83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.08.11 р. Справа № 5002-2/1635-2011
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Заступника прокурора м. Ялти, АР Крим в інтересах держави в особі Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим ідентифікаційний код 05450896
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим, ідентифікаційний код 13492832
про: стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 27031,78грн.
за участю уповноважених представників:
від Прокурора - не з'явився;
від Позивача - Старченко С.А. (керівник за розпорядженням №191-л від 23.11.2010р.);
від Відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 23.07.2011р.)
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 11.07.2011р. на 01.08.2011р.
У судовому засіданні 01.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Заступник прокурора м. Ялти, АР Крим(далі - Заявник позову) в інтересах держави в особі Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (далі -Відповідач) про спонукання до звільнення приміщень, повернення нежитлових приміщень та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 27031,78грн.
В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 56 від 01.09.2003р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість, закінчення строку дії договору та відмова Орендодавця від його подальшої пролонгації, ухилення Орендаря від повернення майна.
На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає право установчі документи, договір оренди № 56 від 01.09.2003р. з додатковими угодами, претензії, довідку №361 від 01.03.2011р., листи на адресу Відповідача з відмітками про отримання.
Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст.ст. 318, 321, 353, 526, 530, 610, 612, 754, 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.20, 35, 36-1, 37 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 137, 193 Господарського кодексу України.
Позивачем надані письмові пояснення №19606 від 02.06.2011р. (а.с.а.с. 37, 38) щодо нарахованих до стягнення сум та необхідності їх стягнення, а також - повідомив поро звільнення Відповідачем спірного приміщення і його повернення за актом приймання-передачі від 06.04.2011р. та представив документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 31, 39-43, 46-48); крім того, надав заява б/н від б/д (а.с.44) про відмову від частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Водовозових, б.16, загальною площею 123,49грн., які знаходяться на балансі Державної житлово-експлуатаційної організації „Кореїз” та повернення нежитлових приміщень за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Водовозових, б.16, загальною площею 123,49грн., які знаходяться на балансі Державної житлово-експлуатаційної організації „Кореїз”.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011р. (а.с.а.с.54-56) в частині позовних вимог Заступника прокурора м. Ялти, АР Крим в інтересах держави в особі Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим щодо зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Водовозових, 16, площею 123,49кв.м., які знаходяться на балансі Державної житлово-експлуатаційній організації „Кореїз” та щодо спонукання повернення нежитлових приміщень за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Водовозових, 16, площею 123,49кв.м. Державній житлово-експлуатаційній організації „Кореїз” провадження у справі № 5002-2/1635-2011 припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. В частині вимог Заступника прокурора м. Ялти, АР Крим в інтересах держави в особі Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 27031,78грн. матеріали справи № 5002-2/1635-2011 згідно ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу №5002-2/1635-2011 було направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. справу №5002-2/1635-2011 за позовом Заступника прокурора м. Ялти, АР Крим в інтересах держави в особі Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 27031,78грн. прийнято до провадження судді Господарського суду Донецької області Попкова Д. О., судове засідання призначено на 11.07.2011р. о 10:45 годин.
Позивач надав додаткові документи (а.с.а.с.60-68), підтримавши у судовому засіданні 01.08.2011р. вимоги про стягнення заборгованості у повному обсягу та пояснивши, що всі здійснювані Відповідачем платежі незалежно від дати їх вчинення спрямовувалися на погашення заборгованості в хронологічному порядку її виникнення.
Відповідач надав відзив (а.с.72), оголошений у судовому засіданні 01.08.2011р., яким проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність нарахування орендної плати після закінчення договірних правовідносин 25.08.2010р. та недоведеність розміру вимог за період дії договору, та на запитання суду повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на підтвердження своєї позиції, та на запитання суду підтвердив отримання представлених у справі листів Орендодавця про відмову від подальшої пролонгації договору.
