Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Григор'євої І.В.,
суддів Єленіної Ж.М., Британчука В.В.,
за участю прокурора Чорної І.С.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року.
Зазначеною ухвалою кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 22 квітня 2009 року вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області за ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком три роки,
у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. п. 4, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого: 16 січня 2009 року вироком Близнюківського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців,
у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. п. 4, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 296 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого: 29 серпня 2007 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком три роки,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового розслідування вказані особи обвинувачуються у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_6 8 березня 2009 року, приблизно о 5-й годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись поблизу приміщення автовокзалу по вул. Радянській в с. Близнюки Харківської області, підійшов до раніше невідомого ОСОБА_8, у якого став вимагати сірники і 5 гривень. Після того як потерпілий відмовив йому, останній грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_8 декілька ударів кулаком в обличчя, після чого потерпілий впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 наніс також декілька ударів ногою в обличчя потерпілому. На вимогу свідків зупинити хуліганські дії, ОСОБА_6 не реагував. У результаті хуліганських дій ОСОБА_6 спричинив потерпілому перелом спинки носа та садна на обличчі, які віднесяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
2 травня 2009 року вдень ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 знаходячись за місцем проживання останнього у будинку АДРЕСА_1 під час розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_6 розповів ОСОБА_5, що в сусідньому будинку № 11 мешкає один пенсіонер ОСОБА_9, в якого є вироби з кольорового металу, гроші - заощадження пенсії. В цей же день, близько 19-ї години, ОСОБА_6 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння вступив у попередню змову з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на протиправне збагачення шляхом відкритого викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_9, 1926 року народження. З цією метою ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 проникли через паркан у двір домоволодіння ОСОБА_9 ОСОБА_6 і ОСОБА_5 закрили ставні на вікнах будинку потерпілого, обірвали телефонний кабель, зірвали замок на вхідних дверях і проникли в будинок. Для подолання супротиву потерпілого, який вийшов їм на зустріч, ОСОБА_5 застосував насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, наніс йому удар рукою в обличчя, від чого потерпілий впав на підлогу. Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 посадили ОСОБА_9 в крісло і стали вимагати видачі грошей. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стали обшукувати кімнати з метою виявлення грошей, однак їх не знайшли. ОСОБА_7, усвідомлюючи, що спільно з іншими підсудними вчиняють розбійний напад, став виносити з будинку потерпілого його майно.
Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, відкрито викрали майно потерпілого на загальну суму 638 гривень.
Викрадене майно винесли із будинку потерпілого, перекинули через паркан та територію домоволодіння ОСОБА_6 ОСОБА_7 став переносити викраде майно в будинок ОСОБА_6 А підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повернулись до ОСОБА_9 для винесення іншого майна.
Коли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 знову проникли у дім, то у вітальні їх зустрів потерпілий, в якого у руках були вили і якими з метою вчинити супротив наніс удар вилами в область обличчя ОСОБА_6.
ОСОБА_5 вирвав із рук у ОСОБА_9 вили, відкинув їх і наніс кулаком удар останньому в область підборіддя, від якого потерпілий упав на підлогу. Після цього ОСОБА_5 наніс потерпілому ще два удари рукою в область обличчя і грудей, а ОСОБА_6 наніс декілька ударів ногою потерпілому по боковій частині тулуба з права і верхнім кінцівкам, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
Подолавши супротив потерпілого, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишили потерпілого в прихожій та винесли з будинку майна на загальну суму 58 гривень.
Ці дії підсудних органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло.
Продовжуючи свої злочинні дії 2 травня 2009 року, біля 20-ї години, після вчинення розбійного нападу, з метою з метою приховати вчинений злочин, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 будучи в стані алкогольного сп'яніння, вступили у попередню змову на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9, оскільки останній знав ОСОБА_6 і міг повідомити про вчинення злочину працівникам міліції.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 повернулись у дім. Діючи спільно і погоджено, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, бажаючи позбавити життя потерпілого з особливою жорстокістю, спричиняючи особливі мучення і страждання, умисно нанесли лежачому на підлозі ОСОБА_9 численні удари в особливо важливі органи - в голову, шию і тулубу. Також ОСОБА_6 залив потерпілому горілку з пляшки, яку знайшов в будинку. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 душили потерпілого, при цьому ОСОБА_6 закрив подушкою рот потерпілого, а ОСОБА_5 ногою ставав на горло потерпілого. Від цих дій підсудних настала смерть потерпілого. Причиною смерті потерпілого є травматичний шок, обумовлений тупою травмою тіла з переломом кісток скелету і пошкодженнями внутрішніх органів.
