Справа № 22-ц-408 Головуючий у 1-й інстанції - Костенко В.Г.
Категорія - 32 Суддя-доповідач - Ільченко О.Ю.
іменем України
29 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які прийняли участь у справі - позивачів ОСОБА_1 таОСОБА_2., відповідача ОСОБА_3 та її представникаОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, СГІРФО Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 30 січня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2. задоволено частково.
Визнано ОСОБА_3 і її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, квартироюАДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовлено за необгрунтованістю.
Стягнуто з ОСОБА_3. на користь позивачів 16 грн. відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішення суду, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Зокрема, зазначає, що вона з двома синами вимушено виїхала з квартири, але в спірній квартирі залишались належні їй речі та, що в квартирі зроблено ремонт.
Також, посилається на те, що іншого постійного місця проживання немає, а проживає в іншому місці на умовах оренди, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на доводи апеляційної скарги, позивачі ОСОБА_1,ОСОБА_2. погоджуються з рішенням суду, вважають його обгрунтованим.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з тих обставин, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5., ОСОБА_6 без поважних причин не проживали у спірній квартирі з 2003 року, оскільки виїхали на проживання за іншою адресою у м.Суми. Суд вважав, що неповнолітняОСОБА_7 не втратила права користування жилим приміщенням, оскільки постійно проживає у квартирі позивачів.
Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення в межах цих доводів, заслухавши заперечення відповідачів, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з таких підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що в спірній квартирі зареєстровані: позивачі ОСОБА_1,ОСОБА_2., відповідачкаОСОБА_3 та її діти: ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 (а.с.6).
ВідповідачкаОСОБА_3 разом з дітьми ОСОБА_5 таОСОБА_6., які на даний час досягли повноліття, займаються підприємницькою діяльністю, з 2003 року орендують іншу квартиру, а дочка ОСОБА_7, 1997 року народження, на протязі чотирьох років проживає з позивачами, які нею опікуються і займаються вихованням. Ці обставиниОСОБА_3 не заперечувала в суді апеляційної інстанції. За цих умов суд обгрунтовано вирішив питання щодо часткового задоволення вимог позивачів, оскільки відповідно до ст.107 ЖК України наймач житлового приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму у разі вибуття членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше житлове приміщення в тому ж населеному пункті.
Доводи апелянта про те, що вона вимушено повинна була виїхати з квартири з підстав, що ніби там проживали престарілі батьки позивачів не заслуговують на увагу, оскільки з пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що бабка померла у 2005 році, а відповідачка з того часу не ставила питання про вселення в квартиру, коли б вважала, що її права та дітей були порушені.
Посилання апелянта на те, що немає іншого постійного місця проживання, спростовується її поясненнями, оскільки вона сама зазначила, що орендує квартиру у м.Суми, де проживає разом із синами з 2003 року, куди перевезла свої особисті речі. Крім того, відповідачка підтвердила, що спірна квартира для проживання не потрібна, а необхідна лише для реєстрації її та старших дітей, а проживати вони будуть в орендованій ними квартирі.
Із пояснень сторін вбачається, що спірна квартира має загальну площу 57 кв.м., у якій проживають позивачі та їх онука, дочка відповідачки і, оскільки відповідачка підтвердила той факт, що вона спірним житловим приміщенням з 2003 року по даний час не цікавилась, ніяких оплат не проводила, так як проживала з синами в інших орендованих приміщеннях, то ті доводи про поважність причин не проживання не заслуговують на увагу.
Доводи апелянта про те, що вона не втрачала зв'язку з квартирою, оскільки в ній залишились належні їй речі: меблі, холодильник, радіотелефон, є такими, що не є слушними і спростовуються матеріалами справи, так як з договору кредиту від 12.04.2002 року, вбачається, що позивачам надавався кредит на придбання радіотелефону Panasonic КХ-ТС-1405, холодильнику LG GR -333, телевізора LG GR-20S31 КЕ, тобто зазначені апелянтом речі були придбані позивачами у кредит (а.с.86).
За таких обставин, суд першої інстанції вірно вирішив спір відповідно до вимог ст.107 ЖК України, разом з тим помилково послався на ст.ст.71,71 ЖК України, хоча позивачі позов з цих підстав не пред'являли, а тому, колегія суддів вважає, що висновки суду з посиланням на ці статті підлягають виключенню, у зв'язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.2 ч.1 ст.309, п.4 ч.1 ст.313, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2008 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення суду висновки та посилання на ст.ст.71, 72 Житлового кодексу України, які є зайвими.
У іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: