"08" серпня 2011 р. Справа № 5021/948/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Жуков В.М.
відповідача - Заболотний А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2789С/3-9 ) на рішення господарського суду Сумської області від 07.06.11 р. у справі № 5021/948/2011
за позовом ВАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе"
до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в ос. ГПУ "Шебелинкагазвидобування"
про визнання договору частково недійсним
У квітні 2011р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання недійсним з моменту укладення договір № 4/358 від 10.03.2006 року, укладений між ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднанняім.М.В.Фрунзе» та Дочірньою компанією Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування »в частині Додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року та просить покласти на відповідача судові витрати по справі, посилаючись на помилку при укладанні договору та ст. ст.217, 229 ЦК України.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.06.2011 р. по справі № ( суддя Коваленко О.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення Договір № 4/358 від 10.03.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»та Дочірньою компанією «Укргазовидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»в частині Додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року, з посиланням на помилкове укладення зазначених додатків.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
У апеляційній скарзі зазначив, що судом порушено ч.2 ст. 35 ГПК України та не враховано, що договір розірваний в зв'язку з невиконанням термінів виконання робіт наведених у додатках №3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди №2 питання дійсності та правомірності договору розглядалося судами різних інстанцій. Відповідач вважає, що позивач зазначає не про усвідомлення допущеної помилки про обставини, які мають істотне значення, при укладанні оспорюваних правочинів, а про виявлену згодом невигідність їх укладання для себе, а також позивачем порушена позовна давність.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві відповідач зазначив, що посилання апелянта на те, що в зазначеному відповідачем рішенні не розглядались вимоги про визнання недійсним договору і рішення по справі №9/110-09 не встановлює будь -яких обставин, що не підлягають доказуванню у справ №і5021/948/2011, підставою для визнання договору недійсним не була невигідність укладання договору, строк позовної даності не пропущений, так як йому стало відомо про помилку після розгляду справи №9/110-09.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 10.03.2006р. між ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»укладено договір № 4/358, за яким позивач зобов'язувався виконати будівельні роботи по об'єкту «Облаштування Хрестищенського ГКР. Реконструкція ДКЦ-1 Хрестищенської ДКС»і передати їх у власність відповідачу, а останній зобов'язувався прийняти і оплатити їх вартість.
Додатковою угодою № 1 від 22.08.2007р. до договору сторони виклали у новій редакції п. 8.2. договору, відповідно до якого термін виконання робіт встановлюється графіком виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до графіку робіт, що є додатком № 3 до договору, сторони зазначили календарні терміни виконання кожного з етапів робіт: з серпня 2006р. по травень 2007р., що не відповідає положеннями умов договору які передбачають виникнення обов'язку позивача приступити до виконання робіт тільки після виконання відповідачем дій, передбачених п. 1.1., 4.2., 4.3. ст. 5, п. 8.3. та п. 9.4. договору.
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. по справі № 9/110-09 за позовом: Дочірньої компанії «Укргазовидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»до відповідача: ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 року задоволено позовні вимоги позивача, вказане рішення було залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій з підстав порушення позивачем строків виконання робіт, що передбачені календарним графіком робіт, який є додатком № 3 до договору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17" березня 2010 р. по справі № 9/110-09 про розірвання спірного договору надана оцінка умовам договору, зокрема встановлено, що за змістом п.4.1,4.2 та 4.5 договору оплата інжинірингу, будівельних робіт, поставка загально будівельного обладнання і матеріалів, монтажу і пуско -наладки технологічного обладнання за Договором здійснюється після їх виконання Підрядником на підставі підтверджуючих документів, узгоджених сторонами, якщо їх попередня оплата не вказана в додаткових угодах підписаних сторонами.
В постанові також зазначено, що попередня оплата встановлена лише в Додатковій угоді № 2 від 23.08.2007 р. відносно авансового платежу в розмірі 40% від вартості вказаних у Додатку № 3 до Додаткової угоди робіт1, а саме - в розмірі 10 590 800, 00 грн., які перераховуються Замовником на банківський рахунок Підрядника протягом десяти днів після підписання сторонами Додаткової угоди. Але протягом серпня 2007 р. згідно Графіку робіт ( додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 р.) Підрядник зобов*язався виконати розробку технічної документації для виконання монтажних робіт і забезпечення умов експлуатації технологічного обладнання для I і ступенів ДКС; поставку, монтаж, пусконалагоджувальні роботи та здати 1-й ГТП для ГПА-Ц-6,3А на базі Д-336-ГГ та інші роботи, які ним не виконані.
