1
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлової С.О.,
суддів Литвинова О.М., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.,
представника цивільного позивача ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2, -
розглянула в судовому засіданні 28 липня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК
України,
засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина
України, раніше не судимого,
засуджено за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь Костянтинівської міської ради Донецької області 379,10 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вироком вирішено питання відшкодування судових витрат та долю речових доказів.
18 квітня 2008 року приблизно о 2 годині, ОСОБА_3 спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходячи вул. Б.Котельнікових в м. Костянтинівка Донецької області, вступили між собою в попередню змову на вчинення нападу на громадян з метою заволодіння їх майном, з застосуванням до них насильства, небезпечного для їх життя та здоров'я. З цією метою ОСОБА_2, побачивши складену на землі тротуарну плитку, діючи спільно з ОСОБА_3, взяв одну з них для використання в якості знаряддя вчинення злочину. Після чого, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, прибули до зупинки громадського транспорту, розташованої на перехресті проїжджих частин вул. Леніна і Б.Котельнікових в м. Костянтинівка Донецької області, де побачили раніше не знайомих їм ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які спали на лавці даної зупинки, поряд знаходилася сумка з належними останнім речами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, приблизно о 2:05 цього ж дня, діючи умисно, спільно та злагоджено, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих спонукань, здійснили напад на ОСОБА_6 і ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2, стали оглядати вміст сумки ОСОБА_6, а потім, не виявивши нічого цінного, ОСОБА_3, діючи зі згодою з ОСОБА_2, став наносити ОСОБА_6 множинні удари інвалідною палицею, яка належить останньому, взявши її тут же біля лавки, в область голови, застосовуючи таким чином, насильство небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, подавивши волю потерпілих до опору.
Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 стали залишати місце скоєння ними злочину, однак із спонукань, направлених на отримання матеріальної вигоди, оскільки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 почали обурюватися діями ОСОБА_3 і ОСОБА_2, в цей же день приблизно о 2:10 повернулися на вказану зупинку громадського транспорту, де ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати єдиний з ОСОБА_2 злочинний умисел, направлений на розбій, діючи умисно, спільно і злагоджено за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, лівою
рукою взяв за одяг ОСОБА_6, який сидів на лавці і потягнув на себе, від чого останній упав на підлогу, після чого ОСОБА_3 і ОСОБА_2, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, стали наносити множинні удари в різні частини тіла ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_2 наносив удари тротуарною плиткою, руками і ногами, в результаті чого спричинив ОСОБА_6 крововилив повік правого ока, забій з зовнішнього боку правої брови, спинки носа з переходом на праве і ліве крило; рану тім'яної ділянки з права - легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, як такі які потребують лікування більше 6, але менше 21 дня, після чого ОСОБА_6 втратив свідомість.
Після цього ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2, діючи умисно, з метою протиправного спричинення смерті ОСОБА_7, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, застосували до нього насильство небезпечне для життя і здоров'я, при цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_2, усвідомлюючи, що внаслідок їх злочинної діяльності неминуче настане смерть потерпілого, стали наносити множинні удари в різні частині тіла ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_2 наносив удари тротуарною плиткою, яку взяв раніше на лавці, а також руками, ногами і костилем, який належить потерпілому, який взяв на лавці, а ОСОБА_3 інвалідною палицею, руками і ногами. Всього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 продовжуючи наносити множинні удари в різні частини тіла ОСОБА_7, нанесли йому не менше 7 ударів в область голови і обличчя і не менше 4 в область передньої поверхні шиї, передніх і бокових поверхонь грудної клітини.
В результаті умисних спільних злочинних дій ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ОСОБА_7 були спричинені синці на передній поверхні грудної клітини з права в проекції 3-го ребра по середньоключичній лінії, переломи 3-9 ребер з права по передньопаховій лінії, зліва 3-6 по попередньопаховій лінії, крововилив в проекції щитовидного хряща; забійні рани в лівій тім'яній ділянці, в лівій тімяно-висковій ділянці, в проекції лівої скулової кістки, на верхній повіці лівого ока з переходом на ділянку лівої брови, у лівому куту рота, синці в ділянці лоба зліва, в центрі лобу і на спинці носа, крововилив на повіках лівого ока, на підборідді зліва розповсюджуючись донизу, забій м'яких покровів голови в області вказаних ран, лінійний перелом кісток своду і основи черепу, субарахноїдальні крововиливи у полюсів обох лобних долей, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_7 на місці помер.
