83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.08.11 р. Справа № 32/92пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 30.06.2011р.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
у справі за позовом: Приватного підприємства „Еверест”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: 1. Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Донецьк
2. Компанія „Тьюбекс Коммодітіс АГ”, Швейцарія
про визнання недійсним договору в частині визнання права власності
Позивач, Приватне підприємство „Еверест”, м. Дніпропетровськ звернувся до господар?ського суду Донецької област?і з позовом до Орендного? підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м?. Донецьк та Компанії „Тьюбекс Коммодітіс АГ”, Швейцарія про визнання не?дійсним договору в частині ви?знання права власності.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на підставі договору доручення №26/05-1з на закупку товару від 26.05.2008р., додатків №1 та №2 від 26.05.2008р., відповідач 1 прийняв на себе обов'язок здійснювати від імені, в інтересах та за рахунок позивача юридичні дії з укладання договорів/контрактів на закупівлю товарів, вироблених за межами митної території України, відповідно до умов, вказаних сторонами у додатках №1 та №2 від 26.05.2008р. до договору доручення №26/05-1з.
На виконання вказаного договору між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено контракт №1096 від 10.06.2008р., додаток №1 від 10.06.2008р. та додаток №2 від 26.06.2008р. до нього та здійснено поставку товару на предмет закупки товару, вказаного в додатках №1 та №2 від 26.05.2008р. до договору доручення №26/05-01з. Однак, при оформленні договірної документації було допущено помилку, а саме у тексті контракту №1096 від 10.06.2008р., додатку №1 від 10.06.2008р. та додатку №2 від 26.06.2008р. до нього, не було зазначено, що Орендне підприємство „Шахта ім. О.Ф. Засядька” діє від імені Приватного підприємства „Еверест” на підставі договору доручення. Враховуючи дану помилку, господарські відносини, що виникли між відповідачами в рамках контракту №1096 від 10.06.2008р., були відображені в бухгалтерському обліку відповідача 1 як власні, що мало відповідні наслідки.
Відповідно до умов договору доручення №26/05-1з на закупку товару від 26.05.2008р. повірений не може відмовитись від виконання прийнятого доручення, як слід весь товар, придбаний відповідачем 1 у відповідача 2, згідно контракту №1096 від 10.06.2008р., додатком №1 від 10.06.2008р. та додатком №2 від 26.06.2008р. до нього, вважається придбаним саме на підставі договору доручення №26/05-1з та являється власністю позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що дійсно між Приватним підприємством „Еверест” та Орендним підприємством „Шахта ім. О.Ф. Засядька” був укладений договір доручення №26/05-01з на закупку товару від 26.05.2008р. на виконання якого між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено контракт №1096 від 10.06.2008р., додаток №1 від 10.06.2008р. та додаток №2 від 26.06.2008р. до нього та здійснено поставку товару. Однак, передача товару та документів до нього позивачу являється неможливою, враховуючи те, що вказаний товар в наслідок допущеної помилки при оформленні договірної документації, а саме у тексті контракту №1096 від 10.06.2008р., додаток №1 від 10.06.2008р. та додаток №2 від 26.06.2008р. до нього, обліковується на ОП „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, як власний. Також, просив розглядати справу без участі представника Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”.
01.08.2011р. відповідачем 1 до канцелярії господарського суду Донецької області надані документи з яких вбачається, що на даний момент правонаступником Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька” є Публічне акціонерне товариство „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради Донецької області 22.07.2011р., номер запису 12661450000039254.
Вказана заява, судом, приймається та розглядається у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, та як слід суд залучає до участі у справі в якості відповідача Публічне акціонерне товариство „Шахта ім. О.Ф. Засядька”.
Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
26.05.2008р. між Приватним підприємством „Еверест” (довіритель) та Орендним підприємством „Шахта ім. О.Ф. Засядька” (повірений) був укладений договір доручення №26/05-1з на закупку товару.
Відповідно до п.1.1 договору повірений зобов'язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя здійснювати юридичні дії з укладання договорів/контрактів на закупівлю товарів, вироблених за межами митної території України.
