ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/19511.07.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК - Будцентр”
до: Відкритого акціонерного товариства „Домобудівний комбінат ?Відрадний ”
про стягнення заборгованості в розмірі 65 067.99 грн.
Суддя Курдельчук І.Д
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -дов. № б/н від 01.06.2011 р.
від відповідача не з'явився
в судовому засіданні 11.07.11 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошену вступну та резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЦК - Будцентр” (Позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Домобудівний комбінат ?Відрадний” (Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 65 067.99 грн.
17.06.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/195.
В судове засідання з'явився представник позивача, надав витребувані документи, підтримав позовні вимоги, провис позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання відповідач не зявився , документів не надав, поважних причин такої процесуальної поведінки не поавідомив
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду про що свідчить повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №01030155594075.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
У період з 21.04.2009 по 02.06.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦК -Будцентр” (Позивач) було поставлено Відкритому акціонерному товариству „Домобудівний комбінат ?Відрадний” (Відповідачу) п'ять окремих партій товару (будівельні матеріали) та надані послуги з доставки частини цього товару, всього на загальну суму 80 925,45 грн. Підтвердженням цього є видаткові накладні : №25-0000220 від 21 квітня 2009 року, №25-0000392 від 25 травня 2009 року, №25-0000403 від 26 травня 2009, №25-0000441 від 02 червня 2009 року, №25-0000446 від 02 червня 2009 року та актами здачі-прийняття робіт.
Позивачем, для оплати вартості товару і послуг з його доставки, було виставлено Відповідачу три рахунки-фактури: №25-0000196 від 21.04.09 на суму 26754.40 грн., №25-0000317 від 25.05.09 на суму 22601,94 грн., №25-0000349 від 01.06.09 на суму 31569,11 грн.
Відповідач розрахувався за поставлений товар та отримані послуги лише частково, а саме на суму 85572,11 грн. Таким чином, станом на 14.02.2011р., сума заборгованості Відповідача по оплаті поставлених Позивачем товар та послуги складає 53001,19 грн.
В порядку досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача з претензією від 08.12.2010 року, з вимогою сплатити борг. Однак, заявлені у даній претензії вимоги Відповідачем до цього часу не виконано.
Відповідач у своїй відповіді на зазначену претензію пояснив існуючу у нього перед Позивачем заборгованість тим, що у АТ ХК «Київміськбуд»існує перед ВАТ «ДБК «Відрадний»заборгованість по будівництву житлового будинку по вул.. Козацька, 112-114 у м. Києві та закупівлю матеріалів у розмірі 1 800 000.00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобов'язується передати майно (Товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2. ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведено, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушень. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як визначено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 53001,19 грн. підлягають задоволенню.
Позивач нарахував і просив стягнути з відповідача 3 139 грн. 57 коп. -три проценти річних та 8 927грн. 23 коп. -інфляційних втрат.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо індексу інфляції та 3% річних
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 65 067.99 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Домобудівний комбінат ?Відрадний ” (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, код ЄДРПОУ 04012158) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦК - Будцентр” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 36217866) 65 067(шістдесят п'ять тисяч шістдесят сім)грн. 99 коп., з яких 53001( п'ятдесят три тисячі одна)грн. 19 коп. -сума основного боргу, 3 139 (три тисячі сто тридцять дев'ять)грн. 57 коп. -3 % річних, 8 927(вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім)грн. 23 коп. - інфляційні втрати; а також 650 (шістсот пятдесят)грн. 68 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Курдельчук І.Д.
дата складення 13.07.11