18 серпня 2011 р. < Текст >Справа № 28715/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Попка Я.С., Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року у справі № 2а-12/10/2403 за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС міста Чернівці Неспірного Олександра Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
11.12.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до інспектора ДПС міста Чернівці Неспірного Олександра Івановича, яким просила визнати протиправним дії відповідача, визнати протиправно та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2009 року серії СЕ № 036840, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що позивач не обґрунтувала свої вимоги, не довела в чому полягає протиправність дій відповідача. Доводи позивача про те, що автомобіль належить як співвласникам їй та її чоловіку, не є доказом того, що вона не вчиняла адміністративного правопорушення.
Постанову в апеляційному порядку оскаржила позивач ОСОБА_1, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак всупереч зазначеним нормам суд першої інстанції в оскаржуваній постанові суду лише у загальній формі зазначив, що позивач не обґрунтувала своїх вимог.
Суд не дослідив об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності та не дав їм належну оцінку, чим допустив порушення вимог ст. 251-252 КУпАП і передчасно дійшов висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, відповідач не прибув в судові засідання судів першої та апеляційної інстанцій та не надав жодних доказів правомірності свого рішення.
Відповідно до винесеної постанови, вказане правопорушення мало місце 17.02.2009 року об 11 год. 08 хв. в м. Чернівці по вул. Винниченка, 110, однак, будь-яких достовірних даних про це в матеріалах справи немає і відповідач не надав такої інформації.
Також відповідно до вимог статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, копія якого міститься в матеріалах справи, якої власником вказаного транспортного засобу «Ауді-100», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником вказаного автомобіля є ОСОБА_1 і ним також має право керувати ОСОБА_3 Достовірні дані про те, хто саме з цих осіб керував автомобілем в той час в матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Однак, в постанові вказано, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ. За таких умов, при виявленні перевищення швидкості, зафіксованого вимірювальним приладом, інспектор ДАІ повинен був зупинити транспортний засіб, скласти протокол про адміністративне порушення, а другий екземпляр видати особі, відносно якої його винесено протоколу під розпис.
Таким чином, у випадку виявлення правопорушення водієм автомобіля, інспектор ДПС повинен був його зупинити та скласти протокол про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП.
Щодо обов'язкового складання протоколу у даному випадку зазначено і в методичних рекомендаціях щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості з можливістю фото-, відеофіксації «Візир», які були направленні для використання в роботі всім підрозділам ДАІ службовою телеграмою 28.11.2008 року. Цими рекомендаціями передбачено тільки три види роботи з приладом «Візир»: у складі екіпажу патрульного автомобіля (працівники одягнуті у формений одяг, автомобіль має кольорографічне пофарбування); робота в складі групи патрулів. У цих двох випадках один інспектор здійснює контроль, а інший зупиняє автотранспорт і складає протокол про адміністративне правопорушення. Вразі виявлення водія, який перевищив швидкість руху, вказаний автомобіль зупиняється і пред'являється порушникові фото на дисплеї вимірювача швидкості.
Разом з тим відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.
Однак, в постанові не вказано і відповідачем не надано відомостей про те, хто саме зі співробітників ДПС робив вимірювання швидкості за допомогою приладу «Візир», чи має вказана особа відповідний допуск до даного приладу, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії. Все вищевикладене робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом даним приладом та достовірність вимірюваних даних.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведена, тому оскаржена постанова підлягає скасуванню.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2010 року справі № 2а-12/10/2403 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2009 року серії СЕ № 036840, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ Я.С. ПОПКО
В.П. САПІГА