01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" травня 2011 р. Справа № 8/051-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Бородянського району Київської області, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Комуністична, 4, в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради, ідентифікаційний код: 04363662, місцезнаходження: 07800 Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 230,
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів», ідентифікаційний код: 32209982, юридичне місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а, фактичне місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Державна податкова інспекція у Бородянському районі, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 361,
про розірвання договору та стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
прокурор: прокурор відділу прокуратури Київської області Івашин О.Є., особа якого встановлена на підставі посвідчення від 12.03.2011 року за № 28;
від позивача: Бородянський селищний голова Трухан В.В., особа якого встановлена на підставі посвідчення, та ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 12.01.2011 року за № 01-12-26;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: старший державний податковий інспектор юридичного сектору Державної податкової інспекції у Бородянському районі ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.01.2011 року за №32/9/10-026,-
прокурор Бородянського району Київської області (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради (далі за текстом: Позивач або Орендодавець), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Державна податкова інспекція у Бородянському районі (далі за текстом: 3-я особа), до товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів» (далі за текстом: Відповідач або Орендар) про розірвання договору та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконує умови договору оренди земельної ділянки від 16.06.2006 року, укладений між Позивачем та Відповідачем (далі за текстом: Договір), щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням і сплати орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість на загальну суму 21429,77 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять дев'ять гривень 77 коп.), з якої основний борг у сумі 20358,44 грн. (двадцять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 44 коп.) та пеня у сумі 1134,33 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 33 коп.), в зв'язку з чим Прокурор просить розірвати Договір та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2011 року було порушено провадження у справі №8/051-11 та призначено останню до розгляду на 26.04.2011 року.
26.04.2011 року в судове засідання з'явились Прокурор та Позивач, які виконали вимоги ухвали суду від 30.03.2011 року, дали пояснення, позов підтримали і просили задовольнити. 3-я особа та Відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 30.03.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 26.04.2011 року розгляд справи відкладено на 17.05.2011 року.
17.05.2011 року в судове засідання з'явились Прокурор, Позивач та 3-я особа, які дали пояснення, позов підтримали і просили задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 30.03.2011 року та від 26.04.2011 року не виконав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи надані Прокурором, Позивачем, 3-ю особою пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Прокурора, Позивача та 3-ї особи, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 17.05.2011 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора, Позивача, 3-ю особу, дослідивши подані докази, суд -
Бородянською районною прокуратурою проведено перевірку щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Сихів»вимог чинного земельного законодавства України при використанні на умовах оренди земельної ділянки, за наслідками якої з'ясовано наступне.
Конституція України у ст.ст. 13, 14 передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, повноваження по розпорядженню землею здійснюють від імені Українського народу органи державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями (окрім земель, наданих у приватну власність) у межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності є сільські, селищні, поселкові, міські ради в межах їх повноважень, визначених законом.
Невиконання чи неналежне виконання умов договору оренди землі з приводу земельної ділянки в межах селища міського типу Бородянка спричиняє шкоду економічним інтересам держави, функції якої в частині розпорядження землями в межах селища виконує Бородянська селищна рада.
Згідно ст.2 цього ж Закону та ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Спільним наказом Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 31.03.2000 року за № 68/27/146 на органи Державної податкової служби покладено здійснення контролю за перерахуванням орендної плати за користування земельними ділянками.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян), самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку, та станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власник землі або землекористувач сплачують земельний податок або оренду плату з дня виникнення права власності або право користування земельною ділянкою. У випадку припинення права власності або права користування земельною ділянкою, податок або оренда плата сплачуються за фактичний період знаходження землі у власності або користуванні.
В ході розгляду справи встановлено, що 16.06.2006 року між Бородянською селищною радою та ТОВ «Сихів»укладено договір оренди земельної ділянки від 16.06.2006 року, відповідно до якого Відповідачу надано у тимчасове відплатне користування земельну ділянку, загальною площею 0,7920 га, розташовану по вул. Базарна, 1, в смт Бородянка Київської області, строком на 10 років. Цільовим призначенням орендованої земельної ділянки є будівництво та обслуговування торгівельно-розважального комплексу.