Вартість, кількість, номенклатура товару, а також умови Інкотермс-2000, у відповідності з якими буде здійснюватися укладання договорів на закупівлю товару повіреним, узгоджується сторонами відповідними додатками до цього договору (п.1.2 договору).
26.05.2008р. між сторонами були укладені додатки №1 та №2 до договору доручення №26/05-1з, в яких було конкретизовано опис, кількість, вартість товару, інші умови закупки (арк. справи 14-15).
10.06.2008р. між „Tubex Commodities AG” („Тьюбекс Коммодітіс АГ”), Швейцарія (продавець) та Орендним підприємством „Шахта ім. О.Ф. Засядька” (покупець) був укладений контракт №1096.
Відповідно п. 1.1 контракту та додатків продавець продає, а покупець покупає трубну продукцію, яка іменується в подальшому „Товар”.
Пунктом 1.2 передбачено, що кількісні та якісні характеристики товару, вартість за одиницю кількості у відповідності з позиціями відображаються в додатках.
10.06.2008р. та 26.06.2008р. були укладені додаток №1 та додаток №2 відповідно, в яких сторони дійшли згоди, щодо кількісних та якісних характеристик товару, вартості за одиницю кількості у відповідності з позиціями, які знайшли своє відображення у вищезазначених додатках.
11.08.2008р. Приватне підприємство „Еверест” звернулось листом до відповідача 1, яким повідомило про невиконання останнім умов договору доручення №26/05-01з на закупку товару від 26.05.2008р., а саме про обов'язок щоквартально в строк до 25-го числа місяця, наступним за звітним кварталом, надавати відповідні письмові звіти про хід виконання доручення за вищевказаним договором, а також у відповідності до додатків №1 та №2 від 26.05.2008р. до нього, а також копії підтверджуючих документів.
01.09.2008р. відповідач 1 листом на адресу позивача висловив позицію про те, що дійсно між ним та відповідачем 2 було укладено контракт №1096 від 10.06.2008р., додаток №1 від 10.06.2008р. та додаток №2 від 26.06.2008р. до нього та здійснено поставку товару на предмет закупки товару, вказаного в додатках №1 та №2 від 26.05.2008р. до договору доручення №26/05-01з. Однак, при оформленні договірної документації було допущено помилку, а саме у тексті контракту №1096 від 10.06.2008р., додатку №1 від 10.06.2008р. та додатку №2 від 26.06.2008р. до нього, не було зазначено, що Орендне підприємство „Шахта ім. О.Ф. Засядька” діє від імені Приватного підприємства „Еверест” на підставі договору доручення. Враховуючи дану помилку, господарські відносини, що виникли між відповідачами в рамках контракту №1096 від 10.06.2008р., були відображені в бухгалтерському обліку відповідача 1 як власні, що мало відповідні наслідки. Та пропонував позивачу, з урахуванням даної помилки, провести переговори з „Tubex Commodities AG” („Тьюбекс Коммодітіс АГ”), Швейцарія з залученням Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, відносно можливості укладання на теперішній час договору закупки товару у відповідності до додатка №1 та додатка № 2 від 26.05.2008р. до договору доручення №26/05-01з на закупку товару від 26.05.2008р.
12.09.2008р. позивач листом №12/09-26-2п вдруге звернувся до відповідача 1 з проханням в найближчий час передати усі документи, пов'язані із закупівлею товару, у відповідності із контрактом та погодити усі питання, пов'язані з передачею відповідачем 1 відповідного товару позивачу, так як він є власністю Приватного підприємства „Еверест”.
Відповідач у листі від 24.09.2008р., зазначив, що передача товару та документів позивачу являється неможливою, враховуючи те, що вказаний товар внаслідок допущеної при оформленні договірної документації помилки, обліковується на Орендному підприємстві „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, як власний, із відповідними наслідками.
Оцінюючи вимоги позивача, доводи сторін та низки інших доводів, матеріали справи суд виходить з наступного.
