83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.08.11 р. Справа № 4/151
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 22.04.2011р.,
від відповідача - Голухов О.В. - директор ТОВ за наказом,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА” м. Донецьк
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Наш урожай” м. Донецьк
про стягнення 23361,77грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 23361,77грн., з яких: 21917,82грн. - заборгованість за поставлену продукцію, 591,78грн. - інфляційні витрати, 142,03грн. - 3%річних, 710,14грн. - пеня за прострочення оплати товару, які нараховані за період з 27.02.2011р. по 18.05.2011р. на підставі п. 9.3 договору.
В підтвердження позову посилається на підписаний сторонами договір поставки №233 від 07.06.2010р. разом із специфікацією №1 від 17.06.2010р., за яким відповідач повинен сплатити зазначену у специфікації суму ще до поставки одразу після повідомлення покупця про готовність зазначеної продукції до поставки.
Позивач надав докази повідомлення відповідача про готовність продукції до поставки, яке направлене за іншою адресою, ніж направлена копія позовної заяви: 83038, м.Донецьк, вул.Електровозна, 25, що підтверджується повідомленням про вручення директору підприємства відповідача.
Відповідач не отримав ухвали суду про порушення справи та відкладання розгляду.
З ціллю додержання судом принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів відповідача, суд ухвалив відкласти розгляд справи за необхідністю надіслати за встановленою адресою відповідача копію позовної заяви і ухвали суду про призначення слухання справи за вищевказаною адресою.
Після отримання копії позову з документами, на які посилається позивач в обґрунтування позову, відповідач погодився із позовом в повному обсязі.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла за товар поставлений позивачем відповідачу за договором поставки №233 від 07.06.2010р. зі специфікацією №1 від 17.06.2010р., а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання останнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
2
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки № 233 від 07.06.2010р. постачальник (позивач) у встановлені строки виготовляє та передає у власність покупця (відповідач) продукцію, а покупець - своєчасно її приймає та сплачує (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору продукцією є пакування - пакети та плівка з поліетилену, поліпропілену, інше пакування, в тому числі ламіноване, з нанесенням на нього кольорового малюнку (флексодруку), а також без малюнку.
Асортимент продукції визначається в специфікації та/або накладній, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).
На виконання умов п. 1.3 договору 17.06.2010р. сторонами підписана специфікація №1 до договору, згідно якої постачальник поставляє покупцю наступну продукцію: плівка ламінована ПУФ (ВОРР20+МОРР30) „Насіння смажене - 90гр” шириною 223мм, товщиною 50мм, в кількості 272,7кг за ціною 52,87грн. за 1 кг без ПДВ, 63,44грн. за 1 кг з ПДВ на суму 17299,54грн. з ПДВ; плівка ламінована ПУФ (ВОРР20+МОРР30) „Насіння смажене калібр 38- 80гр” шириною 265мм, товщиною 50мм, в кількості 545,7кг за ціною 52,87грн. за 1 кг без ПДВ, 63,44грн. за 1 кг з ПДВ на суму 34618,12грн. з ПДВ, всього на загальну суму 51917,66грн.
Згідно п. 3.1 договору продукція повинна бути поставлена покупцю протягом 20 календарних днів з моменту здійснення останнім попередньої оплати за партію продукції згідно п. п. 5.3.2 договору.
Відповідно до п. 5.3 договору оплата кожної партії продукції здійснюється в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% вартості партії продукції протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами специфікації; кінцеві розрахунки за продукцію з урахуванням положень п. 2.2 договору покупець проводить протягом 3 робочих днів з моменту повідомлення про готовність постачальника до поставки продукції.
В разі здійснення постачальником дострокової поставки продукції (до оплати продукції покупцем), покупець повинен здійснити повний розрахунок за поставлену продукцію протягом одного дня з моменту поставки (п. 5.4 договору).
Таким чином, сторонами в договорі узгоджені порядок та строки поставки товару і його оплати.
Згідно п. 11.7 договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 07.06.2011р. (включно), а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до п. 5.3 договору оплата кожної партії продукції здійснюється в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% вартості партії продукції протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами специфікації, яка фактично підписана сторонами 17.06.2010р.
Господарським судом встановлений факт, що відповідачем 17.06.2010р. перераховано позивача 30000,00грн. за товар - флексопакування згідно рахунку №ДА-0002162 від 17.06.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем по видатковій накладній №ДА-0003991 від 01.11.2010р. переданий, а відповідачем на підставі довіреності серії ЯПВ №594411 від 01.11.2010р. отриманий товар на загальну суму 4523,14грн.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В п. 5.4 договору сторонами погоджено, що в разі здійснення постачальником дострокової поставки продукції (до оплати продукції покупцем), покупець повинен здійснити повний розрахунок за поставлену продукцію протягом одного дня з моменту поставки, тобто не пізніше 02.11.2010р., так як товар поставлений по видатковій накладній від 01.11.2010р.
3
Відповідачем, в порушення умов договору та специфікацій до нього, отриманий товар сплачений тільки частково, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 21917,82грн.
Враховуючи, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням строків оплати отримав товар від позивача, позивач просить стягнути з нього 591,78грн. інфляційних, 142,03грн. 3%річних.
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.
Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.
Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.
- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати товару, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимогу позивача щодо стягнення суми річних та інфляційних.
Також позивач просить стягнути з відповідача 710,14грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована на підставі п. 9.3 договору.
Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:
4
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 5 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 9.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 710,14грн. пені в повному обсязі оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наш урожай” м. Донецьк про стягнення 23361,77грн., з яких: 21917,82грн. - заборгованість, 591,78грн. - інфляційні, 142,03грн. - 3%річних, 710,14грн. - пеня в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наш урожай” м. Донецьк-83120, вул. П. Корчагіна, 1, ЄДРПОУ 35484923 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА” м. Донецьк-83009, вул. Новоросійська, 9, ЄДРПОУ 32123193 заборгованість в сумі 21917,82грн., 591,78грн. - інфляційних, 142,03грн. - 3%річних, 710,14грн. - пені, 233,62грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 09.08.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 3 примірника:
1 - суду,
1 - позивачу,
1 - відповідачу