Ці дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового слідства за пунктами 4, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Окрім того органом досудового слідства ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за придбання без мети збуту для особистого використання у неустановленої досудовим слідством особи, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження канабісу, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 39,06 г.
За клопотанням захисту суд кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в об'ємі пред'явленого їм обвинувачення повернув прокурору на додаткове розслідування.
У касаційній скарзі прокурора , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушується питання про скасування цієї ухвали і направлення справи на новий судовий розгляд з тих підстав, що досудове слідство проведено з достатньою повнотою, а у разі необхідності додаткове дослідження окремих обставин справи прокурор може скористатись ст. 277 КПК України.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, в ухвалі суд зазначив, що кримінальна справа про умисне вбивство ОСОБА_9 була порушена 3 травня 2009 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а 5 травня цього ж року вказана кримінальна справа відносно ОСОБА_7 закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Також в ухвалі суду зазначається, що у справі наявна постанова слідчого від 28 липня 2009 року, якою закрита кримінальна справа відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, і цією ж постановою відносно них порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого п. п. 4, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Суд, вказавши, що позбавлення життя людини, вчинене з особливою жорстокістю, з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, передбачене законом про кримінальну відповідальність лише в якості кваліфікуючих ознак складу умисного вбивства, вважав, що закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за відсутністю в їх діях складу кваліфікованого убивства, об'єктивною стороною якого є умисне протиправне спричинення смерті іншій людині і порушення відносно цих же осіб справи про умисне вбивство потерпілого, вчинене з особливою жорстокістю, з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, орган досудового слідства допустив протиріччя у висновках про наявність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України.
Крім того, направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд вказав про наявність протиріч в обвинуваченні, пред'явленому ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що виразилась у неконкретності обвинувачення, зокрема, щодо виду тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_9
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду.
Так, ч. 2 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство за наявності обтяжуючих обставин. Передбачені у ч. 2 ст. 115 КК України кваліфікуючі обставини є альтернативними кваліфікуючими ознаками одного й того ж кваліфікованого складу злочину, які виділені окремими пунктами, що зумовлює особливості кваліфікації як одного умисного вбивства за наявності кількох обтяжуючих обставин, так і кількох умисних вбивств за наявності обтяжуючих обставин, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України.
У зв'язку з цим закриття кримінальної справи відносно особи за одним (кількома) пунктами ч. 2 ст. 115 КК України та порушення відносно цієї ж особи кримінальної справи за іншим (іншими) пунктами ч. 2 ст. 115 КК України не вказує на протиріччя у висновках органу досудового слідства про наявність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи”, в окремих випадках залежно від конкретних обставин справи можлива кваліфікація дій винної особи і за кількома пунктами ч. 2 ст. 115 КК України, якщо буде встановлено, що передбачені ними мотиви (мета) рівною мірою викликали у винного рішучість вчинити вбивство.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише у тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. У рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу і надавати переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК України). Про це зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”.
Розглядаючи справу щодо підсудних, апеляційний суд не дотримався цих вимог закону та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, якими регламентовано повернення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. У разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, встановлених у ст. ст. 276, 277, 278 КПК України.
А тому, направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав некоректності пред'явленого органом досудового слідства обвинувачення є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, суд, направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, не мотивував належним чином підстави для повернення справи на додаткове розслідування, не зазначив, які слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування.
Також ухвала про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не містить жодних обґрунтувань направлення кримінальної справи на додаткове розслідування в частині пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в частині пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, в частині пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів уважає, що Апеляційним судом Харківської області при поверненні кримінальної справи на додаткове розслідування допущені такі порушення чинного кримінально-процесуального законодавства, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали, постановленої у справі по обвинуваченню ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді апеляційному суду необхідно розглянути дану кримінальну справу з дотриманням чинного законодавства та постановити законне рішення.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити у той же суд на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою.
І.В. Григор'єва Ж.М. Єленіна В.В. Британчук