10 серпня 2011 р. Справа № 47/199-07
Судова колегія у складі:
головуючого судді Камишевої Л.М., судді Ільїна О.В., судді Черленяка М.І.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю прокурора -Шевелева К.Є., посвідчення № 108 від 25.05.2011 року,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за дорученням б/н від 30.12.2010 року,
відповідача -ОСОБА_2, за дорученням б/н від 30.06.2011 року,
3-ої особи -не з'явися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова (вх. №2296Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 13 квітня 2007 року у справі № 47/199-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК СКСМ», м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства «ІМТОКС», м. Харків
3-я особа Харківська міська рада, м. Харків
про визнання дійсним договору,
В квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, укладений 03 жовтня 2006 року між ТОВ «МК СКСМ»та ВАТ «ІМТОКС»; скасувати право власності відповідача на нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А'-2», літ. «А2-7», літ. «А3-3», літ. «А4 -4», літ. «Б-1», літ. «Б' -1», літ. «Б2-3», літ. «В-2», літ. «Г-1», літ. «Г1-1», літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109, та визнати за позивачем право власності на зазначені нежитлові приміщення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 квітня 2007 року у справі № 47/199-07 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 03 жовтня 2006 року, укладений між ВАТ «ІМТОКС»та ТОВ «МК СКСМ». Скасовано право власності ВАТ «ІМТОКС»на нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А'-2», літ. «А2-7», літ. «А3-3», літ. «А4 -4», літ. «Б-1», літ. «Б' -1», літ. «Б2-3», літ. «В-2», літ. «Г-1, літ. «Г1-1», літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109. Визнано право власності на нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А'-2», літ. «А2-7», літ. «А3-3», літ. «А4 -4», літ. «Б-1», літ. «Б' -1», літ. «Б2-3», літ. «В-2», літ. «Г-1», літ. «Г1-1», літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109, за ТОВ «МК СКСМ». Стягнуто з ВАТ «ІМТОКС»на користь ТОВ «МК СКСМ»витрати по сплаті державного мита у розмірі 25670 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Прокурор Київського району м. Харкова з рішенням суду першої інстанції не погодився, в травні 2011 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якій зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають суттєве значення по справі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13 квітня 2007 р. у справі № 47/199-07 і прийняти нове, яким в позові відмовити.
Крім того, прокурор просив відновити строк на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, а саме: про винесення оскаржуваного рішення прокуратурі стало відомо лише 25.05.2011 р. при проведенні відповідної перевірки.
Враховуючи постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р., відповідно до якої особи, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки Господарським процесуальним кодексом України до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 9 червня 2011 року , враховуючи, що прокуратура Київського району м. Харкова звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах Харківської міської ради, яка не була стороною по даній справі, колегія суддів відновила строк на подання апеляційної скарги.
Крім того, прокурор просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А1-2», літ., «А1-7», літ. «Аі-3», літ. «А4-4», літ. «Б-1», літ. «Б1-1», літ. «БІ-3», літ. «В-2», літ. «Г-1», літ. «Г1-1», літ. «Д-1», розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109.
Позивач відзив на апеляційну скаргу прокурора не надав.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 13 квітня 2007 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу прокурора зазначає, що ВАТ «ІМТОКС»не здійснював самочинного будівництва; на законних підставах набув право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Пушкінській, 109 в м. Харкові; Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»на об'єкти нерухомого майна виготовлені технічні паспорти. Вважає рішення місцевого господарського суду від 13 квітня 2007 року законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Третя особа -Харківська міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу прокурора доводи, які виклав прокурор, не підтримує та також зазначає, що ВАТ «ІМТОКС»не здійснював самочинного будівництва, оскільки набув на законних підставах право власності на спірне нерухоме майно шляхом його викупу у держави Україна ще в 1994 р. На момент винесення рішення господарським судом був повноправним власником спірного нерухомого майна, тому суд не зобов'язаний був з'ясовувати належність земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, власнику цього нерухомого майна, оскільки діюче на той момент законодавство України цього не передбачало.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Враховуючи, що третя особа -Харківська міська рада про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, судова колегія вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
03 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «ІМТОКС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК СКСМ»укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлових будівель: літ. «А-1», літ. «А'-2», літ. «А2-7», літ. «А3-3», літ. «А4 -4», літ. «Б-1», літ. «Б' -1», літ. «Б2-3», літ. «В-2», літ. «Г-1, літ. «Г1-1», літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109.