Причиною смерті ОСОБА_7 є відкрита черепно-мозкова травма: множинні забійні рани волосистої частини голови, обличчя, синці, крововиливи обличчя, переломи кісток черепу, крововиливи під м'які мозкові оболонки, які супроводжувалися масивною зовнішньою кровотечею із ран голови, яка ускладнювалася розвитком набряку головного мозку і гострим малокрів'ям внутрішніх органів.
Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 заволоділи майном ОСОБА_6, а саме: светром коричневого кольору, курткою сірого кольору, палкою інвалідною, які не представляють цінності; а також інвалідним костилем ОСОБА_7, який матеріальної цінності не представляє.
З вказаним майном ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись їм на власний розсуд.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись не неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у відношенні потерпілого ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання кожному за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 4 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 187 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна кожному. Прокурор зазначає, що виходячи з наслідків злочинних дій ОСОБА_3 і ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_6 заподіяні легкі тілесні ушкодження, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 посилаючись на те, що вирок суду є незаконним, винесеним з порушенням кримінально-процесуального закону, на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, просить вирок суду відносно його підзахисного скасувати, закрити щодо нього кримінальну справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 посилаючись на те, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Скаржник зазначає, що його вина у вчиненні цього злочину не доведена жодним доказом, судом при розгляді справи та постановленні вироку були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального закону, що виразилося у порушенні прав осіб, які приймали участь у справі, у невірній кваліфікації скоєного злочину та дій, інкримінуємих засудженим, вважає, що при наявності доказів, його дії підлягали б кваліфікації за ст. 121 КК України, а розбій - це ексцес виконавця ОСОБА_3 Крім того, зазначає, що суд помилково вказав у вироку про вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, так як ніхто з засуджених не перевірявся на наявність алкоголю в крові. Вказує на те, що суд необґрунтовано відмовив йому у проведенні аудіо-запису судового процесу і не надав представнику потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 слова в судових дебатах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, а касаційні скарги адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2 просив залишити без задоволення, представника цивільного позивача, який зазначив, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову є незаконним, оскільки суд в дебатах не надав йому слова для його обґрунтування, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою скаргу і просив про скасування вироку, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій щодо потерпілих, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у встановленому законом порядку та належно перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав вірну оцінку і кваліфікацію.
Свій висновок про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд зробив на підставі аналізу показань ОСОБА_3, даних їм в ході досудового слідства, із яких слідує, що при обставинах як вони вказані у вироку суду він і ОСОБА_2 вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне спричинення смерті іншій людині, із корисних спонукань, за попередньою змовою групою осіб, а також скоїли напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_3 пояснив, що перебуваючи на зупинці він розкритою долонею правої руки вдарив по лівій щоці чоловіка без визначеного місця проживання, потім ОСОБА_3 вказаній особі наніс ще 5 ударів в обличчя - в ліву щелепу правою рукою зжатою в кулак, а ОСОБА_2 раз 5-6 правою рукою вдарив цю ж особу в обличчя, стопою ноги - в груди. Після цього ОСОБА_2 почав наносити удари по потилиці і спині чоловіка, який сидів на лавочці, зігнувшись та опустивши голову, він наніс йому приблизно 8 ударів, а ОСОБА_3 в цей час обійшов зупинку і підійшов до другого чоловіка, якого почав бити палкою, яка була обперта об лавку поряд з цим чоловіком і наніс йому нею в лівий бік тулуба близько 8 ударів і раз чи два ногою в обличчя по потиличній частині і по нозі. Потім ОСОБА_2 піднявши цеглину почав наносити в верхню тім'яну частину голови сидячого чоловіка удари цеглиною, нанісши 4-6 ударів. ОСОБА_3 схопив ОСОБА_2 і відтягнув в сторону, проте ОСОБА_2 вирвався від нього і підбіг до чоловіків, що були на зупинці і став наносити удари цеглиною їм обом. ОСОБА_3 бачив, як ОСОБА_2 піднімає і опускає руку і на право і на ліво із чого і зробив висновок, що удари наносилися обом чоловікам, куди саме наносилися удари він сказати не може, так як було темно. Після чого вони з ОСОБА_2
забрали речі зазначених чоловіків і пішли, по дорозі додому ОСОБА_3 і ОСОБА_2 викинули костиль і палицю.
Аналогічні за змістом показання ОСОБА_3 давав і будучи допитаним в якості обвинуваченого, доповнивши свої показання тим, що ОСОБА_2 бив потерпілого не лише цеглиною, а й костилем. (т. 1 а.с. 199-202, т. 2 а.с. 175, 202, т. 4 а.с. 120). Зазначені показання ОСОБА_3 підтвердив і в судовому засіданні під час дослідження матеріалів справи (т. 5 а.с. 76).
Показання ОСОБА_3 про обставини вчинення злочинів об'єктивно підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6, який показав, що на зупинці де він знаходився з ОСОБА_7 було двоє хлопців, той, що був одягнутий в червону куртку почав витягувати з сумки його речі, схопив його палку, яка знаходилася на лавці і наніс ОСОБА_6 два удари по голові, в результаті чого у нього пішла кров. Після цього хлопці пішли, приблизно через 10 хвилин повернувся хлопець в червоній куртці, підійшов до нього і зіштовхнув з лавки. Коли ОСОБА_6 впав на коліна, хлопець почав наносити йому удари по голові в тім'яно-вискову ділянку, приблизно 3-4 удари, він впав під лавку, після цього він відчув ще один удар по лівій руці в область лівого ліктя, потім його ще три рази вдарили в область грудної клітини. Хто його бив, він точно сказати не може, так як втрачав свідомість, проте над собою чув крик хлопця в червоній куртці. Перед втратою свідомості він почув як ОСОБА_7 запитав у хлопців, що вони роблять, після цього він відчув 4-5 глухих удари і втратив свідомість (т. 1 а.с. 127-129, 150-152, т. 2 а.с. 22-25);
висновками експертиз:
- № 616, відповідно до якого в дрібних плямах на костилі і інвалідній палці, в змивах з кросівок ОСОБА_2 в малопомітних сіро-коричневих плямах на джинсах ОСОБА_2 знайдені сліди крові, видова приналежність яких не визначена (т. 2 а.с. 113-119);
- № 367, відповідно до якого в плямах на сорочці, вилученої з місця події, виявлена кров людини, яка могла належати ОСОБА_6 В плямах на пальто, вилученого з міста події, виявлена кров людини, яка могла належати як потерпілому ОСОБА_7 так і ОСОБА_2, і не могла належати ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 125-128);
- № 337, відповідно до якого ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_7 є забійними ранами і виникли від дії ребра тупого предмета. Характер цих ушкоджень вказує на те, що вони не могли виникнути від дії каменю, вага якого більше 3 кг чи дерев'яної палки, яка на основі має круглу форму. Не виключається можливість нанесення цих ушкоджень нижньою опорною частиною медичного костиля, який має форму прямокутника з ребром (т. 2 а.с. 134-137);
- комісійних судово-медичних експертиз №№ 3 і 4, відповідно до яких не виключається утворення ушкоджень в результаті дії інвалідної палки, костиля, декоративного каменю, які надані для дослідження, а також в результаті дій взутими ногами, пляшкою; тілесні ушкодження
- як ОСОБА_7, так і ОСОБА_6 могли бути заподіяні при обставинах, на які вказував ОСОБА_3 під час допитів, відтворення обстановки і обставин події з його участю (т. 3 а.с. 174-180, 188-192).
