Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Литвинова О.М.,
суддів Франтовської Т.І., Швеця В.А.,
за участю прокурора
засудженого Стратюка О.М.,
ОСОБА_5, -
розглянула 4 серпня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2010 року та вирок Апеляційного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року,.
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2010 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого, останній раз - 2 червня 2009 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 3 грудня 2009 року по відбуттю покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на з роки позбавлення волі , на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком, ОСОБА_5 19 березня 2010 року близько 7 год., знаходячись в автобусі «Кільцевий», в районі зупинки громадського транспорту «Бібліотека», з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з сумки ОСОБА_6, належний їй гаманець червоного кольору вартістю 60 грн. із грошима в сумі 60 грн. та пластиковими кредитними картками «Приватбанку» і кодом доступу до однієї з них. Знаючи код доступу ОСОБА_5 через банкомат «УкрСіббанку», що знаходиться за адресою м. Полтава вул. В. Тирнівська, 29, зняв з цієї картки гроші в сумі 540 грн. Зазначеними діями ОСОБА_5 завдав матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 660 грн.
Крім того, 23 березня 2010 року, близько 8 год. 45 хв. ОСОБА_5, знаходячись в мікроавтобусі «Богдан», приїжджаючи в районі зупинки «11-та школа» в м. Полтаві, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з сумки ОСОБА_7, належний їй гаманець чорного кольору вартістю 60 грн з грошима в сумі 120 грн та кредитні картки банку «Приватбанк» та «Аваль» на рахунку яких грошей не було, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 180 грн.
Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року вирок Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2010 року в частині призначеного покарання ОСОБА_5 та звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України скасовано та постановлено свій вирок, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою. В строк відбування покарання ОСОБА_5 зараховано строк його тримання під вартою з 27 липня 2010 року по 27 грудня 2010 року. Строк відбування покарання ОСОБА_5 вирішено рахувати з 19 квітня 2011 року. В решті вирок залишений без зміни.
У касаційній скарзі засуджений скаржиться на суворість призначеного апеляційним судом покарання, вказує, що апеляційний розгляд справи відбувався за відсутністю його захисника, що не всі доводи його апеляції були належним чином спростовані, а при призначенні покарання не враховано ряд обставин, що пом'якшують покарання. Засуджений наголошує, що обмовив себе. Просить направити справу на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав касаційну скаргу, прокурора, який заперечував поти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційні скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи засудженого щодо порушення його права на захист є необґрунтованими.
Статтею 45 КК України встановлено вичерпний перелік випадків, коли участь захисника у розгляді кримінальної справи є обов'язковою. Засуджений є повнолітнім, відсутні дані про наявність у нього будь-яких фізичних або психічних вад або не володіння мовою, якою ведеться судочинство, санкція статті, за якою кваліфікується злочин, не передбачає довічного ув'язнення, до нього не застосовувались примусові заходи медичного або виховного характеру. З урахуванням наведеного, участь захисника у розгляді кримінальної справи у суді апеляційної інстанції щодо ОСОБА_5 не є обов'язковою. Крім того, на розгляді справи без захисника наполягав сам засуджений.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим. Цей вирок, зокрема, ґрунтується на фактичних даних, встановлених показаннями засудженого ОСОБА_5, даними ним в судовому засіданні, який розповів, як 19 березня 2010 року в районі зупинки «Бібліотека» непомітно витяг гаманець у незнайомої жінки з сумки, в якому було 60 грн та кредитні картки, з однієї з яких він зняв гроші через банкомат, а 23 березня 2010 року в маршрутці «Богдан» в районі зупинки «11-та школа» витяг у дівчини з сумки гаманець, який викинув біля дверей автобусу, через те, що його затримав незнайомий чоловік; показаннями потерпілої ОСОБА_6, даними нею в судовому засіданні, яка вказувала, що 19 березня 2010 року їхала на автобусі «Кільцевий», через велику кількість людей, не помітила і не почула як у неї викрали гаманець, у якому було 60 грн та пенсійна картка з грошима на рахунку, які, як виявилось при зверненні до банківської установи, зникли з її рахунку, відсутність гаманця виявила близько 14 год; свідка ОСОБА_8, який розповів, що 19 березня 2010 року допоміг ОСОБА_5 зняти з картки гроші у сумі 540 грн через банкомат «Укрсіббанк»; потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що 23 березня 2010 року у автобусі «Богдан» перед зупинкою «11-та школа», до неї підійшов незнайомий чоловік, як відомо свідок ОСОБА_9, та попередив про ймовірну відсутність гаманця у сумці, пояснив, що бачив як ОСОБА_5 витяг його з її сумки та передав комусь іншому, потім вони разом з ОСОБА_9 повели затриманого до райвідділу міліції; показаннями свідка ОСОБА_9; даними протоколу огляду від 23 березня 2010 року; даними довідки АТ «Укрсіббанк» №139/1-259 від 4 жовтня 2010 року.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого.
Суд апеляційної інстанції правильно вирішив, що на підставі ст. 75 КК України не може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням особу, яка раніше неодноразово судима за вчинення аналогічних корисливих злочинів.
Апеляційний суд Полтавської області обґрунтовано обрав міру покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Таке покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 377 КПК та ретельно перевірив доводи апеляції засудженого, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й правильно визнав їх необґрунтованими, їх належним чином перевірено й спростовано.
Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394, 395 КПК України, колегія суддів, -
вирок Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2010 року та на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5, залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Судді:
О.М. Литвинов Т.І. Франтовська В.А. Швець