Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Литвинова О.М.,
суддів Швеця В.А., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 серпня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та захисника засудженого ОСОБА_5 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2010 року щодо ОСОБА_6
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2010 року
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого
засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 40 000 грн. моральної шкоди і 978 грн. 6 коп. - матеріальної шкоди, та 20 000 грн. моральної шкоди - на користь потерпілої ОСОБА_8
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2010 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він, 21.12.2006 року близько 10 год. 30 хв., маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом розбійного нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, під приводом повернення боргу, увійшов до квартири АДРЕСА_1, де проживала громадянка ОСОБА_8 Де став вимагати, використовуючи заздалегідь заготовлений відрізок металевої труби, почав наносити їм удари в область голови господарки квартири, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, вимагаючи при цьому передачі йому грошових коштів належних потерпілій. Однак остання змогла вибігти з квартири та почала звати на допомогу, після чого ОСОБА_6 втік з місця злочину.
Крім того, в цей же день, 21.12.2006, близько 11 годин 30 хв. біля будинку №5 по вул. Осіпова у м. Одесі, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних стосунків, виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_6, заздалегідь приготовленим лезом для гоління, наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді колото-різаних ран обличчя, які відносяться до середнього ступеню тяжкості. При цьому наявний в наслідок протиправних дій ОСОБА_6 рубець на лівій щоці потерпілої став незгладимим.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого в наслідок м'якості та неправильного застосування судом кримінального закону, яке виразилося в неправильній перекваліфікації дій засудженого з ч. 1 ст. 121 на ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки рубець у потерпілої ОСОБА_7 є незгладимим.
У касаційній скарзі захисник засудженого просить змінити судові рішення, перекваліфікувавши дії засудженого та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а також зменшити розмір стягнення моральної шкоди на користь потерпілих. Захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом кримінального закону, яке виразилося в неправильній кваліфікації дій засудженого за ч. 3 ст. 187 КК України. Зокрема, на думку захисника, суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_6 , як такі, що вчинені за кваліфікуючою обставиною - «проникнення у приміщення» та взагалі, на його думку не можуть кваліфікуватися як розбійний напад. Захисник також вважає, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд не врахував, що він має вищу юридичну освіту, займав відповідальне становище, працюючи заступником начальника арматурного цеху, раніше не судимий, позитивно характеризувався, а також не прийнято до уваги стан здоров'я засудженого. Також, захисник вважає, що суд необґрунтовано стягнув з ОСОБА_6 завищену суму моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника засудженого та підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга захисника має залишатися без задоволення з наступних підстав .
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. У цій частині вироку наводяться обставин, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного із засуджених, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Цих вимог закону під час розгляду зазначеної справи суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення в тому, що він лезом для гоління наніс ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних стосунків тілесні ушкодження обличчя у виді колото-різаних ран лівої щоки, верхньої губи, носу, саден чола, перенісся.
Такі дії ОСОБА_6 досудовим слідством було кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили непоправне знівечення обличчя.
Суд першої інстанції перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 122 цього ж закону, як заподіяння умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Разом з тим, місцевий суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України, залишив поза увагою те, що відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 03.03.2010 №81, під час якої потерпіла була оглянута повторно, через 4 роки після травми, рубці на обличчі ОСОБА_7 є добре помітними, такими що порушують косметику обличчя, без застосування хірургічних методик самостійно не зникли та не зникнуть з часом і, відповідно, є незгладимими. Поняття «знівечення» обличчя не є судово-медичним, так як носить суб'єктивний характер. Питання про знівечення вирішується судом. Якщо незгладимі рубці, які є на шкірі обличчя ОСОБА_7 будуть визнані судом, як знівечення, то вони можуть розцінюватися як тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 325).
Допитана в суді ОСОБА_7 через 4 роки після скоєного засудженим злочину, показала, що незгладимі рубці так і залишилися на її обличчі, не дивлячись на час та застосування спеціальних засобів для шкіри, а її знівечене обличчя перешкоджає їй в питаннях працевлаштування (а.с. 344).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що по цій справі судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені районним судом порушення. Крім того, апеляційний суд, залишаючи вирок щодо ОСОБА_6 без зміни, прийняв передчасне рішення, розглянувши справу без участі потерпілої, так як питання щодо кваліфікації дій засудженого належало вирішувати з урахуванням висновків комісійної судово-медичної експертизи, пояснень потерпілої ОСОБА_7 та її зовнішнього вигляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Доводи захисника, що стосуються неправильної кваліфікації дій засудженого за ч. 3 ст. 187 КК України не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки судові рішення скасовуються з направленням справи на новий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду необхідно повно і всебічно дослідити зібрані докази по справі, перевірити доводи сторін викладені в апеляційних та касаційних скаргах, після чого правильно кваліфікувати дії ОСОБА_6 та призначити йому покарання, яке буде відповідати вимогам ст. 65 КК України.
Клопотання засудженого про виклик його для дачі пояснень під час касаційної перевірки судових рішень щодо нього задоволенню не підлягає, оскільки за змістом ст. 391 КПК України воно не є обов'язковим для суду касаційної інстанції, а необхідності в його виклику колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу захисника засудженого залишити без задоволення. Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2010 року щодо ОСОБА_6 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
О.М. Литвинов В.А. Швець Т.І. Франтовська