83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.08.11 р. Справа № 37/122
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040
до Відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №474-Ж від 13.10.2004р. заборгованості в розмірі 1136,90грн. та пені в розмірі 22,54грн.
за участю уповноважених представників:
від Прокурора - Кравцов В.І. (за посвідченням №3248, дійсним до 14.03.2013р.);
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 21.06.2011р. на 05.07.2011р.. з 05.07.2011р. на 19.07.2011р., з 19.07.2011р. на 01.08.2011р.
У судовому засіданні 01.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя (далі - Заявник позову) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі - Позивач) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №474-Ж від 13.10.2004р. заборгованості в розмірі 1136,90грн. та пені в розмірі 22,54грн.
В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №474-Ж від 13.10.2004р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з квітня 2010р. по квітень 2011р. та виникли підстави для нарахування пені.
На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №474-Ж від 13.10.2004р., рахунок заборгованості №2204/3 від 18.05.2011р., акт прийому-передачі №4049 від 09.11.2004р.
Нормативно свої вимоги прокурор обґрунтовує ст.ст.2,29 господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України „Про прокуратуру”.
Позивач у судовому засіданні 05.07.2011р. усно позовні вимоги прокурора, та через нього 01.08.2011р. передав до суду відповідні письмові пояснення (а.с.а.с.32, 33) та витребувані судом документи (а.с.а.с.34-44).
Відповідач у судові засідання жодного разу без пояснення причин не з'являвся відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобов'язань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.38), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення пошитого відправлення з відмітками про отримання ухвал (а.с.а.с.20, 31).
У судовому засіданні 01.08.2011р. Прокурор наполягав на задоволені заявлених вимог та розгляду справи за відсутністю сторін на підставі наданих документів.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених Позивача та Відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 і 77 цього Кодексу не впливає на так кваліфікацію і перешкоджає розгляджу справи з огляду на повноту зібраних доказів та не є перешкодою для вирішення справи.
Дійсно судом було представлено достатньо часу сторонам для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з надання підтверджуючи доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судовому засіданні Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
13.10.2004р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення НОМЕР_2 (а.с.а.с.6-9), згідно п.п.1.1., 8.1. Орендодавець на підставі заяви Орендаря від 29.06.2004р. та договору купівлі-продажу свідоцтва на право довгострокової оренди НОМЕР_2 від 13.10.2004р. передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 43,7кв.м., що дорівнює 15/1000 частину будинку А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядження міської ради, а саме: приміщення №61, кімн. 6, 9, 11 та 1/3 кімнат 7, 8, 14, 15, цок.поверх, для використання під офіс, строком до 22.10.2014р.
09.11.2004р. цей договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів (а.с.10).
Нежитлове приміщення - об'єкт оренди - належить територіальній громаді м. Маріуполя згідно свідоцтва на право власності САА № 311814, виданого Маріупольською міською радою 29.10.2004р. (а.с.44) та зареєстрованого у реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно витягу про реєстрацію від 29.10.2004року, виданого Маріупольським БТІ за реєстраційним номером 8155633 (а.с.41).
За змістом п. 2.4. Положення про Управління міського майна маріупольської міської ради (а.с.36) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача.
Згідно умов п. п. 4.2, 5.2 зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобов'язання:
· з оплати орендної плати у розмірі 256,29грн. із розрахунку 5,86 грн. за 1 кв.м. - не пізніше 20 числа поточного місяця враховуючи індекс інфляції;
· з оплати послуг за обслуговування у розмірі 4,37грн. з розрахунку 0,10 гривень за 1 кв.м. (за перший місяць, в подальшому - згідно повідомлень Орендодавця).
Відповідно до п. 5.3. договору сплата проваджується щомісячно. Орендар зобов'язаний отримати рахунок на сплату в бухгалтерії Позивача, які видаються з 11 по 19 число кожного місяця.
Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі двох облікових ставок національного банку України за кожний день прострочення.
09.11.2004р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі (а.с.13).
В перебігу орендних правовідносин Позивачем виписувалися рахунки, зокрема - за період з квітня 2010р. по квітень 2011р. (а.с.11). У зв'язку з їх несплатою за вказаний період утворилась заборгованість в розмірі 1136,90грн. та була нарахована пеня в сумі 22,54грн. (а.с.12).
За таких обставин Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з Відповідача грошових коштів у загальному розмірі 1159,44грн.
Позивач заявлені вимоги підтримав (а.с.а.с.32, 33), надавши довідку (а.с.40) та акт звірення розрахунків (а.с.39), з яких вбачається, що заявлені до стягнення суми заборгованості Відповідачем не сплачені.
Відповідач не скористався процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звіряння розрахунків (а.с.39), складеного та надісланого (а.с.42) Позивачем на виконання вимог суду.
Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві, оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов'язань за договором оренди), а їх сумісний розгляд не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору НОМЕР_2 від 13.10.2004р, що знаходиться у власності територіальній громади м. Маріуполя.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення НОМЕР_2 від 13.10.2004 року є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 цього Кодексу відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 20 числа поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п. 5.2., 5.3. договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення НОМЕР_2 від 13.10.2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовується, внаслідок невиконання грошових зобов'язань утворилась заборгованість з орендної плати за період з квітня 2010р. по квітень 2011р. включно в сумі 1136,90грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу - в сумі 1136,90грн.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення НОМЕР_2 від 13.10.2004 року, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, використання при розрахунку ставки пені у встановлених ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничних межах, і визначення періоду стягнення з урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 22,54грн.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до фізичної особи-підприємця , м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №474-Ж від 13.10.2004р. заборгованості в розмірі 1136,90грн. та пені в розмірі 22,54грн.- задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401 заборгованість за орендну плату у сумі 1136,90грн. та пеню в сумі 22,54грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 01.08.2011р. проголошено та підписано повний текст рішення.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >