"17" серпня 2011 р. Справа № 23/16/2011(10/151)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів :Остапенка М.І.,
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу СПД фізичної особи -ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року
у справі за позовомТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка"
до СПД фізичної особи -ОСОБА_1
простягнення коштів
у травні 2010 року, ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 86 249,98 грн. неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.07.2010 року позов задоволено в повному обсязі.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.12.2010 року рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, а справу передано на новий судовий розгляд.
Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Луганської області від 13.04.2011 року позов про стягнення з відповідача на користь позивача 86 249,98 грн. неустойки задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 01.10.2007 року сторони уклали договори № 37-08, № 38-07, за умовами яких ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" (орендодавець) передав підприємцю ОСОБА_1 (орендар) у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 37 кв.м. та 16.5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Строк дії зазначених договорів встановлено з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року ( п. 9.1 договорів).
Згідно п. 2.3 цих договорів, приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
Пунктом 3.1 договорів передбачено, що щомісячно, не пізніше 20 числа, орендар сплачує орендну плату в сумі 1 800 грн.
Листом № 85 від 30.09.2008 року позивач повідомив відповідача про припинення цих догорів у зв'язку закінченням їх строку дії, про відсутність в нього наміру пролонгувати договори оренди та просив повернути орендовані приміщення до 03.10.2008 року.
Але по закінченні строку дії договорів оренди відповідач не звільнив приміщення та не передав їх орендарю, що змусило останнього звернутись до господарського суду з позовом про виселення орендаря, який був задоволений рішенням господарського суду Луганської області від 17.02.2008 року.
Незважаючи на постановлення судового рішення відповідач приміщення не звільнив, оспорюючи правомірність свого виселення оскаржував судове рішення.
Проте його скарги визнано безпідставними і постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.03.2009 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 року у справі № 18/187пн, рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Під час виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду у справі № 18/187пн виселення відповідача відбулось у примусовому порядку.
За таких обставин суд першої інстанції та апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку прийшли до правильного висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, обґрунтовано визнали заперечення відповідача надуманими та постановили про задоволення позову у повному обсязі, і підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко