18 серпня 2011 р. < Текст >Справа № 28007/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Попка Я.С., Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2010 року у справі № 2а-20/10 за позовом ОСОБА_1 до Відділення Державної автомобільної інспекції міста Южний при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
15.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділення Державної автомобільної інспекції міста Южний при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, яким просив визнати протиправно та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2009 року серії ВН № 204601, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2010 року в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що позивач пропустив строк звернення до суду і не навів доказів про поважність причин пропуску ним такого строку, що відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови в позові.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Просить постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що про постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2009 року йому стало відомо лише 01.10.2009 року із повідомлення ВДВС Косівського РУЮ Івано-Франківської області про виклик для сплати штрафу. Позовну заяву у канцелярію суду він здав 05.10.2009 року, однак з незрозумілих причин вона була зареєстрована лише 15.10.2009 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до даної норми, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи судом першої інстанції, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Так як відповідач не заявляв клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд безпідставно відмовив в позові з цих підстав.
Щодо обставин справи про адміністративне правопорушення колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак всупереч зазначеним нормам суд першої інстанції не дослідив об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності та не дав їм належної оцінки.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, відповідач не прибув в судові засідання судів першої та апеляційної інстанцій та не надав жодних доказів, передбачених ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Як вбачається постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2009 року серії ВН № 204601, в ній відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання її копії чи відмітка інспектора про відмову позивача від отримання копії постанови, або відомості про направлення позивачу такої копії.
Також відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак відповідач також не надав суду протоколу про адміністративне правопорушення та відомостей про вручення позивачу другого екземпляру протоколу.
Наведені обставини підтверджують доводи позивача, викладені в позовній заяві та підтримані в судовому засіданні, про те, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, а постанова не виносилась в його присутності.
Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з яких можна встановити місце та обставини вчинення правопорушення.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведена, тому оскаржена постанова підлягає скасуванню.
Не підлягає задоволенню вимога апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки нормами КАС України не передбачено повноважень апеляційного суду направляти справу на новий розгляд за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2010 року у справі № 2а-20/10 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2009 року серії ВН № 204601, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ Я.С. ПОПКО
В.П. САПІГА