01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" серпня 2011 р. Справа № 13/111-11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРСАНТ", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація", м. Бориспіль
про стягнення 841 029,25 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 01.04.2011 р.;
від відповідача : ОСОБА_2 - довіреність №37 від 12.01.2011 р.;
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРСАНТ" (далі -позивач) до Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" (далі -відповідач) про стягнення 841 029,25 грн., з яких 559516,60 грн. -основний борг, 88089,37 грн. -пеня, 45343,84 грн. - 3% річних, 148079,44 грн. збитки від інфляції.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки товару №0708/65/01-2008 від 07.08.2008 р. щодо оплати за отриманий товар.
В судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву згідно якого вважає позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені, безпідставними та необгрунтованими в зв'язку з тим, що договором не передбачено строк виконання зобов'язання.
Розглянувши матеріали справи додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази судом встановлено наступне.
07 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерсант»та Приватним акціонерним товариством «Агробудмеханізація»був укладений Договір поставки товару №0708/65/01-2008 (далі -Договір) згідно умов якого ТОВ „Комерсант" зобов'язується передавати у власність ПАТ «Агробудмеханізація»утеплювальні матеріали.
На виконання умов договору згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи позивач поставив відповідачу товару на загальну суму -1593716,60 грн. що підтверджується також відповідними довіреностями, що містяться в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 6.2. договору товар постачається трьома партіями. Остаточний розрахунок відповідач проводить після поставки постачальником всього об'єму товару.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 1 034 200 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19 серпня 2008 року на суму 511 200,00грн.; від 05 вересня 2008 року на суму 200 000,00грн.; від 02 жовтня 2008 року на суму 10 000,00грн.; від 09 жовтня 2008 року на суму 100 000,00грн.; від 06 листопада 2008 року 163 000,00грн.; від 30 січня 2009 року на суму 20 000,00грн.; від 24 квітня 2009 року на суму 10 000,00грн. та від 13 листопада 2009 року на суму 20 000,00грн.
Як встановлено судом загальна сума коштів перерахованих відповідачем на користь позивача складає 1034200 грн., що також не заперечується відповідачем.
Таким чином в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань у відповідача отоварилась заборгованість в сумі 559516,60 грн.
24.12.2010 року позивач надіслав відповідачу лист з проханням провести звірку, але останній повідомив, що не має можливості провести звірку, оскільки відсутні первинні документи - 26 листопада 2009 року вилучена в рамках проведення виїмки по кримінальній справі.
За таких обставин на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 559516,60 грн.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок гайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідно до п. 6.2. Договору товар постачається трьома партіями. Остаточний розрахунок відповідач проводить після поставки позивачем всього об'єму товару, то строк виконання зобов'язання за договором не встановлено.
Враховуючи, що позивач не звертався з відповідною вимогою до відповідача про сплату заборгованості суд погоджується з даними доводами позивача, проте приймає зазначені заперечення до уваги при розгляді справи лише частково що стосується вимог про стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції.
Що стосується вимоги позивача про стягнення основного боргу, то суд враховує, що згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 69 Закону України “Про Конституційний Суд України”, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Отже, виходячи з вищевказаних обставин, позивач має право звернутись до суду шляхом вчинення прямого позову.
Що стосується вимог про стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції, то суд відмовляє в задоволенні зазначених вимог з огляду на наступне.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач доказів звернення до ПрАТ «Агробудмеханізація»з вимогою про сплату заборгованості не надав. Таким чином, строк виконання зобов'язання не встановлений і, відповідно, не настав обов'язок для нарахування та сплати 45343,84 грн. - 3% річних та 148079,44 грн. збитки від інфляції.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки договором не встановлено строк виконання зобов'язання, то й прострочення грошового зобов'язання не мало місце у даних договірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення збитків від інфляції, 3% річних та пені є безпідставними та необгрунтованими.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" (Київська обл., смт. Баришівка, вул. Пархоменко 34/102; код 32071161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРСАНТ" (м. Київ, вул. Щербакова, 53; код 37147685) 559516 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 60 коп. основного боргу та судові витрати 5595 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 17 коп. державного мита та 157 (сто п'ятдесят сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних відмовити повністю.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 12.08.2011 р.