Прокурор у судове засідання 01.08.2011р. без пояснення причин не з'явився хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином, що за змістом ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає вирішенню спору.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін , дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
01.09.2003р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на оренду нежилого приміщення, що знаходиться в комунальній власності смт. Кореїз № 56 (а.с.а.с. 11-14), згідно п.п.1.1, 7.1. якого Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування окремо визначене індивідуальне майно - нежитлове приміщення, АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Водовозових, б.16, загальною площею 123,49грн., які знаходяться на балансі Державної житлово-експлуатаційної організації „Кореїз”, вартість якого згідно акту оцінки складає 55088,00грн., строком до 01.09.2008р.
Відповідно до Положення Державної житлово-експлуатаційної організації „Кореїз” (а.с.ас.6, 7) організація створена на підставі рішення виконкому Кореїзької селищної ради №67 від 06.04.1996р. з метою технічної експлуатації, обслуговування жилого та нежилого фондів, виконання функцій замовника-забудовника по будівництву нових об'єктів на території смт. Кореїз.
За умовами розділу 3 договору Орендар зобов'язаний вчасно та в повному обсягу сплачувати Одержувачу орендну плату в розмірі 470,18грн. в т.ч. ПДВ на місяць, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця до 10 числа кожного місяця, з урахуванням індексу інфляції.
Положеннями п.3.9 договору визначено, що Орендодавець має право розірвати договір оренди, якщо у Орендаря по сплаті за оренду утворилась заборгованість більш ніж 2 місяці.
В перебігу дії договору між сторонами були укладені додаткові угоди:
- №б/н від 01.07.2003р. (а.с.15), згідно якого Орендар взяв на себе зобов'язання встановити: поручні при вході в магазин, урну, надати безоплатну допомогу в розмірі 1000,00грн., привести в порядок роз”єднуючу стіну, до 01.05.2004р.;
- №б/н від 27.04.2007р. (а.с.16), якою сторони змінили розмір орендної плати - збільшили до 1289,2грн. без ПДВ з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням, та порядок нарахування пені;
- №б/н від 01.09.2008р. (а.с.17), якою сторони продовжили термін дії договору до 28.08.2009р. включно;
- №б/н від 03.08.2009р. (а.с.18), якою сторони продовжили термін дії договору до 25.08.2010р. включно.
Позивачем 19.08.2010р., 27.10.2010р. та 28.01.2011р. на адресу Відповідача направлені листи №731, №864 та №181 (а.с.а.с.20-21,23) з повідомленням, що договір оренди №56 від 01.03.2003р. продовжуватись не буде та з проханням погасити наявну заборгованість та звільнити приміщення. Згідно відміток на означених листах - вони були своєчасно (до закінчення одного місяця після встановленого додатковою угодою від 03.03.2009р. кінцевої дати дії договору - 25.08.2010р.) отримані Орендарем, що останнім підтверджено у судовому засіданні.
06.04.2010р. об'єкт оренди Відповідачем за актом приймання-передачі (а.с.47) був повернутий Позивачу.
За таких обставин Позивач наполягає на задоволені позовних вимог прокурора щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 27031,78грн., нарахованої за період дії договору до 01.03.2011р. включно, з яких: 10681,69грн. - заборгованість, що була нарахована за період до 25.08.2010р. включно з урахуванням здійснених у подальшому Відповідачем платежів, що були зараховані в рахунок погашення орендної плати саме за цей період (а.с.а.с.24, 43, 64, 65), а решта - 16350грн. орендна плата, що була нарахована з 26.08.2010р. по лютий 2011р. включно (а.с.25).
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.72).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди № 56 від 01.09.2003р. нежитлового приміщення (будівлі), що знаходиться в комунальній власності смт. Кореїз.
Правомірність застосування до договору, укладеного (01.09.2003р.) до набрання чинності Цивільного та Господарського кодексів України (01.01.2004р.), норм відповідних законодавчих актів зумовлена триваючим характером відповідних правовідносин та визначеним Позивачем періодом формування спірної заборгованості в контексті приписів ст. 5 і п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:
- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;
- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;
- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).
Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України та діяли за нормами ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР на момент укладення між сторонами договору оренди №56 від 01.09.2003р.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 56 від 01.09.2003р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Виходячи із наведеного Позивачем обґрунтування заявлених вимог в частині стягнення грошових коштів, підставою виникнення та існування у період формування стягуваних грошових сум відповідного (захищуваного) суб'єктивного права Позивача на їх отримання є орендні правовідносин за договором оренди № 56 від 01.09.2003р., який встановлює обов'язок Орендаря сплачувати передбачені договором платежі на користь Орендодавця.
Таким чином, об'єктом судового захисту у даній справі виступають права Позивача як орендодавця на отримання відповідних платежів, а порушенням з боку Відповідача слід вважати невиконання обов'язків із здійснення таких платежів впродовж розглядуваного періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати до 10 числа кожного місяця на користь Орендодавця відповідно до умов п. 3.4. договору оренди № 56 від 01.09.2003р.
Водночас, виходячи із приписів ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України право Позивача як Орендодавця нараховувати орендну плати обмежено строком дії відповідного договору. Між тим, виходячи із встановлених судом обставин на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у Позивача не має суб'єктивного права нараховувати і отримувати стягувані орендні платежі за період з 26.08.2010р. по 28..02.2011р. включно, оскільки його волевиявлення, викладене в листі 3731 від 19.08.2010р. (отриманий Відповідачем 27.09.2010р. - згідно оглянутої судом відмітки на представленому оригіналі), унеможливлює автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії (25.08.2010р.) у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України. Таким чином, орендні правовідносини між сторонами припинились з 26.08.2010р. в порядку ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України (у зв'язку із закінченням строку договору).
При цьому, відсутність підписаного акту про повернення об'єкту оренди аж до 06.04.2010р. не впливає на вказаний висновок суду, адже навіть фактичне продовження користування майном після визначеної дати закінчення строку договору за умов наявності висловленого волевиявлення будь-якої сторони відносно їх припинення (заперечення) у світлі ст. 764 Цивільного кодексу України унеможливлюють автоматичну пролонгацію.
Відсутність грошового зобов'язання зумовлює і відсутність підстав для стягнення заборгованості в сумі 16350грн. орендна плата, що була нарахована з 26.08.2010р. по лютий 2011р. включно в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, відсутність захищуваного суб'єктивного права в частині нарахування і отримання вказаної суми визначає неможливість його (права) порушення та застосування судового захисту від такого порушення, що зумовлює відмову у задоволені позовних вимог відносно Відповідачів щодо стягнення грошових коштів як юридично і доказово неспроможних. Дійсно, визначені ч. 1 ст. 19 Конституції України засади побудови правопорядку, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, та які безпосередньо застосовуються при виконання цивільних обов'язків (ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України), унеможливлює спонукання Відповідача до виконання відсутність обов'язків у судовому порядку. Означений висновок суду не перешкоджає захисту майнових інтересів Орендодавця відносно факту користування Відповідачем майном за період після закінчення дії договору і до моменту повернення майна за актом встановленим законом способом
В свою чергу, позиція суду відносно стягнення заборгованості за період до 25.08.2010р. включно, полягає в наступному:
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем не спростовано, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з 28.08.2009р. по 25.08.2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 10681,69грн., при визначені якої станом на поточний момент Позивачем були враховані і здійснені після закінчення строку договору платежі.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню - в розмірі 10681,69грн. (виключно в межах строку дії договору).
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету пропорційно задоволених вимог, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Заступника прокурора м. Ялти, АР Крим в інтересах держави в особі Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (ідентифікаційний код 05450896) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (ідентифікаційний код 13492832) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 27031,78грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (ідентифікаційний код 13492832) на користь Державної житлово-експлуатаційної організації "Кореїз", смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (ідентифікаційний код 05450896) заборгованість з орендної плати у сумі 10681,69грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволені решти вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Байерс маркет КоЛТД”, смт. Кореїз, м. Ялта АР Крим (ідентифікаційний код 13492832) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 106,82грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 93,27грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 01.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >