16.08.11р.Справа № 35/5005/8326/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВВС",
м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнути 50000,00 грн моральної шкоди
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, ген. директор, наказ №2-К від 02.11.1992р.
Від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. №165 від 12.04.2011р.
ОСОБА_3 юрисконсульт, дов. № 157 від 12.04.11р.
ОСОБА_4 представник, дов. № 221 від 12.04.2011р.
Позивач звернувся до суду та просить визнати дії Відповідача щодо складання документів ненормативного характеру - акту про порушення від 28.03.2011р. та протоколу від 27.05.2011р., а також відключення будівлі Позивача за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33-Б неправомірними. Також просить зобов'язати Відповідача поновити електропостачання в цю будівлю та стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що складений акт перевірки не відповідає фактичним обставинам, оскільки виявлений провід був відключений від енергопостачання самим Відповідачем; з цих підстав вважає припинення постачання електроенергії незаконним.
26.07.2011р. від Позивача надійшла уточнена та доповнена позовна заява, в якій він просить спростувати недостовірну інформацію:
- "про порушення пунктів 3.34., 6.40 ПКЕЕ", внесену Відповідачем до акту про порушення № В 003887 від 28.03.2011р.;
- "про самовільне підключення струмоприймачів до мережі енергопостачальної організації без дозволу з метою безоблікового споживання електроенергії поза розрахункового лічильника прихованим способом", внесену Відповідачем до протоколів № 5-26 від 19.05.2011р. та № 5-34 від 27.05.2011р.
Також просить стягнути з Відповідача моральну шкоду - 100 000,00 грн та зобов'язати останнього поновити електропостачання до будівлі Позивача за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33-Б. Свої вимоги обґрунтовує неправомірними діями Відповідача при складанні оспорюваного акту, неправомірним припиненням електропостачання та завданням внаслідок цього моральної шкоди Позивачу.
16.08.2011р. від Позивача до суду надійшла заява, якою він доповнив позовні вимоги та просить також скасувати санкцію Відповідача оперативно -господарського характеру про донарахування Позивачу вартості спожитої електроенергії у сумі 259 194,12 грн, накладену протоколом № 5-34 від 27.05.2011р. з тих же підстав.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з урахуванням наданих уточнень та доповнень.
Відповідач проти вимог заперечує, посилаючись на те, що позовна заява Позивача не відповідає вимогам ст.ст. 54,55 Господарського процесуального кодексу України та повинна бути повернута на підставі ч. 2, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а також на підставі порушення ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України щодо об'єднання позовних вимог. Вважає, що Позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав та охоронюваних інтересів, оскільки ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України не передбачений такий спосіб захисту, як визнання документів ненормативного характеру неправомірними. Зазначив, що Позивачем до позовної заяви не додано доказів погіршення своєї ділової репутації, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. У доповненнях до відзиву Відповідач зазначив, що зі змісту договору № 68 від 22.01.1994р. не вбачається, що абонент був підключений від опори № 41318. Крім того, можна зробити висновок про фактичну можливість безоблікового споживання електроенергії електроустановками Позивача, оскільки документи, що підтверджують виконання акту - припису від 12.08.2005р. про ліквідацію контактного з'єднання кабелю від лінії електропередачі відсутні. Акт обстеження від 08.04.2011р. є неналежним доказом у справі, оскільки з моменту складання акту про порушення від 28.03.2011р. до обстеження, шо відбулося 08.04.2011р., минуло 13 днів, за які можливо ліквідувати будь-які порушення. Відповідач також заперечував проти уточненого та доповненого позову, оскільки він поданий до суду із порушенням строків, передбачених ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
16.08.2011р. Відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що вимоги, викладені в акті №674/03.121 від 28.03.2011р., є обґрунтованими, а припинення електропостачання правомірним, оскільки ґрунтується на вимогах щодо дотримання споживачами електричної енергії вимог «Правил облаштування електроустановок»та «Правил користування електричною енергією». Також зазначає, що факт згоди Позивача на обмеження електроспоживання шляхом встановлення автоматичного вимикача підтверджується актом технічної перевірки №039693 від 16.11.2009р. та актом про опломбування №4.7.4732 від 16.11.2009р.
Представники Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Оскільки розгляд справи по суті розпочато 14.07.2011р. (протокол судового засідання від 14.07.2011р.), то судом залишається без розгляду уточнена заява Позивача від 26.07.2011р. в частині спростування недостовірної інформації: - про порушення пунктів 3.34., 6.40 ПКЕЕ, внесену Відповідачем до акту про порушення № В 003887 від 28.03.2011р.;
- про самовільне підключення струмоприймачів до мережі енергопостачальної організації без дозволу з метою безоблікового споживання електроенергії поза розрахункового лічильника прихованим способом", внесену Відповідачем до протоколів № 5-26 від 19.05.2011р. та № 5-34 від 27.05.2011р.; а також від 16.08.2011р. про скасування санкції оперативно-господарського характеру, оскільки в цій частині Позивачем змінений предмет позову.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна ком- панія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") -енергопостачальник (надалі Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ВВС" - споживач (надалі Позивач) було укладено договір № 7312/22-114 від 04.04.2008р. (надалі Договір) про постачання електричної енергії строком дії до 01.07.2008р. та який відповідно до п. 9.8.1. вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.
За умовами договору Відповідач продає електричну енергію Позивачу для забезпечення потреб електроустановок Позивача з приєднаною потужністю 14 кВт, а Позивач оплачує Відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
28.03.2011р. працівниками Відповідача при перевірці об'єкта Позивача за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33Б було виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ВВС" п.п. 3.3.4, 6.40 Правил користування електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електромережі поза розрахункового лічильника, самовільне підключення трьохфазне, виконане кабелем АВВГ 4х35 кв. мм від опори ВЛ-0,4кв № 41318 відкрито по повітрю, про що був складений акт №В 003887 від 28.03.2011р. Акт складений трьома представниками Відповідача (ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7.) у присутності представника Позивача, який від підпису відмовився.
На підставі Акту №Б 003887 від 28.03.2011р. комісією позивача було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 5-34 від 27 травня 2011 року, про нарахування вартості недорахованої електричної енергії за період з 16.11.2009р. (дати останньої технічної перевірки засобів обліку відповідно до акту №039693 від 16.11.2009р.) по 28.03.2011р. (дня усунення порушення відповідно до акту від 28.03.2011р.) в розмірі 259 194,12 грн, яка повинна бути сплачена в строк до 27.06.2011р.
Споживач вважає дії Відповідача щодо складання документів ненормативного характеру - акту про порушення від 28.03.2011р. та протоколу від 27.05.2011р., а також відключення будівлі Позивача за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33-Б неправомірними та просить визнати їх такими.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та такого, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
У спірних правовідносинах такі способи захисту визначені ст. ст. 235-237 Господарського кодексу України, згідно яких у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. А також п.п. 6.40 -6.42 Правил користування електричною енергією, які передбачають оскарження рішення комісії енергопостачальника, яке приймається за результатами розгляду актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією.
Відповідач не являється органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, визнання актів та дій яких неправомірними передбачено ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, оскільки між сторонами наявні рівноправні господарські відносини.
Таким чином, позивачем в первісних вимогах, які розглядаються судом, обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки визнання дій щодо складання документів (акту, протоколу) неправомірними не є передбаченим способом захисту свого права в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України.
28.03.2011р. представниками Відповідача був також складений акт №674/03.121 про невідповідність розрахункового обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ, відповідно до якого Позивачу були встановлені вимоги по перенесенню вузла обліку на межу балансової належності в РУ-0,4кВ. ТП-711, встановленню електролічильника в окрему металеву шафу зі скляним оглядовим віконцем для зняття показів та можливості його опломбування, а також встановлення ввідного автомату відповідно договірній потужності з номіналом 32А. По вище зазначеному було встановлено строк виконання до 07.04.2011р. Акт складений трьома представниками Відповідача, які складали попередні акти від 28.03.2011р., та представника Позивача ОСОБА_1, який від підпису відмовився (згідно зазначеного в акті).
У зв'язку із невиконанням вимог акту №674/03.121 від 28.03.2011р. Відповідач надіслав Позивачу повідомлення від 12.04.2011р. про припинення подачі електроенергії, а 18.04.2011р. з цих підстав припинив постачання електроенергії та на час розгулу справи не поновив електропостачання, що підтверджено представниками сторін в судових засіданнях.
Відповідно до п. 3.1.2. договору Відповідач вправі обмежувати або припиняти електропостачання Позивачу згідно розділу 6 договору та відповідно до порядку, передбаченого Правилами користування електричною енергією, зокрема, у разі невиконання обґрунтованих вимог Постачальника щодо приведення розрахункових засобів обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів. Вказані положення кореспондуються з п/п 6 п.7.5 Правил.
Разом з тим, відповідно до п.3.1 Правил розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями. Засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку (П. 3.7 Правил).
Розділом 5 Правил визначено порядок укладання та зміни договору на постачання електричної енергії, зокрема, істотною умовою та невід'ємним додатком до договору є «Однолінійна схема електропостачання»(Додаток №10), в якій визначено елементи електроустаткування та засоби обліку і місця їх розташування. Схема енергопостачання та місця розміщення приладів обліку виконується на підставі технічних умов, що видаються енергопостачальником.
Розміщення приладу обліку та його облаштування відповідає укладеним сторонами умовам договору та вище вказаній схемі, що не заперечується представниками відповідача. Доказів внесення змін до договору в цій частині чи надання споживачу нових технічних умов для забезпечення енергопостачання суду не надано. Також, із жодного акту перевірки не вбачається, що позивач використовував інший ввідний автомат, ніж визначено умовами договору (відповідно договірній потужності з номіналом 32А).
Із встановленого, суд доходить висновку, що вимоги, виставлені Позивачу в акті 674/03.121 від 28.03.2011р. безпідставні, оскільки останнім не доведено порушення умов договору в цій частині.
У зв'язку з вище наведеним, суд вважає неправомірним та безпідставним припинення енергопостачання Позивачу, а вимоги останнього щодо його відновлення -законними.
За приписами ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн, обґрунтовуючи це порушенням його права на повагу до гідності, честі та ділової репутації.
Статтею 94 Цивільного кодексу України встановлено, що ділова репутація є особистим немайновим правом юридичної особи.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. № 4 заподіяння моральної (немайнової) шкоди юридичній особі може полягати у приниженні її ділової репутації, посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Ділова репутація юридичної особи може бути погіршена шляхом поширення неправдивих, недостовірних відомостей про неї. Під діловою репутацією юридичної особи слід розуміти оцінку оточуючими їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Оскільки Позивачем не надано доказів погіршення своєї ділової репутації, то підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині поновлення електропостачання, в решті розглядаємих вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Позивачу підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 4 915,00 грн, сплачене відповідно до квитанції №2123 від 15.08.2011р. при подачі заяви №2/090 від 16.08.2011р., оскільки вказана заява судом залишається без розгляду, а вимоги щодо стягнення моральної шкоди є вимогами нематеріального характеру та оплачуються митом в розмірі 85,00 грн, що сплачено позивачем при поданні позову.
Керуючись 44, 49, 82, 85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 20, 275-277 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" (боржник) - м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе,22, код ЄДРПОУ 23059034 - поновити енергопостачання до будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС»(стягувач) за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33Б, код ЄДРПОУ 19153479.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" - м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе,22, код ЄДРПОУ 23059034 (р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС»- м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33Б, код ЄДРПОУ 19153479 витрати по сплаті державного мита -42,50 грн (сорок дві грн. 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,00 грн (сто вісімнадцять грн).
В задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди -100 000 грн та визнання дій Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" щодо складання документів ненормативного характеру -акту про порушення від 28.03.2011р. та протоколу від 27.05.2011р., а також відключення будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33Б неправомірними - відмовити.
В решті вимоги залишити без розгляду.
Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВС» - м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33Б, код ЄДРПОУ 19153479 з державного бюджету сплачене державне мито -4 915,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять грн 00 коп), про що видати довідку.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з часу його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Повне рішення складено 19 серпня 2011р.