15 серпня 2011 р. Справа № 18/1696/11
Колегія суддів у складі:
Головуючого-судді -Могилєвкіна Ю.О., суддів - Пушай В.І., Плужника О.В.
при секретарі -Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
відповідача -Хорішко О.М.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2942 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.06.11 р. у справі № 18/1696/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод", Херсонська область, м. Нова Каховка
до Публічного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод", Полтавська область, м. Карлівка
про стягнення 24 559,09 грн.,-
встановила:
У червні 2011 р. позивач звернувся з позовом до господарського суду Полтавської області про стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості по договору поставки № 4028/115-07 від 25.05.2007 р., з якої основного боргу -17316,79 грн.; пені -3534,86 грн.; 3% річних -441,83 грн.; індексу інфляції -3265,61 грн., всього на суму 24 559,09 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.06.2011 року по справі № 18/1696/11 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача боргу - 17316,79 грн.; пені -3534,86 грн.; 3% річних -441,83 грн.; індексу інфляції -3265,61 грн., а також 245,59 грн. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач повинен був провести повну оплату продукції після фактичного відвантаження, а саме 12.11.2008 р. Як свідчать надані банківські виписки та розрахунок суми основного боргу зобов'язання відповідачем виконано не в повному обсязі, а саме в сумі 58362,50 грн., тому заборгованість склала 17316,79 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 20.05.2011 р. та не заперечується боржником.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати частково про стягнення 24 559,09 грн. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 534,86 грн. При цьому, відповідач вказує на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
При цьому, відповідач зазначає, що 24 червня 2011 року ПАТ «Карлівський машинобудівний завод»надало суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 30 червня 2011 року, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання (докази додаються). Проте, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Отже, господарський суд Харківської області порушив норми процесуального законодавства України, а саме ст. 77 Господарсько процесуального кодексу України, ухваливши 30 червня 2011 року рішення у справі № 18/1696/11.
Згідно ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
На думку відповідача, суд першої інстанції не взяв до уваги вищевикладений факт та вимоги відповідача про стягнення пені в сумі 3534,86 грн. з апелянта задовольнив повністю, не застосувавши строк позовної давності.
Як зазначає відповідач, відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Перебіг позовної давності про стягнення пені в сумі 3534,86 грн. почався з 13.11.2008 р. та закінчився 12.11.2009 р., тому вимоги відповідача про стягнення останньої є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Тому, на думку відповідача, судом першої інстанції не були взяті до уваги факти, що й призвело до неправильних висновків і відповідно до прийняття рішення.
Позивач свого представника в засідання судової колегії не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи за поданою апеляційною скаргою.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції необґрунтовано не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 30 червня 2011 року, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання, чим позбавив його права на участь в судовому процесі для надання відповідних пояснень безпідставне.
Згідно з вимогами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України - сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи. Неявка представника відповідача у засідання не є обставиною, що позбавляє суд розглянути позов на наявними в ній матеріалами та доказами згідно ст.75 ГПК України, оскільки відповідач як юридична особа мав змогу та повинен був направити у засідання іншого представника (керівника, заступника) для надання пояснень щодо заперечень на позовну заяву та подання до суду відповідних клопотань.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, відповідач повинен був провести повну оплату продукції після фактичного відвантаження, а саме 12.11.2008 р. Як свідчать надані банківські виписки та розрахунок суми основного боргу, зобов'язання відповідачем виконано не в повному обсязі, а саме в сумі 58362,50 грн., тому заборгованість склала 17316,79 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 20.05.2011 р. та не заперечується боржником.
В своїй скарзі відповідач не заперечує проти стягнення з нього суми основного боргу, однак не згоден із стягненням з нього пені в сумі 3534,86 грн., посилаючись на перебіг строку позовної давності, що передбачений ч.2 ст. 258 ЦК України.
Відповідно до вимог п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається з матеріалів справи, заява про застосування позовної давності до суду першої інстанції до винесення ним рішення подана не була.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Полтавської області від 30.06.11 року по справі № 18/1696/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 17.08.2011 року.