Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Литвинова О.М.,
суддів Швеця В.А., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 серпня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника засудженої - ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2011 року щодо ОСОБА_7
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2010 року
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 100 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2011 року було змінено вирок суду першої інстанції. Знижено призначене ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі. Зменшено розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 до 50 000 грн.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винною в тому, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 15 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1, під час сімейної сварки, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, з метою вбивства свого зятя - громадянина ОСОБА_8, нанесла останньому п'ять ударів кухонним ножем в спину, а після того як потерпілий повернувся до неї обличчям, ще двічі вдарила тим же ножем в область серця. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий помер у лікарні.
У касаційній скарзі захисник засудженої ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, яке потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_7, перекваліфікувавши її дії на ст. 124 КК України, та призначити їй покарання, не пов'язане із позбавленням волі. Свої доводи захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 заздалегідь вбивства не планувала та у неї не було умислу на позбавлення потерпілого життя. Дії засудженої були спрямовані на припинення противоправних дій зі сторони потерпілого, вона захищала своє життя та життя своїх близьких, однак суди не прийняли цього до уваги, а також, на її думку, не врахували психологічний та емоційний стан засудженої в момент скоєння злочину.
Потерпіла у своїй касаційній скарзі та у запереченнях на касаційну скаргу захисника засудженої просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Потерпіла вважає що апеляційний суд безпідставно застосував до засудженої ст. 69 КК України, оскільки, на її думку, при призначенні покарання судом не враховано, що ОСОБА_7 сама спровокувала ОСОБА_8 на конфлікт, у скоєному не розкаялася, спричинену шкоду не відшкодувала. Також потерпіла вважає, що суд необґрунтовано зменшив суму моральної шкоди, стягнутої із засудженої на її користь.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах та запереченнях на касаційну скаргу доводи, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав .
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто вбивстві ОСОБА_8 та кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 115 КК України відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджуються показами самої засудженої в стадії досудового слідства та в суді, яка не заперечувала нанесення нею потерпілому ударів ножем; показаннями ряду вказаних у вироку свідків; висновками судово-медичних та інших експертиз, даними цілого ряду протоколів слідчих дій.
Судами першої та апеляційної інстанції ретельно перевірялись доводи захисника засудженої щодо кваліфікації її дій, які є аналогічними тим, що наведені в касаційній скарзі. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими, оскільки з висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_8 було нанесено 7 ножових поранень, в тому числі 5 ножових поранень в область задньої поверхні грудної клітини і міжлопаткову область 2 ножових поранення в область передньої поверхні грудної клітини, 1 з яких стало смертельним, таким чином, не зважаючи на те, що після 5 ножових поранень потерпілий фактично припинив протиправні дії щодо ОСОБА_9, ОСОБА_7 нанесла ще 2 ножових поранення в життєво-важливі органи потерпілого. Крім того відповідно до висновків комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи в період інкримінуємого діяння ОСОБА_7 не находилася у стані фізіологічного афекту, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, що виключає наявність складу злочину, передбаченого ст. 124 КК України.
Касаційна скарга потерпілої також не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції правильно вказав, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував дані про особу засудженої, і до того ж обґрунтовано послався, застосовуючи ст. 69 КК України та зменшуючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, на те, що віктимна поведінка загиблого, який на момент скоєння злочину знаходився у сильному ступені алкогольного сп'яніння та побив засуджену та її дочку, спровокувала протиправну поведінку ОСОБА_7
Колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують покарання.
Зокрема, суд апеляційної інстанції врахував, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має чотирьох дітей, один з яких є малолітнім.
Наведені обставини обґрунтовано визнані судом як такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають можливість призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Оскільки під час перевірки матеріалів справи не встановлено істотних порушень судами першої та апеляційної інстанції кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які б тягнули безумовне скасування постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги не знаходить.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
касаційні скарги захисника засудженої ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2011 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни .
Судді:
О.М. Литвинов В.А. Швець Т.І. Франтовська