Відповідач -ВАТ «ІМТОКС», набув право власності на вказані будівлі на підставі договору № 265 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендної фірми «ІМТОКС», укладеного між відповідачем та Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області (т.1 а.с.49-53).
Цілісний майновий комплекс переданий відповідачу за актом приймання-передачі від 19 жовтня 1994 року (т.1, а.с. 59 ).
26 березня 1998 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем було підписано доповнення до акту приймання-передачі від 19 жовтня 1994 року.
Згідно з цим актом відповідачу були передані, зокрема, тимчасові споруди, теплові мережі, шляхи, а також нерухоме майно: виробничих корпусів № 95, 95а, 95-б, 96, 99, та незавершене будівництво корпусу 100 (т.1 а.с.60-61).
Як вбачається із пояснень третьої особи -Харківської міської ради, наданих у відзиві на апеляційну скаргу прокурора , згідно з даними КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», 14 лютого1998 року на замовлення ВАТ «ІМТОКС»була здійснена поточна інвентаризація нежитлових будівель, розташованих по вул. Пушкінській, 109 в м. Харкові, а саме: нежитлових будівель літ. «А-1», загальною площею 2765,9 кв.м.; літ. «А3-3», загальною площею 431,1 кв.м.; літ. «А4-4», загальною площею 1579,8 кв.м., які входили до складу корпусу № 95; нежитлової будівлі літ. «А2-7», загальною площею 2051,6 кв.м., яка входила до складу корпусу № 95а; нежитлової будівлі літ. «А1^», загальною площею 2495,1 кв.м., яка входила до складу корпусу № 95б; нежитлової будівлі літ. «Б-1», «Б^І», загальною площею 688,9 кв.м., літ. «Б2-3»загальною площею 647,6 кв.м., які входили до складу корпусу № 96; нежитлової будівлі літ. «В-2», загальною площею 817,9 кв.м., літ. «Г-1», «Г1-1»загальною площею 171,5 кв.м., літ. «Д-1»загальною площею 502,2 кв.м., які входили до складу корпусу №99.
На підставі договору купівлі-продажу № 265 цілісного майнового комплекси від 27.05.1994 р., посвідченого восьмою Харківською Державною нотаріальною конторою, реєстраційний №1-7177 від 30.06.1994р.; акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу від 25.05.1994 р.; свідоцтва про право власності, виданого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, реєстраційний № 187 від 25.10.1994 р.; додатку до акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу від 26.03.1998 р., Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» було видане реєстраційне посвідчення № 2568 від 18.03.1998 р., згідно з яким вищезазначені нежитлові будівлі, які входили до цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою вул. Пушкінська, 109, були зареєстровані за ВАТ «ІМТОКС».
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм.
Вказана правова норма є чинною з 1 січня 2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «ІМТОКС» набуло право власності на спірне нерухоме майно шляхом його викупу у держави Україна в 1994 році. На час винесення оскаржуваного рішення господарським судом ВАТ «ІМТОКС»було власником спірного нерухомого майна.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що місцевий господарський суд не врахував приписи статті 376 Цивільного кодексу України, як на підставу для скасування судового рішення, є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення ВАТ «ІМТОКС»самочинного будівництва. Прокурор доводи учасників процесу щодо відсутності самочинного будівництва не спростував при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Крім того, необґрунтованими є доводи прокурора в апеляційній скарзі на відсутність дозволу на будівництво об'єкта містобудування з посиланням на положення статті 22 Закону України «Про основи містобудування»та Закону України «Про планування та забудову територій».
