а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
09 квітня 2008 р. Справа № 2-а-5092/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : Цибульської О.В.
адвоката позивача : Шойхета О.М.
відповідача : Ковальчука Д.П.
розглянувши матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Вентком-Дністер"
до: Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському
про: скасування рішення
Приватне підприємство “Вентком-Дністер”подало позов до Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільський про скасування “Рішення № 259 про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду”винесеного 17 грудня 2007 року начальником Управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі.
Позов мотивовано тим, що “Рішення №259 про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду”від 17 грудня 2007 року, про нарахування фінансових санкцій та пені на суму 6062,89 грн., винесено з порушенням п.9.3.2 ч.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663.
За таких підстав, позивач просить суд скасувати “Рішення № 259 про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду”від 17 грудня 2007 року.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задоволити позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що рішення було прийнято Управлінням Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільський згідно з вимогами чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд,-
У відповідності до “Рішення № 259 про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду”від 17 грудня 2007 року до приватного підприємства “Вентком-Дністер”застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5225,86 грн., та нараховано пеню в розмірі 837,03 грн.
Згідно ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників
Згідно ч. 10 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ч.9. ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, п. 2 ч. 9 ст. 106 вище згаданого Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 13. ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Тобто, при нарахуванні фінанових санкцій, пені Управління Пенсійного фонду має зазначити в рішенні суму зобов'язання, виявити базові і календарні періоди за які нараховуються фінансові санкції; конкретні процентні ставки, і конкретну кількість днів прострочення оплати, та надіслати рішення протягом трьох робочих днів із дня їх винесення страхувальнику, чого останнім не було зроблено.
Крім того, відповідно до пп. 9.2. “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663, фінансові санкції, зазначені у підпунктах 9.3.2.-9.3.7 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених пунктами 2.1.1-2.1.5 пункту 2.1 згаданої Інструкції.
П. 9.3.2. Інструкції визначає, що рішення про застосування штрафів, зазначених у данному підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
В порушення вище зазначених правових норм у “Рішенні № 259 про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду”винесеного 17 грудня 2007 року начальником Управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі районі не виявлені базові і календарні періоди, за які нараховуються фінансові санкції; немає конкретної процентної ставки, що застосовується для розрахунку фінансвої санкції в даному базовому періоді. Також слід зауважити, що оскаржуване Рішення, яке винесене 17.12.2007 року було вручено страхувальнику лише 27.12.2007 року.
Начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в “Рішенні про результати розгляду скарги”від 17.03.2008 року зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17.12.2007 за №259 винесено з порушенням чинного законодавства.
Ч .2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Ст. 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що на день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Платіжним дорученням №56 від 20.03.2008 року документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
1.Позов приватного підприємства “Вентком-Дністер”до Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільський про скасування рішення, - задоволити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати “Рішення № 259 про застосування фінансових санкцій та нарухавання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду”від 17 грудня 2007 року
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Вентком-Дністер” 3,40 грн. судових витрат.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
21.04.2008 року постанова набрала законної сили