Згідно ст.13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», оренда плата за землю -це платіж, якій орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".
Згідно п.п. 5.3 та 5.4 Договору від 16.06.2006 року, річна орендна плата за користування земельною ділянкою визначається згідно Закону України «Про плату за землю»та складає 23570 грн. і вноситься щомісячно до 15 числа наступного місяця з коригуванням коефіцієнту інфляції за кожен рік на спеціальний бюджетний рахунок селищної ради за місцем розташування земельної ділянки.
Відповідно до п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що 29.01.2010 року Відповідачем надано до державної податкової інспекції у Бородянському районі податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки, в якій Відповідачем самостійно визначено суму зобов'язання з орендної плати на 2010 року за користування земельною ділянкою, площею 0,7920 га, розташованою по вул. Базарній, 1, в смт Бородянка.
Згідно зазначеної декларації річний розмір орендної плати склав 26358,44 грн., розмір щомісячного платежу Відповідача склав 2396,22 грн., у січні-лютому 2010 року - 2396,23 грн.
Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Закон України «Про оренду землі»у ч. 2 ст. 25 передбачає, що орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
Відповідно до п. «в»ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно платити земельний податок або орендну плату.
Відповідно до п.7 Договору від 16.06.2006 року, Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату, а Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.
В порушення ст. 96 Земельного кодексу України, ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 9.2.2 Договору від 03.04.2006 року, Відповідачем з липня 2010 року орендна плата своєчасно не вноситься, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати, яка з урахуванням часткової сплати /недоїмки/ у розмірі 6000 грн. складає 20358,44 грн. (двадцять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 44 коп.).
Крім того, згідно ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до зазначених положень ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»Відповідачу нараховано пеню у сумі 1134,33 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 33 коп.).
Таким чином, суд приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості Відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою складає 21429,77 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять дев'ять гривень 77 коп.).
В добровільному порядку|ладі| суми нарахованого податкового зобов'язання Відповідачем не погашаються|загашаються,гасяться| і заходів щодо погашення заборгованості Відповідач не вживає.
У зв'язку з виниклою заборгованістю Державною податковою інспекцією у Бородянському районі відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок|лад| погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами|фундаціями|»на адресу Відповідача направлено|спрямована| поштою з поштовим повідомленням першу податкову вимогу від 22.06.2009 року за № 1/108 з|із| пропозицією|реченням| погасити наявну заборгованість перед бюджетом|лад||фундаціями||спрямована| та другу податкову вимогу від 09.09.2009 року за № 2/159 з|із| пропозицією|реченням| погасити наявну заборгованість перед бюджетом, які повернулись до податкової інспекції як не вручені в зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до п.10.1. ст.10 Закону України «Про порядок|лад| погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами|фундаціями|», у разі, коли інші, передбачені чинним|теперішнім,даним| Законом, заходи щодо погашення податкового боргу|обов'язку| не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої|погодженої| суми податкового боргу|обов'язку| шляхом стягнення грошових коштів, які знаходяться|перебувають| в його власності.
Проте|однак|, відповідно до Постанови|пос Національного банку України «Про затвердження змін в Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»від 26.02.2003 року за №66, зареєстрованому в Мінюсті|мін'юсті| України 12.03.2003 року за №197/7518, з|із| переліку розрахункових документів на стягнення з кореспондентського рахунку|лічби| банку вилучені розрахункові документи на стягнення податкової заборгованості і відповідно до чинного законодавства безперечне стягнення, безакцептне або примусове списання (стягнення) засобів|коштів| з таких рахунків|лічби| проводиться тільки|лише| на підставі виконавчих документів, встановлених|установлених| законами України.
Суд приходить до висновку, що в ході розгляді справи знайшла підтвердження позиція Прокурора про те, що вищезазначені дії Відповідача спричинюють шкоду інтересам держави, адже місцевий бюджет не отримує коштів, що використовуються на виконання соціально -економічних програм, створюються перепони у мобілізації та використанні фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення виконання державою своїх функцій по регулюванню земельних відносин.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Втім, Відповідачем з липня 2010 року не виконується належним чином зобов'язання щодо своєчасної сплати у повному обсязі орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Закон України «Про оренду землі»у ч.1 ст. 32 передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Згідно із ч.1 ст. 36 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Земельний кодекс України у ст. 211 передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.
Закон України «Про землеустрій»у ст. 1 передбачає, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»у ст. 1 передбачає, що невикористання земельної ділянки, переданої під забудову, - порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Відповідно до вимог ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Земельний кодекс України у п. а ч. 1 ст. 96 передбачає, що землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
В ході розгляду справи встановлено, що Відповідач станом на 01.06.2010 року не приступив до використання земельної ділянки, загальною площею 0,7920 га, по вул. Базарна, 1, в смт Бородянка Київської області за цільовим призначенням, в зв'язку з тим, що не почав здійснювати будівництво торгівельно-розважального комплексу, про що складно постійною комісією Бородянської селищної ради акт обстеження земельної ділянки від 01.06.2010 року, внаслідок чого Відповідачем грубо порушено вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 193 Господарського кодексу України, ст. 96 Земельного кодексу України.
Суд приходить до висновку, що Прокурором та Позивачем за допомогою належних і допустимих доказів доведено та Відповідачем не спростовано факт невиконання Відповідачем Договору в частині своєчасної та належної сплати орендних платежів і використання земельної ділянки за цільовим призначенням, внаслідок чого є підстави для розірвання Договору за вимогою Прокурора в інтересах Позивача.
З врахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та доведеними, внаслідок чого останні щодо розірвання Договору та стягнення на користь Позивача з Відповідача заборгованості за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
При розгляді справи судом встановлено, що невиконання Відповідачем умов Договору щодо цільового використання земельної ділянки та сплати орендних платежів грубо суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України і ст. 5 Земельного кодексу України, та грубо порушує правовий господарський порядок в Україні, принципи якого закріпленні ст. 5 Господарського кодексу України.
Судом встановлено, що Прокурор правильно та вірно визначив спосіб і засіб захисту прав держави в особі Позивача.
Крім того, суд приходить до висновку, що Відповідач не намагався вживати заходів щодо усунення виявлених в ході проведеної органами прокуратури перевірки вищевказаних порушень вимог земельного законодавства, в зв'язку з тим, що заборгованість за Договором не погасив та до використання орендовано земельної ділянки не приступив.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», прокурор або його заступник у межах своєї компетенції при виявленні порушень закону має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані не були.
На момент судового засідання Відповідачем не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення ним порушень, які допущенні при виконанні Договору, шляхом сплати заборгованості за Договором та початку використання ділянки за цільовим призначенням.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора та Позивача доведені належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим є обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що додані до позову копії документів та копії документів, які надавались суду Прокурором та Позивачем можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита у сумі 214,30 грн. (двісті чотирнадцять гривень 30 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов прокурора Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів» про розірвання договору та стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.06.2006 року, який укладений між Бородянською селищною радою, код: 04363662, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 230, та товариством з обмеженою відповідальністю «Сихів», ідентифікаційний код: 32209982, юридичне місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а, фактичне місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7, щодо земельної ділянки, загальною площею 0,7920 га, розташованої по вул. Базарна, 1, в смт Бородянка Київської області.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів», ідентифікаційний код: 32209982, юридичне місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а, фактичне місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7, на користь Бородянської селищної ради, ідентифікаційний код: 04363662, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 230, заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 16.06.2006 року на загальну суму 21429,77 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять дев'ять гривень 77 коп.), з якої основний борг у сумі 20358,44 грн. (двадцять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 44 коп.) та пеня у сумі 1134,33 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 33 коп.).
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів», ідентифікаційний код: 32209982, юридичне місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а, фактичне місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 214,30 грн. (двісті чотирнадцять гривень 30 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 17.05.2011 року