79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 тел. 261-38-59
Головуючий у 1-й інстанції суддя -Березяк Н.Є. ряд.ст.зв. №69
Господарський суд Львівської області, № 3/316А
Доповідач у 2-й інстанції суддя - Яворський І.О.
03 квітня 2008 року Справа № 22а - 2155/08 (5565/07) м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді-доповідача Яворського І.О.
Суддів: Носа С.П.
Довгополова О.М.
при секретарі Романишин О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнеол» на постанову господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2007 року в справі за позовом ДПІ у Галицькому районі міста Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнеол» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Україна ЛТД» про визнання недійсним господарського зобов'язання,-
02 жовтня 2007 року ДПІ у Галицькому районі міста Львова звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Карнеол» та відповідача ТОВ «Форум Україна ЛТД» про визнання недійсним господарського зобов'язання. З адміністративного позову вбачається, що між згаданими вище двома товариствами було укладено договір в усній формі. Згідно податкових накладних, доданих до позовної заяви, продавець ТОВ «Форум Україна ЛТД» продає товар ТзОВ «Карнеол», умова продажу - договір. Факт виконання договору підтверджується податковою накладною, згідно переліку наведеного в додатку до позовної заяви. Всього, згідно накладних було поставлено товару на загальну суму 1 556 946,17 гривень. ДПІ у Галицькому районі м. Львова вважає, що вищезазначений договір повинен бути визнаний недійсним на підставі того, що згідно відповіді наданої ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 06.06.2007 року №9401/7/23-1011, ТОВ «Форум Україна ЛТД» має ознаки фіктивності, тобто відсутнє за юридичною адресою. Додатковою підставою для визнання даного господарського зобов'язання недійсним є той факт, що ТОВ «Форум Україна ЛТД» протягом травня-липня 2006 року декларувало обсяг поставки ТОВ «Карнеол» лише 622 775 гривень, тоді як тільки по даній накладній продано товару на 1 556 946,17 гривень, що свідчить про приховування від оподаткування ТОВ «Форум Україна ЛТД». Тому позивач просив крім визнання недійсним господарського зобов'язання між згаданими товариствами і застосування юридичних наслідків, передбачених ст.208 ГК України, тобто, все одержане за зобов'язанням - стягнути в дохід державного бюджету.
Постановою господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним господарське зобов'язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карнеол» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Україна ЛТД» на суму 1 556 946,17 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим, за змістом ч.1 ст.208 ГК України застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.
Згадана постанова суду першої інстанції оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду ТзОВ «Карнеол». Апелянт, зокрема, вказує на те, що на момент видачі визначеної позивачем податкової накладної ТзОВ «Форум Україна ЛТД» перебувало в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво платника податку на додану вартість та було наділене всіма правоздатними ознаками такого платника податку.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, заслухавши осіб, що приймають участь у розгляді справи,суддю доповідача, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції враховано наступне.
Функції, права, обов'язки органів державної податкової служби визначені ст.ст.9-11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами і доповненнями.
Підстави та порядок проведення органами ДПС планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) регламентовано ст.11-1 Закону.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Карнеол» та ТзОВ «Форум Україна ЛТД» виникло господарське зобов'язання, що підтверджується виписаною ТОВ «Форум Україна ЛТД» податковою накладною 12 липня 2006 року на загальну суму 1 556 946, 17 гривень. На підставі довідки про результати документальної невиїзної перевірки звітності з податку на додану вартість від 06 червня 2007 року№9401/23-1011 встановлено, що ТОВ «Форум Україна ЛТД» зареєстроване Голосіївською райдержадміністрацією міста Києва 30 вересня 2005 року за №13775 та зареєстроване платником ПДВ з 04 жовтня 2005 року за № 37110276. Між товариствами було укладено усний договір купівлі-продажу товарів, на виконання якого 12 липня 2006 року ТОВ «Форум Україна ЛТД» передало ТзОВ «Карнеол» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 556 946,17 гривень. Як видно з відповіді ДПІ у голосіївському районі міста Києва від 06 червня 2007 року №9401/7/23-1011, ТОВ «Форум Україна ЛТД» має ознаки фіктивності, відсутнє за юридичною адресою. Крім того, товар був задекларований лише на суму 622 775 гривень, хоча по накладній товар було продано на суму більше півтора мільйона гривень. Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, є, зокрема, його вчинення з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомити протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи, в даному випадку, визначається за умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.
Колегія суддів вважає, що доказами, у підтвердження спрямованості умислу на приховування від оподаткування прибутків та доходів, можуть бути, зокрема, надані податковим органом відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресами, про визнання недійсними в установленими чинним законодавством порядку установчих документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування (припинення) державної реєстрації підприємства. Тому, господарське зобов'язання, яке виникло між двома товариствами згідно усного договору, спрямоване на приховування від оподаткування доходів. За період здійснення поставки товару ТОВ «Форум Україна ЛТД» взагалі не декларувало податкових зобов'язань, що підтверджує його намір на приховування від оподаткування доходів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм як матеріального так і процесуального права.
Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були наявні у матеріалах справи та перевірені і оцінені належним чином під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1, 206 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2007 року залишити без змін.
Дана ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя-доповідач І.О.Яворський
Суддя О.М.Довгополов
Суддя С.П. Нос