83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.08.11 р. Справа № 37/142
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бюро захисту", м. Донецьк, ідентифікаційний код 32173113
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення за договором оренди №1/2-с/11 від 20.09.2010р. заборгованості в розмірі 33642,00грн., пені в розмірі 961,95грн., інфляційної індексації в розмірі 717,70грн. та 3%річних в розмірі 186,18грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 01.06.2011р.);
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 11.07.2011р. на 01.08.2011р.
У судовому засіданні 11.07.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бюро захисту", м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №1/2-с/11 від 20.09.2010р. заборгованості в розмірі 33642,00грн., пені в розмірі 961,95грн., інфляційної індексації в розмірі 717,70грн. та 3% річних в розмірі 186,18грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №1/2-с/11 від 20.09.2010р. з орендної плати за період з березня 2011р по травень 2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляції та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №1/2-с/11 від 20.09.2010р., акт прийому-передачі від 20.09.2010р., розрахунок, претензію б/н від 14.04.2011р. з доказами направлення, претензію №6 від 17.05.2011р. з доказами відправлення, претензію №8 від 20.05.2011р. з доказами направлення, акт від 31.05.2011р. про огляд та повернення приміщення власнику, картку рахунку №361 за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., правоустановчі документи.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 525, 526, 625, 762 Цивільного кодексу України та на виконання вимог суду і на підтвердження своєї позиції надав додаткові документи (а.с.а.с.41-56) для залучення до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'явився, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або відсутності грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місце проживання згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.24), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, а також - паспортних даних (а.с.26).
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про завчасне отримання ухвали суду (а.с.57).
У судовому засіданні 01.08.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на вирішенні справи за наявними документами незважаючи на відсутність Відповідача.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача та ненаданням ним певних документів у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи, адже для здійснення своєї процесуальних прав Відповідачеві було надано достатньо часу.
Наразі, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
20.09.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №1/2-с/11 (а.с.13), відповідно до умов п.п.1.1, 9.1 якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, загальною площею 62,3кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення магазину, строком до 31.12.2011р..
Об'єкт оренди належить Орендодавцю на праві власності, що підтверджується рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 13.05.2010р. та 23.06.2010р. (а.с.а.с.48-51) та витягом про реєстрацію права власності (а.с.62).
Відповідно до п.2.1 договору Орендар вступає в строкове платне користування Приміщенням у строк, передбачений у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі приміщення.
Відповідно до умов п.п. 2.3, 2.4 договору у випадку припинення договору приміщення повертається Орендодавцю в порядку, аналогічному визначеному при передачі приміщення в оренду. Приміщення є таким, що повернуто Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, що передає приміщенні іншій стороні, в строк не більше 7 днів з моменту підписання цього договору або його припинення.
Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати з розрахунку 180,00грн. за 1кв.м. за місяць, в т.ч. ПДВ - 30,00грн., а усього - 11214,00грн., в тому числі ПДВ - 1869,00грн. на банківський рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця. Умовами п.3.4 договору встановлено, що в строк з 20 вересня 2010р. по 14 жовтня 2010р. орендна плата не стягується. Крім того, Орендар зобов'язаний щомісячно до 15 числа надавати Орендодавцю інформацію про перераховану оренду плату (копію платіжного доручення з відміткою банку Орендодавця) (п.4.5).
Умовами п. 3.6. договору за порушення термінів сплати орендної плати більше одного місяця встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати.
Відповідно до умов п. 2.1 договору оренди 20.09.2010р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі нежитлового приміщення (а.с.14).
Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань Позивачем були складені рахунки-фактур (а.с.а.с.44-46) на суму 33642,00грн. за оренду за період з березня по травень 2011р. включно, які за змістом відомостей бухгалтерського обліку (а.с.а.с.22, 23, 43) оплачені Відповідачем не були.
Позивачем на адресу Відповідача 14.04.2001р. та 17.05.2011р. було направлено (а.с.а.с.16,18) претензії б/н (а.с15) та №6 (а.с.17) з вимогами сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 33642,00грн., через незадоволення яких Позивач, зафіксувавши актом від 31.05.2011р. (а.с.21) звільнення приміщення Відповідачем, звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення окрім суми заборгованості в розмірі 33642,00грн. за період з березня 2011р. по травень 2011р., нараховану пеня за період з 11.03.2011р. по 16.06.2011р. в розмірі 961,95грн., індекс інфляції від суми боргу за період з березня 2011р. по червень 2011р. в розмірі 717,70грн. та 3% річних за період з 11.03.2011р. по 16.06.2011р. в розмірі 186,18грн.
Згідно наданої Позивачем довідки №б/н від б/д. (а.с.47) за підписом керівника та головного бухгалтера станом на 01.06.2011р. заявлена до стягнення заборгованість не погашена.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.43), складеного та надісланого (а.с.42) Позивачем на виконання вимог суду.
Суд розглядає спір в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційної індексації та пені.
Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №1/2-с/11 від 20.09.2011р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №1/2-с/11 від 20.09.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 10 числа поточного місяця, відповідно до умов п.п. 3.4., 35. договору №1/2-с/11 від 20.09.2011р. за період користування після 14.10.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
Оскільки наявність боргу у заявлені Позивачем сумі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України жодними доказами не спростовується суд, дійшов висновку про можливість визнання Орендаря таким, що прострочив виконання відповідних грошового зобов'язання у розміні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України відносно платежу з орендної плати за період з березня 2011р. по травень 2011р. включно.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.
Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог (а.с.а.с.10, 11), суд дійшов висновку про його відповідність умовам договору і встановленим на підставі наявних в матеріалах справи обставинам, а отже - про можливість задоволення вимог щодо стягнення: заборгованості в сумі 33642,00грн., 3% річних - у розмірі 186,18грн. та інфляційної індексації - в сумі 717,70грн.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати сформульована безпосередньо у п. 3.6. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду нарахування, тривіальність прострочення платежу, суд, зважаючи на обмеження суми стягуваної пені приписами ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а періоду її нарахування - положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснивши перевірку розрахунку (а.с.12) за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення пені - в розмірі 961,95грн., задовольняючи ці вимоги у повному обсязі.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бюро захисту", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32173113) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №1/2-с/11 від 20.09.2010р. заборгованості в розмірі 33642,00грн., пені в розмірі 961,95грн., інфляційної індексації в розмірі 717,70грн. та 3%річних в розмірі 186,18грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бюро захисту", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32173113) заборгованість в розмірі 33642,00грн., пеню в розмірі 961,95грн., інфляційну індексацію в розмірі 717,70грн. та 3% річних в розмірі 186,18грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бюро захисту", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32173113) державне мито в розмірі 355,08грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 01.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2010р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >