Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я. і Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 серпня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2010 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, в силу ст. 89 КК України таку, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, маючи умисел на придбання та збут наркотичних засобів, 6 січня 2010 року у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0, 12 г, перенесла його в під'їзд будинку АДРЕСА_1 та який в ході проведення оперативної закупки у цей же день незаконно збула ОСОБА_6 за 100 грн.
Крім того, 15 червня 2010 року ОСОБА_5 у невстановленої особи повторно незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0, 021 г, який у цей же день близько 23 години незаконно збула на зупинці тарспортного засобу по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 за 100 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженої і безпідставно дійшов висновку про можливість застосування до неї ст. 69 КК України. Крім того, посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджується доказами, дослідженими судом у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, і в касаційній скарзі прокурора не заперечується. Дії засудженої правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України.
Доводи касаційної скарги, що суд без достатніх підстав призначив засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК України і при цьому належно не мотивував своє рішення, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.
Так, із матеріалів справи вбачається, що суд при призначенні покарання ОСОБА_5 урахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про її особу, яка позитивно характеризувалася за місцем проживання, її молодий вік, визнання нею вини та стан її здоров'я. Ці обставини суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, і дійшов вірного висновку про можливість призначення їй більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Крім того, судом не встановлено обтяжуючих покарання обставин.
Таким чином, рішення суду про призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, належним чином умотивовано.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання.
Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень щодо засудженої ОСОБА_5
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, також не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
М.А. Мороз В.Я. Крижановський С.Г. Дембовський