Постановою встановлено щодо попередньої оплати технологічного обладнання згідно п.4.3 Договору, вказаного в додатку № 1 до Договору, то його оплата здійснюється після підписання Договору. Тобто, цим пунктом не встановлено строку оплати.
Щодо авансового платежу відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р., у постанові зазначено, що цим пунктом передбачено здійснення Замовником авансового платежу у розмірі 75% від вартості вказаного у пункті 5 Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 р. технічного обладнання. Проте, пункт 5 Додаткової угоди № 2 від 23. 08.2007 р. взагалі не містить вартості технологічного обладнання, а передбачає перелік технологічного обладнання для виконання робіт 1, який визначений в додатку № 2 до цієї Додаткової угоди. Але, як було наведено вище, Підрядник зобов*язався без авансування виконати протягом серпня 2007 р. першочергові роботи, які ним не виконані і не розпочаті на момент звернення Замовника до суду.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені висновки та безпідставно, всупереч рішенням судів різних інстанцій, задовольнив позовні вимоги , , вважаючи що сторони при укладенні договору розраховували на те, що роботи будуть виконуватися позивачем тільки після виконання відповідачем передбачених договором дій, з якими у позивача виникає обов'язок приступити до виконання робіт, а саме, сплати авансу, передачі будівельного майданчику та завдання на розробку позивачем проектно-кошторисної документації.
Господарський суд необґрунтовано погодився з тим, що сторони уклавши договір про виконання робіт, строки яких обчислюються з моменту сплати відповідачем авансового платежу (п. 4.2., 4.3.) та виконання відповідачем інших дій, до вчинення яких позивач не може приступити до виконання робіт (п. 1.1., ст. 5, п. 8.3. та п. 9.4), помилково уклали додаток № 3 до договору, яким в супереч вищезазначених умов договору встановлено календарні строки виконання робіт, обчислення яких не залежить від сплати замовником авансового платежу та вчинення інших дій, передбачених договором.
При цьому не враховано, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Суд першої інстанції безпідставно вважав, що наслідком помилки сторін щодо взаємних прав та обов'язків по договору в частині строків виконання робіт та сплати авансового платежу стало розірвання договору в судовому порядку, що свідчить про те, що вказана помилка є істотною.
Як свідчать зазначені рішення судів різних інстанцій підставою для розірвання договору є те,що Підрядник не розпочав роботу ( відсутність розробленої та погодженої з органами державної влади та місцевого самоврядування проектної документації, експлуатаційної і виконавчої документації на об'єкт; не здійснення будівельних робіт) та істотно відступив від умов договору ( у встановлені терміни в додатку № 3 до Договору та додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 р. зобов'язання Підрядника не виконані).
Відповідно до ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивач довів наявність помилки при укладанні додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р.та що зазначена помилка має істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що про помилки при підписанні додатків позивач довідався , лише після винесення господарським судом Сумської області рішення від 29.10.2009р. по справі № 9/110-09 та строк позовної давності повинен обліковуватися не з моменту укладання договору, а з моменту коли позивач довідався про порушення свого права.
При цьому не враховані приписи ч.1 ст.216 ЦК України, за якими перебіг позовної давності починається від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого праваґ, а саме при підписанні зазначених додатків. Отже, перебіг позовної давності почався з дня підписання Додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року і строк позовної давності пропущений.
Відповідно до ч. ч. 3-4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
В зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без задоволення.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 07.06.2011 р. по справі № 5021/948/2011 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товаривства " Сумське машинобудівне наукове-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" ( 40004, м. Суми, вул. Горького,58 код ЄДРПОУ 05747991) на корсть ДК " Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" в особі газопромислового управління " Шебелинкагазвидобування" ( 64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева,9 код ЄДРПОУ 00153146) 42,5 грн. держмита по скарзі
Наказ доручити надати господарському суду Сумської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписаний 15.08.2011 р.