Так, Закон України «Про планування та забудову територій»(№ 1699-III) набув чинності з 20.04.2000 р., тоді як уже було зазначено, відповідач став власником спірних будівель у 1994 році, а тому положення цього Закону також не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Закон України «Про планування та забудову територій»втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 19.05.2011 р. (№ 3395-У1) .
Законом України «Про містобудування» визначені правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і цей Закон спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
Як уже було зазначено, вказаний об'єкт не є самочинно побудованим, оскільки був державним майном цілісного майнового комплексу орендної фірми «ІМТОКС»та включав в себе усі активи та пасиви згідно інвентаризаційним описам.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.10.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, договірна вартість об'єктів нерухомого майна, розташованих по вул. Пушкінській, 109 в м. Харкові склала 3 000 000 грн., з яких: 2 200 000 грн. позивач зобов'язався сплатити на протязі 3-х днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі нежитлових будівель, шляхом передання відповідачу простих векселів, емітованих АТЗТ «Спецбудмонтаж», а 800 000 грн. позивач зобов'язався сплатити на протязі 2-х місяців з моменту підписання акту приймання-передачі нежитлових будівель, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, вказаний у договорі.
01.03.2007 року, на виконання умов договору, відповідачем були передані позивачу за актом приймання-передачі нежитлові будівлі: літ. «А-1», літ. «А'-2», літ. «А2-7», літ. «А3-3», літ. «А -4», літ. «Б-1», літ. «Б -1»літ. «Б2-3», літ. «В-2», літ. «Г-1, літ. «Г1-1», літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторони договору належним чином були виконали свої зобов'язання за договором купівлі-продажу відносно проведення розрахунків за договором та передачі нежитлових будівель.
Слід зазначити, що відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені. Та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень, зокрема, міських рад на території міст, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Харківська міська рада, до повноважень якої належить розпорядження землями територіальної громади м. Харкова, не заперечує законності користування позивачем земельною ділянкою, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна по вул. Пушкінській, 109 в м. Харкові.
Згідно з довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 1801309, станом на 07.07.2011р. нежитлові будівлі літ. «А2-7», літ. «А3-3», літ. «Б-1», літ. «Б1-1», літ. «Б2-3», літ. «В-2», літ. «Г-1», літ. «Г1-1»за адресою вул. Пушкінська, 109, на праві власності зареєстровані за ТОВ «ЮСТБУДІНВЕСТ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради від 14.09.2007 р.; нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А1 -2», літ. «А4-4», літ. «Д-1»за адресою вул. Пушкінська, 109, на праві власності зареєстровані за ТОВ «МК СКСМ»на підставі рішення господарського суду Харківської області від 13 квітня 2007 року у справі № 47/199-07 (т.1 а.с.139-140).
Прокурором заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А1-2», літ. «А1-7», літ. «А1-3», літ. «А4-4», літ. «Б-1», літ. «Б1-1», літ. «БІ-3», літ. «В-2», літ. «Г-1», літ. «Г1-1», літ. «Д-1», розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що позов забезпечується накладанням арешту на майно, що належить відповідачеві.
Разом з тим, із довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 1801309 вбачається, що нерухоме майно літ. «Б-1», літ. «Б1-1», літ. «В-2, літ. «Г-1»зареєстровано на праві власності за іншою юридичною особою, а саме ТОВ «ЮСТБУДІНВЕСТ»; нерухоме майно літ. «А-1», літ. «А4-4», літ. «Д-1»зареєстровано на праві власності за позивачем; а нерухоме майно літ. «А1-2», літ. «А1-7», літ. «А1-3», літ. «Б1-3», літ. «Г1-1»за адресою вул. Пушкінська, 109 в м. Харкові не значиться.
Враховуючи зазначені обставини, а також відсутність підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову; про залишення рішення господарського суду Харківської області від 13 квітня 2007 року у справі № 47/199-09 без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
В задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13 червня 2007 року у справі № 47/199-07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Черленяк М.І.
Повний текст постанови підписаний 15 серпня 2011 року.