Крім того, винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується іншими доказами наявними в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, а саме даними протоколів: огляду місця події від 18 квітня 2008 року, від 20 квітня 2008 року, від 23 квітня 2008 року; відтворення обстановки та обставин події від 20 квітня 2008 року за участю ОСОБА_6, від 22 квітня 2008 року за участю ОСОБА_3; огляду, вилучення та приєднання до матеріалів справи речових доказів, пред'явлення особи для впізнання (т. 1 а.с. 28-61, 147-149, 153-157, 163-164, 167-168, 170-176, 183-190, 217-229, 244-246, 275-279, т. 2 а.с. 167-169).
Під час досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_2 про відсутність доказів його вини у вчиненні зазначеного злочину, а за наявністю доказів кваліфікації дій останнього за ст. 121 КК України та захисника ОСОБА_4 про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, є безпідставними.
Суд правильно застосував кримінальний закон, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство вчинене з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб.
Судом надано ґрунтовну і об'єктивну оцінку показанням засуджених щодо ролі кожного з них у вчиненні злочину, з якою погоджується колегія суддів, оскільки вона свідчить про прагнення обох засуджених уникнути відповідальності за вчинені злочини.
Спростовуються матеріалами справи і доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд помилково вказав у вироку про вчинення даного злочину в стані алкогольного сп'яніння. Так, сам ОСОБА_2 в своїх показаннях вказував на те, що 17 квітня 2008 року після 18:00 він з братом та ОСОБА_3 пішли прогулятися в парк, де з ними ще були дівчата на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які на його думку принесли двохлітрову пляшку пива «Сармат світле», більшу частину пива випили він, його брат і ОСОБА_3 Вони просиділи в парку приблизно до 22:00 і дівчата пішли додому. В той же вечір після 23:30 ОСОБА_3 купив за 4 грн у жінки на прізвисько «БЕЛОРУСИХА» пляшку самогону 0,5 л., після чого вони разом пішли додому до ОСОБА_2, де і розпивали цей самогон приблизно до 1 години ночі. Пили приблизно порівну (т. 1 а.с. 158-160, т. 3 а.с. 36).
Свідок ОСОБА_8 також підтвердив, що в ту ніч вони разом з
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вживали алкогольні напої (т. 1 а.с. 255-257). Крім того, про це зазначав в своїх показаннях, які наведені вище, засуджений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 127-129, 150-152, 199-202, т. 2 а.с. 22-25, 175, 202).
Посилання у скарзі засудженого ОСОБА_2 на те, що суд безпідставно відмовив у проведенні фіксації судового засідання технічними засобами, є необгрунтованими.
Як убачається з протоколу судового засідання, ніхто із учасників процесу, у тому числі і засуджений ОСОБА_2, відповідного клопотання не заявляли.
За даними висновку судово-медичного експерта № 4 тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_6, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягнули короткочасний розлад здоров'я (т. 3 а.с. 188-192).
За таких обставин дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд мав кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК України як вчинені за попередньою змовою групою осіб поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, а не за ч. 4 ст. 187 КК України, за ознакою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Тому в цій частині вирок суду підлягає зміні, а касаційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задоволенню.
При призначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України колегія суддів, виходячи з положень статтей 65-67 КК України врахувала ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи винних, що містяться у вироку суду.
Як вбачається з протоколу судового засідання суд в порушення вимог ч. 2 ст. 318 КПК України, не надав слово у судових дебатах представнику цивільного позивача - ОСОБА_1, що на його думку спричинило до неправильного вирішення цивільного позову в частині визначення належних відповідачів.
За таких обставин, вирок суду в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 187 КК України
на ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити покарання за цим злочином - 7 років позбавлення волі кожному з конфіскацією всього належного їм майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 і ОСОБА_2 14 років позбавлення волі кожному з конфіскацією всього належного їм майна.
Вирок суду в частині вирішення цивільного позову Костянтинівської міської ради Донецької області скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
У решті вирок щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
____________ _____________ _____ _________
С.О. Орлова О.М. Литвинов І.Г. Тельнікова