а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
24 квітня 2008 р. Справа № 2-а-4147/08
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,
При секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні
За участю представників сторін:
позивача : Риженко Н.О., представник за довіреністю
відповідача : Стратович С.В., представник за довіреністю
розглянувши матеріали справи
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс"
до: Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі
про: скасування рішення
Подано позов про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі № 494 від 20.12.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.02.2008 року.
Позов мотивовано наступним.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі № 494 від 20.12.2007 року до позивача застосовано фінансові санкції, а саме штраф в розмірі 108516,20 грн. та нараховано пеню -127463,80 грн. Дане рішення було оскаржено позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке рішенням про результати розгляду скарги № 463/06-36/09 від 22.02.2008 року залишило без задоволення скаргу позивача, а рішення Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі без змін. Позивач вважає, що рішення № 494 від 20.12.2007 року, рішення від 22.02.2008 року є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони не містить жодних розрахунків за який період і на якій підставі застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.
За таких підстав, позивач просить суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі № 494 від 20.12.2007 року, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 463/06-36/09 від 22.02.2008 року.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, виходячи з наступного. За період з 20.03.2006 року по 22.10.2007 року, за період з 20.06.2006 року по 22.10.2007 року, за період з 30.01.2004 року по 38.22.3005 року позивач систематично порушував терміни сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, що підтверджується карткою особового рахунку платника та розрахунком фінансової санкції та пені (затримка сплати внесків відбувалась від 14 до 1358 днів) при цьому 05.11.2007 року -остання дата сплати боргу, внаслідок чого винесено рішення № 494 від 20.12.2007 року. На думку, відповідача, рішення відповідає нормам закону та являється правомірним.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Рішенням № 494 від 20.12.2007 року Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, до відкритого акціонерного товариства “Вінницягазбудсервіс”застосовані штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 108516,20 грн., нараховано пеню -127463,80 грн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 463/06-36/09 від 22.02.2008 року скаргу генерального директора ВАТ “Вінницягазбудсервіс”на рішення начальника Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі № 494 від 20.12.2007 року залишено без задоволення, а рішення № 494 від 20.12.2007 року залишено без змін.
Згідно ч. 10 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
п. 2 ч. 9 ст. 106 даного Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 13. ст. 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Тобто, при нарахуванні штрафних санкцій, пені, Управління Пенсійного фонду має зазначити в рішенні суму зобов'язання, дату, коли воно є погодженим, граничний термін його сплати і конкретну кількість днів прострочення оплати, чого зроблено не було.
Крім того, відповідно до п.п. 9.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663, фінансові санкції, зазначені у підпунктах 9.3.2.-9.3.7 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених пунктами 2.1.1-2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції.
Абзац 2 п.п. 9.3.2. Інструкції визначає, що рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Однак, в порушення зазначених правових норм у рішенні про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) № 494 від 20.12.2007 року відсутня сума зобов'язання, на яке нараховується штрафна санкція і дата його погашення; не виявлені базові і календарні періоди, за які нараховуються штрафні санкції; немає конкретної процентної ставки, що застосовується для розрахунку штрафу в даному базовому періоді. Враховуючи те, що вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, являється необґрунтованим, воно підлягає скасуванню як протиправне.
Відносно рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 463/06-36/09 від 22.02.2008 року, воно прийняте з порушенням п. 5 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-2. Так, орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку, про що робиться відмітка в журналі реєстрації скарг. Орган Пенсійного фонду може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це страхувальника, банк, організацію, яка здійснює виплату і доставку пенсій, до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги, необхідних для розгляду скарги; необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи). У разі коли орган Пенсійного фонду приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (заяви) страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, нарахування пені зупиняється на такий додатковий строк незалежно від результатів розгляду скарги, про що зазначається в рішенні про продовження строків розгляду скарги страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій (п.п. 5.1.)
Як видно з матеріалів справи, скарга позивача була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 04.01.2008 року, про що свідчить штамп на копії скарги. Незважаючи на це, рішення Головним Управлінням Пенсійного фонду України було прийняте 22.02.2008 року, тобто з порушенням строку в двадцять календарних днів від дня отримання скарги страхувальника. Вказаний строк визначений п. 5 вказаного вище Порядку, для прийняття вмотивованого рішення та направлення його скаржнику.
Відповідно до п.п. 6.8. вказаного вище Порядку, якщо вмотивоване рішення за скаргою та/або заявою страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги та/або заяви або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга та/або заява вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, якщо рішення органу Пенсійного фонду про продовження строків її розгляду не було надіслано скаржнику до закінчення двадцятиденного строку.
Враховуючи викладене, наявні підстави для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 463/06-36/09 від 22.02.2008 року, як прийнятого з порушенням вимог законодавства.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З урахування наведеного, наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією № 0386 від 03.03.2008 року документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 254 КАС України, суд -
Позов відкритого акціонерного товариства “Вінницягазбудсервіс”до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про скасування рішення, - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 494 від 20.12.2007 року Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про застосування фінансових санкцій та пені.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 463/06-36/09 від 22.02.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Вінницягазбудсервіс” 3,40 грн. судових витрат.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25.04.2008 року.
Суддя/підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна