Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я. і Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 серпня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на судові рішення щодо ОСОБА_5
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 листопада 2010 року
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 25.09.2002 року за ч.ч.3,4 ст. 185, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацію всього майна, яке є його власністю.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він, маючи умисел на придбання та збут наркотичних засобів, у невстановлений час та невстановленої особи придбав, зберігав та перевозив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який в ході проведення оперативних закупок 4 серпня 2010 року близько 13 години поблизу будинку АДРЕСА_1 та 10 серпня 2010 року близько 12 години 10 хвилин на перехресті вулиць Київська та Жовтневої Революції у м. Кіровограді незаконно збув ОСОБА_7 кожного разу за 150 грн. вагою 0, 089 г, та 0, 136 г відповідно.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 січня 2011 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого і безпідставно дійшов висновку про можливість застосування до нього ст. 69 КК України. Крім того, посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
У заперечені на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_5 просить судові рішення щодо нього залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області - без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується доказами, дослідженими судом у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, і в касаційній скарзі прокурора не заперечується. Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України.
Доводи касаційної скарги, що суд без достатніх підстав призначив засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року ( з внесеними змінами Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року) «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.
Як убачається із матеріалів справи, засуджений повністю визнав вину, щиро покаявся, тяжко хворів. Ці пом'якшуючі покарання обставини суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, і дійшов вірного висновку про можливість призначення засудженому основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Основної частини цього Кодексу. Крім того, обтяжуючих покарання обставин судом не втановлено.
Таким чином, рішення суду про призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України вмотивовано та ґрунтується на законі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання.
Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень суду щодо засудженого ОСОБА_5
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, також не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області - без задоволення.
Судді:
М.А. Мороз В.Я. Крижановський С.Г. С.Г.Дембовський