Відповідно частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Пунктом 3 статті 1006 Цивільного кодексу України встановлено, що повірений зобов'язується негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Як вбачається з пункту 1.3 договору доручення №26/05-1з на закупку товару від 26.05.2008р., договір підписаний повіреним у відповідності з дійсним договором та додатками до нього, являється підставою для виникнення, зміни та припинення у довірителя права
власності на закуповуваний товар, прямого обов'язку перед продавцем по відношенню до його сплати, інших передбачених договором на закупку товару та законодавством прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 2.2 договору доручення №26/05-1з повірений не може відмовитись від виконання прийнятого доручення, за виключенням випадків, коли це обумовлено неможливістю виконання доручення або порушенням довірителем умов договору.
Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту. Під останнім слід розуміти, встановлені законом матеріально - правові примусові заходи, завдяки яким здійснюється захист відновлення або визнання порушених або оспорюваних прав та інтересів.
Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи вбачається, що до теперішнього часу позивач не може здійснити законом набуте ним право власності на придбаний товар, а також відповідної документації, відповідно до договору доручення №26/05-1з на закупку товару від 26.05.2008р., додатків №1 та №2 від 26.05.2008р. до нього та контракту №1096 від 10.06.2008р., додаток №1 від 10.06.2008р. та додаток №2 від 26.06.2008р. до нього.
Отже, з боку відповідача мали місце дії, що свідчать про перешкоди у реалізації позивачем права власності на майно.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 217, 229, 328, 392, 1000, 1006 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного підприємства „Еверест”, м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Донецьк та Компанії „Тьюбекс Коммодітіс АГ”, Швейцарія - задовольнити.
Визнати недійсним в частині покупця, укладений між „Tubex Commodities AG” („Тьюбекс Коммодітіс АГ”), Швейцарія та Орендним підприємством „Шахта ім. О.Ф. Засядька”, контракт №1096 від 10.06.2008р., додаток №1 від 10.06.2008р. та додаток №2 від 26.06.2008р. до нього.
Визнати Приватне підприємство „Еверест” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 54/50, п/р 26061301912 у Лівобережному відділенні ВАТ „Ощадбанк” м. Дніпропетровська, МФО 306340, код ЕДРПОУ 32510747) стороною (покупцем) у контракті №1096 від 10.06.2008р., додатку №1 від10.06.2008р. та додатку №2 від 26.06.2008р. до нього, укладеного між „Tubex Commodities AG” („Тьюбекс Коммодітіс АГ”), Швейцарія (продавець) та Орендним підприємством „Шахта ім. О.Ф. Засядька” (покупець) з переведенням всіх прав та обов'язків покупця з Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька” на Приватне підприємство „Еверест”.
Визнати право власності за Приватним підприємством „Еверест” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 54/50, п/р 26061301912 у Лівобережному відділенні ВАТ „Ощадбанк” м. Дніпропетровська, МФО 306340, код ЕДРПОУ 32510747) на: трубну заготовку d150мм, марка сталі 20, стандарт ОСТ 14-21-77, у кількості 1002,585 тонн; труби безшовні сталеві, стандарт GB/T8163-1999 в загальної кількості 50,055 тонн, а саме:
- 32,0*2,70*5850(+/-50), марка сталі 20, в кількості 48,860тонн;
- 32,0*2,50*5850(+/-50), марка сталі 20, в кількості 145,795тонн;
- 32,0*3,00*5850(+/-50), марка сталі 20, в кількості 115,550тонн;
- 32,0*3,80*5850(+/-50), марка сталі 20, в кількості 54,485тонн;
- 32,0*2,20*4500(+/-50), марка сталі 10, в кількості 70,400тонн;
- 32,0*2,20*5500(+/-50), марка сталі 10, в кількості 68,965тонн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Шахта ім. О.Ф. Засядька” (83054, м. Донецьк, пр. Засядьмо, п/р 26000959969743 у філіалі ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк” у м. Донецьку, МФО 335537, код ЄДРПОУ 00174846) на користь Приватного підприємства „Еверест” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 54/50, п/р 26061301912 у Лівобережному відділенні ВАТ „Ощадбанк” м. Дніпропетровська, МФО 306340, код ЕДРПОУ 32510747) державне мито в розмірі 272,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Повний текст рішення підписаний 08.08.2011р.
Рішення набирає законної сили 19.08.2011р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >