Головуючий у 1-ій інстанції Петухов М.Г. Справа 22а-1171/08
Господарський суд Рівненської області № 17/206 Рядок статзвіту 36
Доповідач:Багрій В.М.
Іменем України
14 квітня 2008 року
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-Багрія В.М.,
суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,
при секретарі Гідей К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргоюКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову господарського суду Рівненської області від 03.08.2007 року у справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Гутянське» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
У липні 2007 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Гутянське»звернувся до суду з позовом доКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішенння №00001122342/0 від 1.11.2006р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ на суму 30473 грн. основного платежу, оскільки він, позивач, нібито використав суму ПДВ не за цільовим призначенням.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував на те, що при винесенні даного податкового повідомлення-рішення державна податкова інспекція у Костопільському районі не прийняла до уваги лист №8557/7/7/16-1417 від 05.05.2006 року ДПА України, в якому надано роз'яснення щодо стягнення податку на додану вартість сільгосптоваровиробникам за спеціальною декларацією.
ДПА України звертає увагу, що відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, затвердженого постановою КМ України від 26.02.1999р. №271 (далі Порядку), підлягають стягненню до бюджету не перераховані з поточного рахунку на спеціальний рахунок кошти, які фактично надійшли як оплата за продані товари (роботи, послуги) на поточний рахунок чи в касу підприємства.
В даному випадку фактично кошти на розрахунковий рахунок СВК «Гутянське» не надходили, тому податковий орган безпідставно стягнув до бюджету суму ПДВ, яку позивач як виробник сільськогосподарської продукції залишив для використання у виробництві.
Просили визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 00001122342/0 від 01.11.2006 року.
Постановою господарського суду Рівненської області від 3 серпня 2007р. позов задоволено. Визнано недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення ДПІ в Костопільському районі Рівненської області №00001122342/0 від 1.11.2006р. з моменту його прийняття.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Костопільська МАПІ Рівненської області.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, суд не врахував, що в разі нецільового використання акумульованих коштів ПДВ вони стягуються до Державного бюджету в безспірному порядку. Оскільки спірна сума не була перерахованою позивачем на окремий рахунок, вона визнається такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до бюджету.
Лист ДПА України, на який посилається суд в оскаржуваній постанові, не є нормативно-правовим актом. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Костопільської МДПІ, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що ДПІ в Костопільському районі Рівненської області з 10.10.2006р. по 24.10.2006р. проведено планову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 1.11.2006р. №00001122342/0.
З акту перевірки вбачається, що СВК «Гутянське» в порушення ст..11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.4 Порядку використав кошти від ПДВ в сумі 30473 грн. не за цільовим призначенням, оскільки такі кошти не були перераховані на спеціальний рахунок.
Досліджуючи обставини справи, пов'язані з правомірністю дій податкового органу в цій частині, господарський суд Рівненської області прийшов до правильного висновку про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам діючого податкового законодавства.
При цьому прийняв до уваги, що відповідно до п.п.6.2.6 п.6.2 ст.6 та п.п.11.21 і 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закону) передбачено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств.
Ст..11 Закону передбачено, що кошти ПДВ, які підлягають перерахуванню до бюджету, залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються в безспірному порядку до Державного бюджету України.
Суд першої інстанції встановив, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником та перебував на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, подавав до податкового органу протягом липня 2005р. - червня 2006р. спеціальні декларації з ПДВ, в яких відображав суми ПДВ, які залишаються в розпорядження кооперативу.
Відповідно до згаданого Порядку спільним листом ДПА України та Мінагрополітики України від 24.09.2003р. доведено форму та зміст Довідки щодо цільового використання сум ПДВ, яка подається податковому органу разом з спеціальною декларацією.
Такої довідки, як встановлено судом першої інстанції, оскільки коштів по товарообмінних операціях, які оподатковуються ПДВ, не отримував.
Листом ДПА України від 5.05.2006р. №8557/7/16-1417, якого суд першої інстанції обґрунтовано розцінив як податкове роз'яснення в розумінні ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зазначено, що відповідно до Порядку підлягають стягненню до бюджету не перераховані з поточного рахунку на спеціальний рахунок кошти, які фактично надійшли як оплата за продані товари (роботи, послуги) на поточний рахунок та в касу підприємства. При цьому здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками збалансованих розрахунків в порядку товарообмінних (бартерних ) операцій не може привести до наявності податкового боргу на картці особового рахунку платника податку.
Судом встановлено, що жодних коштів на розрахунковий рахунок позивача не надходило, тому підстав для висновку податкового органу про нецільове використання коштів не було. За таких обставин суд обґрунтовано задоволив позов, визнавши нечинним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що не перераховані на спеціальний рахунок кошти використані позивачем не за цільовим призначенням, що лист ДПА України, на який посилається суд в постанові не є нормативно-правовим актом, що накладення державною виконавчою службою арешту на рахунок позивача не звільняє його від виконання закону, спростовуються постановою суду першої інстанції та наведеним вище, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Костопільської МДПІ Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Рівненської області від 3 серпня 2007р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М.Багрій
Судді : Т.В. Онишкевич
І.М.Обрізко