Справа № 22-ц-439 Головуючий у 1-й інстанції Фурдилов В.М.
Категорія 39 Суддя-доповідач Ведмедь Н.І.
іменем України
01 квітня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Ільченко О.Ю.,
суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі - позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Лавошник Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційними скаргами представника відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» та Охтирського відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банк України»
на рішення Охтирського міськрайонного суду від 08 лютого 2008 року та ухвалу Охтирського міськрайонного суду від 22 лютого 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Охтирського відділення № 2833 відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», Сумське управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України»
про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В вересні 2007 року позивачка звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами, які обгрунтовувала тим, що вона була незаконно звільнена з роботи згідно наказу № 18-Л від 09.08.2007 року на підставі наданої нею заяви про звільнення за згодою сторін /п. 1 ст. 36 КЗпП України/. В своїх доводах посилається на те, що таку заяву вона написала під впливом начальника управління, тому просить зобов'язати відповідачів поновити її на роботі, визнати звільнення незаконним та стягнути на її користь зарплату за час вимушеного прогулу.
В зв'язку із зазначеним у неї погіршився стан здоров'я, вона не могла своєчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, тому просила стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 1000 грн. та відновити пропущений строк на звернення до суду з позовом, а також стягнути з відповідачів витрати понесені нею в зв'язку з отриманням правової допомоги.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 08 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано пропуск строку звернення до суду з позовом про незаконне звільнення та поновлення на роботі, пропущеним ОСОБА_1з поважних причин і поновлено строк звернення до суду з 10.09.2007 року - дня закриття лікарняного листа.
Визнано незаконним наказ філії - Охтирське відділення № 2833 ВАТ Державний ощадний банк України» № 18-Л від 09.08.2007 року про звільненняОСОБА_1 за п. ст. 36 КЗпП України - за згодою сторін, з часу видання цього наказу.
ПоновленоОСОБА_1 на роботі на посаді завідуючого філіалом 072 м. Охтирка філії - Охтирське відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банк України» з 09.08.2007 року.
Стягнуто з філії- Охтирське відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банк України» за час вимушеного прогулу на користьОСОБА_1 з 09.08.2007 року по 08.02.2008 року заробітну плату в сумі 3883 грн. 78 коп. та моральних збитків в сумі 1000 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновленняОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 647 грн. 13 коп.
Стягнуто з філії - Охтирське відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банк України» на користьОСОБА_1 витрати понесені нею на надання правової допомоги в сумі 150 грн., на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та інформаційно- технічне забезпечення в сумі 30 грн. на користь ГУДКУ в Сумській області.
Відмовлено в задоволенні стягнення з винної особи шкоду завдану внаслідок незаконного звільнення працівника на користь філії -Охтирське відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банк України» за безпідставністю вимог.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 22 лютого 2008 року в прийнятті заяви ВАТ “Державного Ощадного Банку України» філії Сумського обласного управління про апеляційне оскарження по даній справі відмолено.
В апеляційних скаргах апелянти не погоджуються з судовими рішеннями, посилаються на їх необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вважають , що строк пропущений з неповажних причин, що позивачка була звільнена за згодою сторін, тому не вимагається законодавством попередження працівника за два тижня про його звільнення, тому просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Крім того, в скарзі на ухвалу від 22.02.08 р. апелянт зазначає, що суд першої інстанції відповідно до ЦПК не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про прийняття заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, тому просить ухвалу суду скасувати.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги на рішення суду підлягають - задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вважав, що керівник філії, використавши свої повноваження змусила позивачку написати заву про звільнення з роботи за згодою сторін.
Колегія суддів не може погодитись з цим висновком суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та у зв'язку з порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року з послідуючими змінами, при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка була звільнена з роботи за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу за № 18-Л від 09.08.2007 року ( а.с. 45).
На а.с.52 є копія заяви позивачки з проханням про звільнення з посади за згодою сторін, що написана ОСОБА_1власноруч, на підставі якої був виданий наказ.
Отже, із зазначеного вбачається, що в даному випадку була взаємна домовленість позивачки та відповідача щодо припинення трудового договору і ні одна із сторін не ставила питання про анулювання такої домовленості . Адміністрація не звільнила позивачку за порушення в роботі, а звільнення відбулося за обоюдною згодою сторін.
Згідно ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
ОСОБА_1 не довела суду обгрунтованості своїх позовних вимог, на їх підтвердження не надала належних доказів
Доводи позивачки про те, що на неї був здійснений психологічний тиск зі сторони начальника філії та що її примусили надати заяву про звільнення не підтверджені відповідними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка після звільнення одержала трудову книжку та розрахункові і при цьому звільнення не ставила під сумнів.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а в позовних вимогах необхідно відмовити.
Доводи апелянта стосовно ухвали від 22 лютого 2008 року судовою колегію не беруться до уваги, оскільки дана ухвала не має правового значення.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 3 , 309 ч. 1 п. 1, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги представника відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» та Охтирського відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду від 08 лютого 2008 року.
В позові ОСОБА_1 до Охтирського відділення № 2833 ВАТ “Державний ощадний банку України», Сумське управління ВАТ “Державний ощадний банк» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді :