитного договору від 17.04.2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна (а.с. 9-11), відповідно до п. 6 якого відповідачка передала у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” належне їй на праві власності рухоме майно, а саме: теплові персональні стимулятори НУГА БЕСТ НМ 5000, 4 штуки.
Згідно п. 9 договору застави рухомого майна оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 60000 грн. Відповідно до п. 15.1 вказаного договору у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).
Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.
Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №121К від 17.04.2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, в сумі 54669 грн. 18 коп. на предмет застави згідно договору застави рухомого майна від 17.04.2008 року: теплові персональні стимулятори НУГА БЕСТ НМ 5000, 4 штуки, які належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 - 546 грн. 69 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Горейко М.Д.