Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого судді Зубара В.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Стратюка О.М.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року.
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2011 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 травня 2010 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт,
засуджено за:
- ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 389 КК України на 6 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання ОСОБА_5 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано до призначеного покарання, покарання невідбуте за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 5 травня 2010 року та остаточно визначено ОСОБА_5 покарання 4 роки 6 місяців 15 днів позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України вирок щодо яких не оскаржується.
Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року вирок Шепетівського міськрайонного суду від 17 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного засудженому покарання скасовано та постановлено свій вирок.
Цим вироком ОСОБА_5 призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 389 КК України 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 5 травня 2010 року і остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 років 6 місяців 1 дня позбавлення волі.
В решті вирок залишено без зміни.
Як визнав міськрайонний суд, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 13 жовтня 2010 року з 0 год. до 2 год. 30 хв., шляхом пошкодження навісного замка, проникли в гараж потерпілого ОСОБА_9, що розташований в АДРЕСА_1, звідки таємно, а ОСОБА_5 також і повторно викрали майно на загальну суму 87841 грн. 33 коп.
Крім того, ОСОБА_5 визнано винним і в тому, що він будучи раніше судимим 5 травня 2010 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт та будучи направленим Шепетівським міжрайонним відділом кримінально - виконавчої інспекції для відбування покарання в Шепетівський центр дитячої та юнацької творчості, ухилився від його відбування.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд через істотне порушення кримінально-процесуального закону. При цьому зазначив, що постановляючи вирок щодо ОСОБА_5, апеляційний суд, в порушення вимог ст. ст. 332 - 335 КПК України, не сформулював обвинувачення за ч. 2 ст. 389 КК України, визнане доведеним судом першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 378 КПК України та роз'яснень п. 8 постанови
Пленуму Верховного Суду України №1 від 15 травня 2006 року “Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку” вирок апеляційного суду має відповідати вимогам статей 332-335 КПК України. Як видно зі справи суд ці вимоги закону не виконав.
Засуджуючи ОСОБА_5 за ухилення від відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт, суд, всупереч вимогам ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку не сформулював обвинувачення щодо цього злочину, не зазначив час, місце та спосіб його вчинення, його наслідки, форму вини та мотив.
За таких обставин вирок апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим він підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, при якому суд має ретельно перевірити доводи апеляції прокурора щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України та прийняти рішення, належно мотивувавши його та постановити обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Зубар В.В. Сахно Р.І. Шибко Л.В.
Оскільки вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вирок, постановлений апеляційним судом щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Таким чином, невідповідність мотивувальної частини вироку апеляційного суду вимогам ст.ст. 334, 335 КПК України розцінюється судом касаційної інстанції як істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що перешкодило суду апеляційної інстанції постановити законний і обґрунтований вирок, а тому постановлене щодо ОСОБА_5 судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки і постановити судове рішення у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.
З огляду на наведене, колегія суддів, частково погоджуючись з доводами касаційної скарги захисника ОСОБА_10, вважає, що постановлений вирок щодо ОСОБА_11 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
Під час нового розгляду справи необхідно ретельно перевірити підставність та правильність доводів апеляцій, дати їм всебічну оцінку і з урахуванням наведеного прийняти законне та обґрунтоване рішення.
підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України вирок щодо яких не оскаржується.
Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року вирок Шепетівського міськрайонного суду від 17 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного засудженому покарання скасовано та постановлено свій вирок.
Цим вироком ОСОБА_5 призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 389 КК України 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 5 травня 2010 року і остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 років 6 місяців 1 день позбавлення волі.
В решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 13 жовтня 2010 року з 0 год. до 2 год. 30 хв., шляхом пошкодження навісного замка, проникли в гараж потерпілого ОСОБА_9, що розташований в АДРЕСА_1, звідки таємно, а ОСОБА_5 також і повторно викрали майна на загальну суму 87841 грн. 33 коп.
Крім того, ОСОБА_5 визнано винним і в тому, що він будучи раніше судимим 5 травня 2010 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт та направленим Шепетівським міжрайонним відділом кримінально - виконавчої інспекції для відбування покарання в Шепетівський центр дитячої та юнацької творчості, ухилився від виконання цього виду покарання.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд через істотне порушення кримінально-процесуального закону. Прокурор зазначив, що постановляючи вирок щодо засудженого, суд, в порушення вимог ст. ст. 332 - 335 КПК України, не зазначив зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КПК України вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332 - 335 цього Кодексу, тобто апеляційний суд при розгляді апеляцій у вироку обов'язково мусить зазначити статті, за якими було засуджено особу, формулювання обвинувачення, встановлене судом першої інстанції, короткий зміст апеляцій та мотиви їх задоволення чи відмови, а при зміні обвинувачення, якщо було проведено судове слідство, - його нове формулювання.
Відповідно до ст.ст. 333, 335 КПК України у вступній та резолютивній частинах вироку повинно бути зазначено кримінальний закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний та кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним.
При цьому, виходячи з положень ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Постановляючи вирок щодо ОСОБА_5, апеляційний суд не дотримався вказаних вимог закону та склав вирок, який не містить формулювання обвинувачення, яке визнав місцевий суд.
Так, провівши часткове судове слідство та дослідивши докази, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та необхідність скасування вироку з цих підстав. Разом з тим, при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, апеляційний суд не вказав місця, часу, форми вини та мотивів злочину в частині скоєння ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
Таким чином, невідповідність мотивувальної частини вироку апеляційного суду вимогам ст.ст. 334, 335 КПК України розцінюється судом касаційної інстанції як істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що перешкодило суду апеляційної інстанції постановити законний і обґрунтований вирок, а тому постановлене щодо ОСОБА_5 судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки і постановити судове рішення у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Зубар В.В. Сахно Р.І. Шибко Л.В.